bytebuster | Дописи з міткою 0 головне

Михаил Сидоренко (via): (надеюсь мой последний лонгрид про выборы)

О том, что український виборець охуел вкрай и почему ему пора засунуть свой телевизор себе в жопу и начать думать.

В баталиях последних недель в качестве неоспоримого преимущества Пэти упоминают его дипломатические способности, коих его визави - мелкий обсос, корчащий из себя кандидата - начисто лишён. Разумеется, укушенные сериалом выборци сразу ставят этот факт под сомнение и требуют доказать, и тут у многих сторонников нашого Сивого Гетьмана язык отчего-то уходит в область жопы.

Так вот. Чтобы раскрыть этот вопрос алчущим знаний выборцям, нам нужно мысленно перенестись в какой-нибудь древний доисторический период. Например, в 2014 год.

Представь, что ты - М̶а̶к̶р̶о̶н̶ Олланд. У тебя на стапеле стоят два из четырёх запланированных для продажи свинособакам десантных корабля общей стоимостью как бюджет пылающей Украины. И ты уже задаток взял.

И тут эта самая Украина подымает вой. И требует санкций. Санкции приходится поддержать, недостроенные корабли оставить себе, задаток вернуть свинособаке с неустойкой (ярд доралов получился, четверть оборонного бюджета Украины-2019), ещё и ломать голову кому продать теперь недострой, который изначально делался под свинособачью технику.

А ведь делов то тех - да признайте вы тот неваш вшивый Крым. Ну хули за него цепляться то? Самая засранная улица Марселя - и то чище пляжей в Алупке, а от попытки сравнить сервис Лазурного Берега и города Саки можно обоссакаться.

А теперь представь, что ты - Меркель. У тебя Северный Поток (тот, который раз) всего два года как запущен, газ тикёть рекой, свинособаки покупают Лоринзеров, Карлссонов, АМГ и Брабусов больше, чем весь остальной мир, бабло крутится, геополитика мутится. И тут эта Украина, еби её конём, со своим Порошенко. И санкции. А на заводах Сименс работает сколько-то там тысяч избирателей, а они теперь недополучат зарплаты,потому шо продавать свинособакам вот это и вон то - нельзя. И теперь тебе придётся объяснять своим избирателям, что они заработают немножко меньше, потому что где-то там на краю географии, куда их деды когда-то ходили давать и получать пиздюлей, надо помочь каким-то диковатым совкам.

( Read more... )

Светлана Самборска: Господи. Я знаю, что мы это заслужили.

Господи. Я знаю, что мы провалили экзамен.
Я знаю, Господи, что мы – 30 миллионов уклонистов, осознанно отказавшихся защищать свою страну. Я знаю, Господи. Мы заслужили Зеленского. Это было бы честно – нация уклонистов заслуживает президента-уклониста. Но есть 300 тысяч, которые пошли. 1% - это мало, я знаю, Господи. Но Ты спасал народы и ради десяти праведников.

Я знаю, Господи, мы предали Украину. Мы предали сами себя, и мы были счастливы принять состряпанное другими оправдание своему предательству – коррупция, кумовство, Липецкая фабрика. Как будто коррупция, кумовство – это что-то отдельное от нас, чужое. Как будто не у каждого из нас была своя маленькая «Липецкая фабричка» на майл.ру, Вконтакте или в российских платежных системах. Эти фабрички и сейчас никуда не делись, я знаю, Господи, но взгляни и на тех, кто нашел в себе силы от них отказаться.

Я знаю, Господи, нация любителей халявы заслуживает президента-паяца. Нация лицемеров, вся вера которых исчерпывается двумя днями поста и крашеными яйцами, заслуживает термос вместо Томоса. Я знаю, Господи.

Я знаю, Господи. Нация уклонистов, уставших от напоминаний о войне, заслуживает стать посмешищем для нынешних и будущих народов. Я знаю, Господи, нация, проголосовавшая за пустоту, пустоты и заслуживает. Я ЗНАЮ, ГОСПОДИ! Но разве Ты не спасал народы ради десяти праведников?

