bytebuster: (DeFunes2)


Сьогодні — день народження Василя Голобородька. Одного з найвидатніших митців, якого подарувала світові Луганська земля. Одного з найталановитіших поетів нашого "задушеного Відродження" 1960-70-х
"У молодших сучасників найбільше ціную Василя Голобородька. Потім - Вінграновського. І, звичайно, Леоніда Кисельова",— писав Василь Стус про це покоління.

2014 року Василеві Голобородьку довелося стати біженцем - на той час його знову, як і в радянські роки, "забули" й не згадували, і знову з причин "ідеологічних": ЗМІ готували Україну до розколу, а 9 областей - до входження в РФ, тож найвидатніший із живих українських поетів не міг бути "з Луганська" - міста, що його навіть дехто з т.зв. інтелектуалів закликав "віддати Росії" (докладніше про це див. у моєму Відкритому листі до Українського ПЕН-центру за липень 2014-го).

А в 2016-му, щоб про Голобородька таки зовсім забули, у нього вкрали ім'я.

Read more... )
Простіть, пане Василю, що доводиться Вас вітати на Ваше 74-річчя - перепостом саме цього вірша.
І дай Боже Вам (і нам усім...) дожити до перемоги - до Повернення Вкраденого.

(Оксана Забужко)
bytebuster: (Electric Hair)
Японський художник mmArt викладає у Twitter аніме-забраження, на яких основними персонажами є українські військові, патріоти та жінки у вишиванках.
Автор зображає зустрічі та прощання українських бійців із близькими, фрагменти бойових дій, сцени втрат та просто військових у формі.
Героями малюнків також стають молоді люди з шевронами СБУ, батальйонів "Донбас", "Азов"
Тенденція захоплення українською бойовою атрибутикою та героями війни поширилася із ресурсу онлайн-ігор на військову тематику Erepublik.
Тепер серед молоді Японії панує мода на артефакти війни на окупованому Донбасі. Один із її проявів – відтворення зображень у популярному в країні стилі аніме.



Read more... )
bytebuster: (DeFunes2)
Слова: Булат Окуджава :-) та Ігор Жук
Музика: І. Шварц
Виконує: Ігор Жук



Read more... )
bytebuster: (DeFunes2)
Боротьба українців за мрії очима італійського співака



Італійський співак Альфонсо Олівер написав пісню, присвячену Україні, і хоче донести її до українських слухачів. У пісні «Ми переможемо» італієць розповідає про необхідність боротьби за свої мрії. Натхненний подіями в нашій країні, він протягом цього літа мандрував різними українськими містами, – від Львова до Одеси та Полтави, а своє захоплення побаченим виклав у кліпі на композицію. Презентація пісні відбудеться 15 грудня на українському радіо «Дуже», відеокліп можна буде подивитися у соціальних мережах.

Read more... )
bytebuster: (DeFunes2)

Сначала он два раза упал на меня на эскалаторе метро. После второго раза мне это надоело, и я спустилась на пять ступенек вниз.

Затем он ехал в том же вагоне, что и я, и падал на людей. Сел, но не смог подняться на Васильковской, и упал на женщину, сидевшую рядом. Поднимаясь, он каждый раз беззвучно извинялся.

Выйдя из вагона, он упал на платформе и чуть не оказался под отъезжающим поездом.

Ну хватит! – сказала я и другие пассажиры, и позвали дежурившего в метро полицейского. Вручив его в руки полицейского, пассажиры разошлись. Осталась только я, наверное, потому что он на меня падал, и еще одна девушка, возможно по той же причине.

А он стоял, зажмурившись, и улыбался. Как-будто нашкодивший, но открывший для себя что-то прекрасное, ребенок. Да он и был ребенком, лет двадцати или двадцати двух от силы. Казалось, что он напился первый раз в жизни, и отчаянно пытается остановить кружащуюся в голове карусель.

