
Як це буває. Людина волонтерить по справжньому. Бігає, шукає ніштяки, збирає гроші. Через неї йдуть мільйони, часто через свою карту. Місяць, два, рік. І людина трохи втомлюється. Хочеться перепочити. Хочеться в ресторан сходити. Машину. Квартиру.
А іноді прилипають гроші зі зборів. Треба було 200 тисяч, а зібрали 300, бо пост залетів. Спочатку всі залишки йшли на нові ніштяки військовим. Потім на бензин, каву та хот-дог. Потім на зарплату собі, бо жити на щось треба. Потім просто "а чому б ні, бо я заслужив я ж і досі помагаю".
Далі до тебе звертається знайомий зі славетної бригади і пропонує схему, бо іноді треба готівку тут і зараз на потреби бригади. Ви робите збір на авто, авто начебто іде до бригади, де по документах згорає через тиждень, авто насправді продається у Львові, а гроші йдуть навпіл. Першого разу знайомий навіть звітує, скільки чого купили у бригаду. Далі це забувається, бо ніколи і не треба незручних питаннь задавати і схема працює просто так, головне щоб усі задіяні щось отримали.
( Read more... )