Господи. Я знаю, что Порошенко, тот Порошенко, которого мы видим последние пять лет, – это не наш уровень.

Господи. Я знаю, что наш уровень – это Ющенко, Тимошенко, Янукович. Это наш честный уровень. Это то, чего мы на самом деле стоим.

Господи. Я знаю, что этого Порошенко мы получили авансом, что этого Порошенко мы получили на время тяжелейших испытаний. Я знаю, что этого Порошенко заслужили не мы. Не мы, а те, кто пошел под беркутовские пули не за коммуналку и не за субсидии. Я знаю, Господи!

Я знаю, Господи, президент-карикатура – честная оценка нации, где для большинства коммуналка и зрелища – приоритет №1. По мощам – и елей. Я знаю, Господи...

Но горстка из нас выстояла в огне февраля 2014 не за коммуналку. И 300 тысяч стояли в огне не за коммуналку. И мы продолжаем стоять, Господи. Глупцы радуются, ничтожества переобуваются, подлецы потирают руки, а все бесово полчище – от последней сепарской иуды до Путина лично – наслаждается предвкушением нашего позора. Но мы стоим, Господи, стоим не за коммуналку, стоим здесь и сейчас – под градом плевков, насмешек, дерьма и угроз. И кто знает, против чего нам еще придется стоять.

И мы выстоим, Господи. Не можем не выстоять. Потому что Ты спасаешь только до тех пор, пока есть кому стоять.

Я у бложику нечасто пишу власну думку, але здивувався, коли до середини дня пʼятниці не побачив її в інших блоґерів.
Коротко: Цілком допускаю, що сьогоднішня тема навколо «Приватбанку» і інших судових рішень — свідома (і вдала!) провокація⁽¹⁾ наших.

Тепер розгорну. Дивіться, які справи.

Виборець Коломородька 22 квітня :-)

Головною зброєю московита є страх і неупевненість.
Війна для більшості обивателів — це саме страх і невпевненість у завтрашньому дні.
Зрада — це страх перед реформами, бажання жити по-старому, де можна було «занєсті» і «парєшать».
Вся — наголошую, ВСЯ! — ворожа пропаганда експлуатує лише страх і неупевненість.
Московський загарбник і його сателіти до вчорашнього дня повністю контролювали страх українців — окрім тих 16%, які відбоялися своє ще п'ять років назад.

Але страх — це лише інструмент. Який ставить досягнення мети.
Яка мета московита і його маріонеток? — Реванш.
Реванш світоглядний, військовий, економічний, корупційний, ментальний.

Тепер, що робить Порох.
А Порох просто трошки відпускає віжжі! І вся красно-коричнева сволота як з ланцюга зірвалася!
Суди, які вже були накручені 22 квітня повертати колаборантам майно, роблять це просто зараз.
Банкомати з банерами «Врємєнно нє работаєт» — вже зараз.
Черги перед обмінниками — сьогодні, а не 22 квітня.
«Давайте відкладемо укладання контракту до закінчення ваших виборів» — вже зараз.
«Ми уважно слідкуємо за виконанням умов кредиту МВФ, сподіваємося, що ви їх не порушите, OR ELSE!» — сьогодні.
«Нагадуємо, що серед 144 умов надання безвізу були […], OR ELSE ми можемо і скасувати» — це теж сьогодні.

Тобто, московити, риги і прочіє колаборанти починають чинити реванш ще до того, як захопили владу.
І таким чином роблять класичний фальстарт (у спорті це — однозначна дискваліфікація).

Порох розвернув головну зброю московита — страх — у протилежному напрямку.
Тепер вже виборець Коломородька боїться за свої грошики у «Приваті».
Тепер вже любитель московського єзика з Харківщини боїться, що усе Лівобережжя матиме спільну юрисдикцію з бурятами і каракалпакцями.
Тепер вже ватний контрабандист, який «устал ат вайни» у себе на Закарпатті, боїться, що його обкладуть даниною 5% за весь попередній час включно.
Список можна продовжувати нескінченно, але спільне слово буде — СТРАХ.