Read more... )
bytebuster: (Freestyler)
Перепост допису [personal profile] nazavzhdy@ [community profile] lenta_ua: ФОНД Діани Макарової: ЦЕ НЕ МОЯ ВІЙНА (про лагідні методи)
ЦЕ НЕ МОЯ ВІЙНА
(про лагідні методи)

Б"ютіфул Карпати.
Україна, рідна мати, не дай же нам погибати…

А Україна – вона така різна. Але така однакова.
Ми в Києві.
Передріздво. Фондер стоїть у черзі на Нову пошту. Черга страшенна, що сталось? – аж нічого не сталось, люди просто висилають різдвяні подарунки.
- Люди, пропустіть без черги, у нас посилки на фронт.
Посилки на фронт. Там інші подарунки. Там банери і цвяхи, там гума на машину, десь там, на сході України, стала одна з машин – колеса лисі, гума потрібна аж горить. І це найкращий передріздвяний подарунок.
- Люди, пропустіть без черги. У нас посилки на фронт.
Люди мовчать. Черга не смикнулась. І чергу можна зрозуміти – у черги нагальне питання, посилки з подарунками – коханим і внучатам, дітям та батькам.
- Діно, я не змогла відправити, черга страшенна. Я б її не вистояла.
- А ти казала, що тобі на фронт?
- Казала, але марно. Ніхто не поступився.
- Ок, Read more... )

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1592795780781117

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.

Наші

Субота, 14 Жовтень 2017 18:46
bytebuster: (Keaton-Greeting)
Петро Порошенко: У державній резиденції "Залісся" разом з Мариною зустрілися з військовими Героями України та їхніми родинами.



Read more... )
bytebuster: (Life)
Перепост допису [personal profile] ukurainajin: Мєчьти збиваюца
Розповідали про великих укрів? Мріяли про супер-бандерівців? То осьо тримайте! Купив другові до Дня Народження, аби він порепетував як слід :)

bytebuster: (GangnamCat)
Юрій Гудименко: Первый сине-жёлтый. К 25-летию бунта украинских моряков в Севастополе

21 июля исполнилось четверть века прекрасной истории из жизни украинского флота. Истории именно такой, как нужна сейчас. Истории-индикатора. Истории про Крым, офицеров и сине-жёлтый флаг. И про героизм.

Итак, место действия — Крым, время — июль 1992 года. Напряжение не то чтобы даже висит в воздухе — оно заменяет собой воздух. Ключевой вопрос для Крыма — вопрос о принадлежности Черноморского флота ныне покойного СССР.

Исходя из базовых договорённостей Кравчука и Ельцина, Черноморский флот как бы переходил в подчинение очень условным вооружённым силам СНГ. Украинско-российские документы, которые регламентировали этот момент, подписывались в столице Беларуси, так что фраза «е...ные минские соглашения» была в ходу у украинских силовиков уже тогда.

Незадолго до событий, о которых мы сейчас будем говорить, конфликт России и Украины вышел на качественно новый уровень после того, как президент Украины Леонид Кравчук наплевал на тогдашние минские соглашения и открыл огонь по сепарам, то есть тьфу, подписал Указ «О переходе Черноморского флота в административное подчинение Министерству обороны Украины».

Ровно через два дня президент Российской Федерации Борис Ельцин издал аналогичный Указ «О переходе под юрисдикцию Российской Федерации Черноморского флота». Ситуация начинала из напряжённой становиться попросту идиотской, поэтому два президента встретились, поговорили и свои указы поотменяли, но к конкретным решениям так и не пришли. Черноморский флот оставался единым для двух стран, но на тех моряков, кто принял присягу на верность народу Украины, оказывалось сильнейшее давление со стороны пророссийского руководства флота. Давление в конце концов сорвало крышку, как это часто бывает. И крышкой этой оказался СКР-112 — сторожевой корабль проекта 159А.

Read more... )
bytebuster: (TapeFace)
André Alexin: Що ж тобі, сонечко, про нас сказати?

Расскажу вам, как я заменяю в Париже наше Министерство пропаганды.

Вот прихожу я, скажем, со своими парижанами в парфюмерную лавку или ещё куда, где продавщицей работает какая-нибудь, как их называют - petite souris de Paris - парижская мышка: это значит, худенькая такая, бледная, без этих наших бровей с декольте.

И вот я, допустим, расплачиваюсь, и видно, что у меня иностранная карточка, или я прошу мне пробников отсыпать побольше, чтобы друзьям дома раздать, а мышка, конечно, спрашивает:
- Вы, месье, из какой страны, пардон?

А я так вызывающе:
- Киев, Украина.

А она глаза распахивает:
- А можете сказать что-нибудь на вашем языке? А то я вот греческий могу узнать, даже шведский немножко, а украинского языка я никогда не слыхала.

А я не знаю:
- Что же мне сказать, мадемуазель? Чтобы со смыслом, не просто так.

А она тогда:
- А вы расскажите в двух словах о своей стране. Тогда это будет правильно и понятно.

Тогда я так вздыхаю, делаю влажные украинские глаза, напускаю в голос этого нашего карего бархату и говорю:

- Що ж тобі, сонечко, про нас сказати? Сказати тобі, як ми скучили? Скільки століть нас ганяло по Азіях, скільки мільйонів діток ненароджених - через сусідів, мокшан з поросячими очима? Якби ж ти знала, рибонько, як тепер тяжко вертатися сюди, до людей! Ми ж були з вами колись одна Європа - а тепер ми вам якісь дикуни, а ви нам - точнісінько ельфи...

А она всплескивает руками:
- Боже, как красиво! Вы же не говорите, вы же поёте!

И только за два квартала оттуда мои французы решаются заговорить:
- А что ты ей читал? О чем? Какой текст?

И я важно говорю:
- Олег Жадан. Поэма "Издрык".

И они так тооооонко повторяют, аккуратно так, как будто на цыпочках:
- Точнисинько. Точниииисинько.
bytebuster: (Marvin)
Михайло Слободін: ​Хата, вишні і джмелі, або Тиха ідея My two cents // Стаття надається з суттєвими скороченнями. Текст цілком — за посиланням. Дуже слушно пише автор.

Перша світова війна, яка коштувала людству приблизно 30 мільйонів людських життів, закінчилася підписанням Версальського мирного договору у червні 1919 року. Вперше за історію людства держави-переможці вирішили судити ініціатора загарбницької війни, канцлера Вільгельма ІІ Гогенцоллерна, за порушення норм міжнародної моралі, під якими розуміли невиконання мирних договорів.

Так, в статті 227 Версальського договору сторони зазначили:
«Союзні держави, об’єднавшись, пред'являють Вільгельму II Гогенцоллерну, колишньому Німецькому Імператору, публічне звинувачення у вищій образі міжнародної моралі і священної сили договорів.

Спеціальний суд буде створений, щоб судити обвинуваченого, забезпечивши йому суттєві гарантії права захисту.

Він буде складатися з п'яти суддів, призначених кожною з п'яти наступних держав, а саме: Сполученими Штатами Америки, Великобританією, Францією, Італією і Японією.

Суд буде судити за мотивами, викликаним вищими принципами міжнародної політики, і в турботі про забезпечення поваги до урочистих обов'язків і міжнародних зобов'язань, а також до міжнародної моралі. Йому належить визначити покарання, яке за його судженням має бути застосовано.

Союзні і об'єднавшись держави звернуться до Уряду Нідерландів з проханням про видачу колишнього Імператора в їх руки для того, щоб він був засуджений».

Read more... )
bytebuster: (GangnamCat)
Originally posted by [profile] grzegorz_b at Чого бояться москалі?
Originally posted by [personal profile] auburn_daddy at Чого бояться москалі?
Москалі бояться не стільки ОУН-УПА, Шухевича та Бандеру, скільки оприлюднення правди про ОУН-УПА, Шухевича та Бандеру.