Іншими словами.
Реванш мав початися 22 квітня. Коли було б пізно кулаками махати.
Але почався — 18 квітня.
І усі оці наслідки — курс 30, черги перед Приватівськими банкоматами, вивіски «Ізвінітє, валюти нєт!», загроза скасування безвізу — все це почалося сьогодні, а не у понеділок.

Наслідок:
«Корисні ідіоти» ©, яким пообіцяли «бить в долє», і які щиро вважали, що за свою допомогу у вчиненні реваншу, вони і самі стануть серед тих, ХТО грабує, внєзапно© стали тими, КОГО грабують.
Вже сьогодні.
А це — не той розклад, на який вони підписувалися.
Логічно припустити, що вата має схаменутися, схопитися за голову руками і з криками «що ж я накоїв?!!11» бігти на виборчу дільницю, щоб зупинити долар-по-30 вже 22 квітня.

Якщо це так, як мені здається, то Порох і компанія — генії від політики.
І не забуваймо, що для перемоги ще треба 21-го прийти і проголосувати.
У мене все.
Слава Україні!

⁽¹⁾ Провока́ція (лат. provocatio) — дія або низка дій, які мають на меті викликати певну реакцію тих, кого провокують. Як правило, проводяться, з метою штучного створення негативних наслідків для тих, кого провокують.

Для мене це важливий допис. Тому щоразу, коли ви поширюєте цей текст, у світі десь народжується маленький порохобот.

Друзі, як вам вже відомо, ці вибори — вирішальні. Вони не лише вплинуть на політичну ситуацію, а від прямим чином залежить, чи ми з вами житимемо — у фізичному сенсі цього слова. Бо програш на виборах — це в прямому сенсі фашистська ракета в твій будинок. І ночі у бомбосховищах: Прилетить? Не прилетить?
Тому проголосувати треба. Усім. Без винятку.
В Інтернетах зʼявилося багато інструкцій стосовно того, як проголосувати. Я намагатимуся лаконічно.

Ти голосуватимеш за місцем реєстрації? — Якщо так, переходь до пункту 3.
Якщо ти голосуватимеш не за місцем реєстрації, то треба
В Україні: зареєструватися у Реєстрі виборців.
За кордоном: встати на консульський облік.
Коли? — з 31/12/2018 до 25/03/2019
Як? — тільки особисто (поштою не можна)
Де? — Відділ ведення Державного реєстру виборців, де ти фактично знаходишся. Або де будеш знаходитися у день виборів 31/03/2019.
Де ці відділи?
— Україна: https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_organ_ved&prejim=3&pmn_id=105
— Закордон: https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_dvk&pid100=0&prejim=3
Що з собою брати?
— якщо вимушений переселенець: лише паспорт або тимчасове свідоцтво Громадянина України.
— усім іншим: документи, що підтверджують обґрунтованість вашого запиту:
путівка, квитки, договір оренди житла, довідка про відрядження, з місця навчання тощо.
— бажано: мати з собою ксерокопії усього.
Що робити? — заповнити Заяву на зміну місця голосування.
Бланк видадуть.
Отримати: Посвідчення «Про тимчасову зміну місця голосування виборця»,
в якому буде вказано адресу та номер дільниці, де ви голосуватимете.
Перевірити себе у списку виборців https://www.drv.gov.ua/ords/svc/f?p=111:LOGIN
Що робити: Заповнити форму.
Отримати: Через добу прийде емейл.
Ти є у списку виборців? — Якщо так, переходь до пункту 6.
Якщо тебе нема у списку:
Повернутися на пункт (2) і подати заяву про внесення змін ідентифікаційних даних: https://mfa.gov.ua/ua/page/open/id/2517
У день виборів 31/03/2019
Прийти на виборчу дільницю, де ти зареєстрований.
Проголосувати.
У випадку другого туру виборів, усю процедуру доведеться повторити до 09/04/2019, починаючи з пункту (1).
Дочекатися результатів виборів.
Відповідно до результатів, відкорковувати або шампанське, або ~~сухарі~~ ящик з патронами. :)

Для закордону ще ось картинку намалювали (клікабельно):

Юрий Гудыменко: Деколонизация

// Перепрошую за сумнівне джерело «Пьотр і Мазепа» і за мову допису, яку обрав автор, але по суті, автор має абсолютну рацію. Теза «геть від московського болота!» має включати у себе не лише відмову від кабздонов, задорнових, шуфутінскіх і прочіх бронєвих, але і від достоєвскіх і пушкінів, які уособлюють собою вторинний продукт, порівняно з первинними культурними досягненнями Цивілізації.
Частиною Цивілізації ми станемо тоді, коли наші діти-онуки не розумітимуть, про що співали Цой і Лєтов.
Коли умствованія Пєлєвіна і Стругацкіх читатимуть у перекладі, кому як зручніше — кому українською, англійською, а кому і китайською, з масивним «вступом від перекладача», який пояснював би реалії того світу, в яких жили і писали усі оті пєлєвіни. Пояснювали б культурну ідентичність отих толстих і достоєвскіх.
А враховуючи те, що наразі свою ідентичність московня нам нав'язує силою, і нема причин вважати, що вона припинить це робити, поки існує, то ми маємо єдиний спосіб залишатися собою — знищити моцкву. Спочатку у собі, а потім — так.

Сейчас нам кажется, что мы давно и почти наглухо оторвались от России, вышли из её орбиты влияния. Но эта видимость обманчива и опасна сразу по нескольким причинам.

Во-первых, времени в фактической независимости от России прошло чуть-чуть — всего несколько лет.

Во-вторых, разрыв с Россией больше похож на разрыв с сигаретами — всегда возможен рецидив.

И в-третьих, мы всё ещё мыслями там. В орбите. В трёхцветной дыре. Украина долгие годы — столетиями — была то провинцией, то колонией империи (под определение которой целиком подходит и Советский Союз). Мы были в их языковом поле. В их культурной орбите. Под их принципами, законами, нормами. Мы слушали тосты Сталина про «великий русский народ», который, конечно, равен прочим народам СССР, но вообще-то равнее, чем другие. Мы слушали их песни, их сказки, их идеи. И мы теряли частичку себя. Каждый раз. Теперь мы пытаемся всё это восстановить — через гиперкомпенсацию, через мгновенный отрыв от всего российского. И это более чем правильно — это неизбежно. Только через столетия независимости, настоящей независимости от России мы станем воспринимать её нейтрально, как других соседей — Польшу, Румынию, Болгарию. Только тогда нам станет на неё наплевать. А пока мы всё ещё в орбите российского влияния. Да, по инерции — но это ещё на годы.

Русский шансон. Русский рэп. Русский рок. Хайп. Антихайп. Газманов. Кобзон. «Ирония судьбы». Тупая привычка дописывать в названиях ресторанов твёрдый знак после согласной, чтобъ получалосъ какъ въ Имперіи. Московский патриархат. «Голубой огонёк». Салат «оливье». «Оппозиционный блок». «С вас три рубля сдачи было». Улица Суворова. Улица Кутузова. «УкрАинский». Навальный — норм чувак, он против Путина. «А доедать Пушкин будет?» Деды воевали. Скажи нормально, по-русски. Мы один народ. Славянск. Краматорск. Дебальцево. Иловайск. Донецк. Луганск. Война. Всегда война.

( Read more... )

// Оце так стаття! Дуже багато думок, про які особисто я навіть не замислювався. Почитайте, дуже раджу.

Віктор Рудь. Болюча правда. Повна версія.

Назва моєї промови «Чому Путіну подобається Захід?» може видаватися некоректною. Зрештою, ми систематично чуємо, що Путін раз по раз звинувачує Захід у всьому на світі. Ми чуємо про «втрачену гордість» Росії, про те, що вона «принижена», «роз’ятрена», «зневажена», «спантеличена» або «розгублена». Один з радників сенатора з Вермонту Берні Сандерса під час останньої президентської кампанії сказав, що «Путін намагається знайти любов, вдячність та визнання».