Volodymyr Viatrovych:
Перший етап інформаційної кампанії "УПА - відповідь нескореного народу" про антинацистську боротьбу повстанців.
Про це наші перші інфографіки.
Прошу ширити.




Read more... )
bytebuster: (Marvin)
Виктор Трегубов: Авдеевка: эффективность – как на Майдане.



Майдан был восхитителен. И не только потому, что на нем мы своими глазами видели национальное единение, личную самоотверженность и борьбу за свои идеалы. Среди его самых ярких сторон была самоорганизация, невиданная по меркам Украины. Помните поговорку «если выйти на Майдан и развести руки в стороны, в правой сразу появится чай, а в левой – бутерброд»?

Люди, собравшись в одном месте, оказались не толпой, а Сечью. Все как-то были при деле без каких бы то ни было «чутких руководств» со стороны. Возводились палатки и баррикады, работали полевые кухни, раздавалась еда, распространялась пресса, дорога чистилась лучше, чем когда бы то ни было, лед скалывался, флаги поднимались. Люди готовили глинтвейн и коктейли Молотова, художники рисовали, священники благословляли и исповедовали, сотни Самообороны несли дежурство, сисадмины тянули сетку. Каждый, придя на Майдан, через пять минут мог найти себе занятие по силам и навыкам.

Люди сделали рабочую систему. И эта рабочая система своей эффективностью заборола хорошо вооруженное стадо скотов. Отборному холеному бычью в серой форме не помогли ни ружья, ни водометы, ни слезоточивый газ, ни даже бронетехника – врезаясь в баррикады и увязая в них, БТРы вспыхивали, как спички.

Организация рулит. Организация – то, что помогает цивилизованным бить варваров даже тогда, когда последних много больше.

Read more... )
bytebuster: (Default)
 Павло Бондаренко: Є така стара брутальна українська мудрість: "Весна прийде - покаже хто де срав". Вибачте за вульгарність.
Все просто: сніг прикриває все. Але лежить недовго. І коли він тане - все приховане вилазить.

Авдіївка розтопила сніг і ми побачили хто де гидив.
Ми побачили "баригу" Жебрівського, який не спав три доби, тримаючись на термоядерній каві та енергетиках; ми побачили посеред Авдіївки премєр-міністра Гройсмана. Під ворожими ракетами "Градів". Жоден прем`єр світу не наважувався їхати туди, де реально падають снаряди.

Ми побачили міністрів "злочинного уряду", десятки волонтерів, сотні звичайних небайдужих людей. "Завтра їхатиму повз Авдіївку, можу вивезти 2-3 людей" - звичні оголошення в соціальних мережах. Ми побачили підприємців з Донеччини, які везуть в Авдіївку матраци і воду, електрогенератори і бинти, картоплю і дрова.

Ми побачили "бариг", які за проханням Гройсмана розвернули з Мукачевого вже законтрактований і проплачений ліс у бік Авдіївки. Які збитки понесли ці "бариги" можна лише здогадуватися.

Read more... )
bytebuster: (Marvin)
Сьогодні День пам'яті Героїв Крут.
Пам'ятаємо та шануємо. Війна за волю України триває і я вірю, що ми здобудемо остаточну перемогу, якої прагнули наші прабатьки, протягом віків змагаючись із московською ордою.

bytebuster: (ДеФюнес2)


Originally posted by [profile] sabrina_lite at День Соборності України
Originally posted by [profile] sabrina_lite at День Соборності України
Промова Президента Петра Порошенка з нагоди свята:

"Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка… і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка"…

Майже сто років виповнилося нині цим дорогоцінним словам, шановні пані та панове!

Вітаю з Днем Соборності присутніх тут високоповажних гостей, весь український народ, всіх українців у діаспорі!