Проте факти свідчать про протилежне. Фіона Хілл, що раніше працювала в Інституті Брукінґса, відомому аналітичному центрі у Вашингтоні, тепер працює у складі Ради Національної Безпеки у Білому Домі. У багатьох колах вона є визнаним фахівцем з питань Росії. Кілька років тому вона написала книгу про Путіна, у якій зазначила, що він «не здатен зрозуміти міркувань американців чи європейців та їхньої політичної динаміки».

Однак, як на того, хто нас не розуміє, Путіну все добре вдається. Ось приклад: його гроші лежать у нас в банку. Ключ від якого у нас. Проте він вперто поширює свою агресію. Він не думає про загрозу своїм грошам і не переймається санкціями. Чому ж? Звідки він бере свою самовпевненість? Цю самовпевненість йому дали ми.
Путін – не геній, проте, він дуже добре знає і розуміє сторічну історію стосунків зі Заходом. Він розпізнав шаблони західної поведінки, мислення та емоцій, які є чіткими і передбачуваними, а отже надійними. І його висновки, які базуються на цих шаблонах, також надійні. Він бачить неодноразові стратегічні помилки Заходу, дарма розтрачені можливості, нездатність і відсутність політичної волі, щоб мислити і діяти далекоглядно: не реактивно, а на випередження. Однак, як це можливо, якщо, як ми кажемо самі собі, це Захід «виграв Холодну війну»? Ми повернемося до цього питання пізніше.

Що ж це за історія, яку Путін так добре розуміє?

( Read more... )

Юрий Гудыменко: Желаем зла

Меня довольно часто обвиняют в русофобии. Я, со своей стороны, обычно скромно с этим соглашаюсь. Однако эта конкретная фобия вполне осмысленна, выпестована и обоснована. Просто потому, что я понимаю: чтобы Украина выстояла, Россия должна упасть. Желательно — с обрыва. Ничего личного.

Поясняю на пальцах. Украина находится в зоне влияния России, причём попытки Украины уменьшить уровень этого влияния всегда натыкались на жёсткую реакцию Москвы. Последнюю такую реакцию мы видим до сих пор, в виде оккупации Крыма, Донецка, Луганска и прилегающих территорий.

Это, разумеется, не первая ситуация в истории, когда два государства находятся в таких отношениях. Это даже в истории Украины и России не впервые — не залезая в дебри Гетьманщины, можно вспомнить события столетней давности, когда коммунистическая Россия признала независимость украинского государства, а потом полезла на наши земли «ихтамнетами». «Народные республики», полностью контролируемые Москвой, там тоже, кстати, были.

Так вот, история знает только один рецепт, как избавиться от большой назойливой страны, которая пытается вас приобнять покрепче и повесить свой флаг над вашей столицей.
Рецепт простой до безобразия: Карфаген должен быть разрушен.

Государство-агрессор должно полностью, стопроцентно углубиться в свою внутреннюю политику, тратить туда максимум ресурсов, желательно — в том числе ресурсы армейские.
Все возможные людские, денежные, военные, материальные ресурсы должны падать в бездонную бочку внутреннего конфликта, чтобы ни копейки не оставалось для поддерживания конфликтов внешних.
Гражданская война, поражение в войне от внешнего соперника, революция, даже какая-нибудь завалящая эпидемия чумы практически моментально превращают агрессивное пятно на карте в дворовую собаку, зализывающую раны. Чтобы государство-агрессор хоть ненадолго стало мирным, ему должно стать плохо. В идеале — смертельно плохо.

( Read more... )

Перепост допису

ibigdan: Превентивная русофобия

Антон Колумбет: Я – обычный киевский парень, участник АТО первой волны и общественный деятель. Поскольку мерзкий Facebook меня постоянно банит из-за горящей «ваты», мне некуда лить свою превентивную русофобию. Потому пусть она полежит здесь.

Разъясняю детям природы, хатаскрайникам и прочим желающим «остаться человеком в это тревожное время» положняк по превентивной русофобии.

Живёт в городе Тверь девушка Маша.

Маша захотела картошки пюре. Она пошла в магазин «Пятёрочка» и купила себе пару кило картофана. Пришла домой, налупила из него пюрехи, добавила туда котлетку, накрошила салатика и села перед телеком всё это точить.

Маша точит нямку и смотрит новости, в которых ей рассказывают об Украине, Сирии, США, КНДР и прочих ключевых для жителя Твери инфоповодах.

Допустим на мгновение, что Маша – нормальная девушка, и ей не нравится, что вместо строительства больниц, школ и дорог её страна тратит миллиарды денег на войны. Также допустим, что Маша глубоко опечалена тем фактом, что её страна оккупировала Крым и разожгла войну на Донбассе. Но Маша – простая девушка, что она может сделать? Заложница ситуации, не более. Так почему же эти радикально настроенные «укропы» обвиняют её в смерти, боли и страданиях, которые причинила её страна? Как же можно всех под одну гребёнку?

Пока голову Маши терзают эти тёмные мысли, её животик наполняется нямкой и постепенно приятное тепло от пищеварительного процесса разливается по всему телу. Маша откидывается на спинку своего диванчика и удовлетворённо вздыхает, а потом идёт на кухню налить себе компотика.

( Read more... )

Виктор Трегубов: Далеко ли до Алеппо?
Редко когда людям удается увидеть альтернативный вариант собственной жизни. Что бы было, если бы в какой-то момент ты свернул не туда? Где и кем ты бы сейчас был?
Именно поэтому вид руин Алеппо должен вызывать у каждого из нас особенные чувства. Именно так выглядела бы Украина, если бы она не выстояла в 2014 году, если бы в какой-то из длинного ряда ключевых для нашей страны моментов верх взяла глупость или слабость. И даже сейчас мы все еще недостаточно далеко отошли от этой пропасти.
Помните, как в 2014 году вопили «давайте уже войну по-настоящему!»? Помните, как рассказывали, что, мол, не надо сдерживать наших бравых добровольцев своими перемириями – они достаточно мотивированы, чтобы до Ростова за три дня дойти?

Алеппо – это образ войны, которой у нас не произошло, но которая в 2014-м была более чем реальной. Гибридная война тех лет была войной провокаций, битвой на тонком льду: в «горячую» войну с авиацией и полномасштабным вторжением через всю границу нас могла толкнуть и слабость, и сила.
Если бы мы не начали отвечать на провокации РФ – была бы большая война.
Если бы, отвечая на провокации РФ, мы пролили бы слишком много крови и не задействовали бы дипломатию – была бы большая война.
Мы прошли по срединной линии, удержав войну в «гибридных рамках».
Отчасти нам просто повезло – Янукович мог не сбежать, мокрый след за собой оставляя, а запросить российской военной помощи из Донецка или Севастополя. То есть сделать ровно то, что сделал Асад, но с поправкой на меньшее плечо логистики.

Внимательно посмотрите на кадры из Алеппо.
Поймите, что между вашей нынешней жизнью и происходящим там адом, стоит только украинская армия, и, в меньшей степени, – украинская дипломатия и украинское государство. Ничто другое вас не защищает.
Это, кстати, слабенькая такая плотина, проблемная, держащаяся на одном крыле и честной молитве. Возможно, имеет смысл самому начать ее укреплять?
Уж точно не стоит врать себе, что-де ты в безопасности.
Если вы живете в зоне приграничного сотрудничества с Польшей или Словакией и вам кажется, что Россия от вас далеко – от Алеппо она еще дальше, а поди ж ты.
Если вы считаете, что российские бомбы не упадут на города, где не говорят по-русски – поищите русскоязычных в Алеппо.
Если вы считаете, что в ХХІ веке невозможны первобытные зверства без всякой внятной реакции цивилизованного мира – внимательно посмотрите на экран.
Алеппо – тот пример миру, которым чуть было не стали мы.