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві було урочисто проголошено об'єднання у єдину соборну Україну двох державних утворень. Тих утворень, що постали на уламках різних імперій. Як писав видатний українсько-канадський історик Орест Субтельний, який минулого року, на жаль, відійшов у вічність, «уперше західно- і східноукраїнські націоналісти, які протягом поколінь проголошували існування між ними братерських зв'язків, увійшли в контакт між собою в масових масштабах».

Соборне возз’єднання, - або як тоді його назвали, злука – проросло з національно-визвольної боротьби українського народу, історично тривалого руху українців до творення власної держави. З мрій, прагнень та зусиль багатьох поколінь борців за незалежність і соборність.

Живим підтвердженням таких прагнень стала велелюдна Софійська площа, на якій десятки тисяч киян та гостей столиці вітали проголошення злуки… І увесь Київ, урочисто прибраний національними прапорами, українськими орнаментами, портретами Кобзаря, плакатами і транспарантами. І неймовірна кількість синьо-жовтих знамен, які принесли з собою учасники дійства – як місцеві мешканці, так і численні делегації з усіх країв… Освячення дійства службою Божою у Святій Софії, військовий парад, піднесений настрій та урочиста атмосфера, національний гімн у виконанні військового оркестру... Словом, проголошення злуки сприймалося усіма як велике національне свято.

Read more... )

bytebuster: (Marvin)
Перепост допису [personal profile] nazavzhdy @ [community profile] lenta_ua: Рівно 25 років тому, 5 січня 1992 року, пішла з життя Дарія Ребет.
Originally posted by [livejournal.com profile] litobude4 at Рівно 25 років тому, 5 січня 1992 року, пішла з життя Дарія Ребет.
Рівно 25 років тому, 5 січня 1992 року, пішла з життя визначна політична і громадська діячка, один з лідерів національно-визвольного руху Дарія Ребет (дівоче прізвище: Цісик; 1913-1992), публіцист, за фахом правник. Голова Проводу ОУНЗ (1979–1991). Дружина Лева Ребета, вбитого в 1957 в Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським, який згодом убив С. Бандеру.

У серпні 1943 Дарія Ребет брала безпосередню участь у роботі 3-го Надзвичайного Великого збору ОУНР. З вересня 1943 року входила до складу ініціативного комітету, який підготував проведення Першого великого збору Української Головної визвольної ради (УГВР) (11-15.07.1944). Була обрана членом І-ї Президії УГВР, брала участь у розробці програмних документів УГВР. У повоєнний час жила в еміграції у Німеччині. Після розколу ОУНР у грудні 1956 р. приєдналася до ОУНЗ і була обрана до складу її Політичної ради. З 1979 очолювала діяльність Політичної ради ОУНЗ і перебувала на цій посаді до червня 1991 року.

Відзначилася активністю у розбудові жіночого руху в еміграці. На першому З'їзді українського жіноцтва в Німеччині до Головної Управи було обрано Дарію Ребет. За її участю було створено міжнародну Лігу Жінок в екзилі, в якій крім українок об'єдналися представництва жінок-емігранток різних національностей. Постійним секретарем Ліги була Дарія Ребет.

Дарія Ребет співпрацювала з багатьма українськими періодичними виданнями в еміграції, була членом редколегій часописів «Сучасна Україна», «Сучасність» та «Український самостійник», видала збірку статей про Об'єднання Українських Жінок у Німеччині, автор статей, присвячених українському визвольному рухові.

Померла Дарія Ребет 5 січня 1992 року в Мюнхені де і була похована.
30 жовтня 2010 року останки Дарії Ребет та її чоловіка Лева Ребета урочисто були перепоховані у Львові на Личаківському цвинтарі.

Read more... )
Сторінку створено П'ятниця, 20 Червень 2025 21:07

Травень 2025

П В С Ч П С Н
   1 234
567891011
12131415161718
192021222324 25
262728293031 
Створено з Dreamwidth Studios

За стиль дякувати