Александра Смилянская: Когда незнакомые люди меня видят, им почему-то кажется, что я очень хочу поговорить. Вот и таксист не сдержался.
Ну и я не сдержалась. Потому что он завел мою любимую тему: «За что стоял Майдан». И хрестоматийнейший, господа, диалог у нас вышел:

- Тяжко сейчас стало, ох и тяжко.
- Например?
- Коммуналку вот повысили. Не знаете, что ли?
- Знаю. А субсидию не пробовали оформить?
- Так мы и оформили!

( Read more... )

Передруковано до: http://bytebuster463.livejournal.com/5335453.html

Стосовно мовосрача, який поширюється інтернетами, і загострення якого ми спостерігаємо цього тижня.

Історичні першоджерела.

Все те, що відбувається зараз в Україні, є наслідком насильницького змосковщення. І нічим не відрізняється від мовної ситуації в Чехословаччині аж до 1945-го року:

( Read more... )

Німецьке вторгнення до Чехословаччини відбулося саме під прикриттям «защіти нємєцкоєзичних граждан».
І громадяни Чехословаччини усвідомили, що німецька мова — це зброя, якою скористалася нацистська Німеччина з метою зупинити волю до спротиву самих чехів-словаків. Бо ж, як можна стріляти в такого самого німецькоєзичного, як ти сам?

Колективна безпека

Методи розповсюдження московства нічим не відрізняються від біохімічних процесів, які відбуваються при ураженні організму хвороботворною бактерією. Причому першоджерело зарази бере участь лише у початковій фазі епідемії, а решту «роботи» виконують самі жертви, заражаючи оточуючих.

( Read more... )

Ітогі підведемо.

Ми не перші, з ким це сталося. Варто знати досвід попередників.
Наш ворог — це епідемія, сифіліс московства.
І тому мовне питання — це питання життя. Питання безпеки. Колективної епідеміологічної безпеки.
Ніхто не може примусти тебе до щеплення.
Але якщо таких само нещеплених, як ти, стане 5% чи більше, то не дивуйся, що на твою вулицю прийде чума, сифіліс, ~~похмєльє і плоскостопіє~~.
І викосить нахій тебе і усіх твоїх сусідів, а не лише 5% ~~ідіотів~~ борцунів за власну зону комфорту.
А ще не дивуйся, якщо в один прекрасний момент 95% щеплених сусідів візьмуть дрючка і тим дрючком заженуть тебе ~~запарєбрік~~ у лепрозорій. Просто тому, що вони хочуть жити і не залежати від волі тих 5%, і виявляться сильнішими, ніж ти.
Або сильнішим виявишся ти — тоді див. пункт про епідемію. Власне, так і сталося у 1919-1924 рр.
Не обирати нічого — неможливо. Відмова від вибору — це також вибір. Так само, як «нічого не робити» зі щепленням дорівнює відмові від щеплення.
Кожен на своєму місці обирає, чи він на боці життя, чи на боці сифілісу.

У мене все на тему мови.

Передруковано до: http://bytebuster463.livejournal.com/5309804.html

// Чудовий cathay-stray розкриває відносини між москвою і московитами через призму відносин між садо- і мазохістами. Must read!
(я трошки дозволив собі форматування; сподіваюся, автор не заперечуватиме)

Originally posted by

cathay_stray at Держи меня строже, карай меня чаще

Меня — совершенно не шутя — просто изумляет неспособность прекраснодушных понять, что происходит. А происходящее надо понимать с точки зрения не то что политики — а даже не психологии, а сексо(пато)логии.
Заранее, чтобы не делать сноску, уточню: слово "абсолютный" и его производные я сейчас буду употреблять не в преувеличенно-инклюзивном смысле, а в смысле "пиковый", "дошедший до высшего из всех возможных и невозможных пределов предела".

Так вот. Рфский норот — абсолютный мазохист (М). Химически чистый, беспримесный.

У меня в молодости, да и не только, иногда бывал достаточно богатый С(адо)М(азо) опыт (на стороне С, если что).
Поведение подчинённых (М) настолько — опять же — абсолютно совпадает с таковым рфского норота.
Настолько, что бывавший в подобных отношениях может только сочувственно улыбаться.

( Read more... )

Передруковано до: http://bytebuster463.livejournal.com/5275724.html

// Абсолютно фундаментальна стаття про те, як іздихатиме фашистська моцква. Дуже тезисно. Жодного зайвого слова. Обов'язкова для прочитання кожному.

Андрей Амальрик: Оксюморон русского национализма

На повестке дня стоит вопрос о дальнейшем распаде московской империи. Говорят, царь сейчас ненастоящий, был бы другой царь, все было бы по другому, имперскость это плохо, нужна федерализация. Все плохо, свободы нет, агрессия против соседей, рубль обесценивается. При этом традиционно обвиняют «власть», систему. Пишут, что «власть» «антирусская», что это существо (власть) коварно мечтает извести народ-богоносец и прочую ахинею.

На самом деле источник 500-летнего «собирания земель», «борьбы с загнивающим Западом» и построения светоносной империи кроется именно в «русской» идентичности. А все последующие проекты и строительства империй это лишь производные.

В самом деле, что означает прилагательное — «русский» и что значит «русская» идентичность?

Чтобы понять страну и народ нужно посмотреть на их прошлое. В случае с русскими история их формирования отчетливо показывает и объясняет все особенности русского характера и поведения.

( Read more... )

Передруковано до: http://bytebuster463.livejournal.com/5141031.html

Dmytro Kaliszewski: По страницам истории
Молодое европейское государство, которому едва исполнилось два десятка лет, пострадало от агрессии более сильного и наглого соседа.

Для начала этот сосед отхватил одну область, где нация этого самого соседа составляла большинство - под предлогом их этнического притеснения со стороны этого самого слабого государства. Спустя несколько месяцев агрессии подверглась и остальная страна. Особых проблем при этом не предвиделось, т.к. исторически сложилось, что население поголовно владело языком страны-агрессора, и многие верили в то, что сильный и авторитарный лидер соседнего государства наведет у них порядок и построит счастливую жизнь.
В ходе боев и последующей оккупации погибло почти 400 тысяч человек. Известны случаи уничтожения целых населенных пунктов вместе с жителями. Отдельные эпизоды стали предметом рассмотрения международного трибунала.

После освобождения захваченных территорий миллионы граждан, которые были этническими представителями страны-агрессора, были лишены гражданства и в кратчайшие сроки депортированы на историческую родину. Это сопровождалось массовыми издевательствами, грабежами, избиениями и даже убийствами. В общей сложности в страну-агрессора (которая сама к тому времени лежала в руинах) было депортировано порядка 20% населения пострадавшей страны, многие из которых несколько лет назад с удовольствием стали "пятой колонной" и приветствовали войска захватчиков на своей земле. Счет убитых при депортациях шел на десятки тысяч.

Подъем национализма на освобожденных территориях привел к активному развитию родного языка. Исторически сложившиеся заимствования из ненавистного языка агрессоров беспощадно преследовались, многие слова и термины создавались с нуля.

3 августа 1945 года. Правительство Чехословакии принимает постановление о лишении гражданства и депортации этнических немцев и венгров. Из 15-миллионной страны было выдворено порядка 3 млн. человек.

Помним. Учим. Предостерегаем.

Miroslav Gai, August 3, 2015: Охотники за ...истами.
По окончанию второй мировой войны и после падения гитлеровского режима возникло мощнейшее течение - "охотники за нацистами". Эти люди, по собственному желанию, часто без вознаграждения, искали преступников нацистского режима, даже рядовых палачей. Собиралась вся возможная доказательная база: свидетельства очевидцев, документы из лагерей, фотографии, показания с допросов. Когда вина была установлена, то по всему миру отправлялись добровольцы охотники, которые находили подонков несмотря на обстоятельства, границы, моря и океаны, а главное время. Если было невозможно привести преступника на трибунал, то часто совершались вендетты на месте. Ведь охотниками были отцы, мужи, братья, друзья безвинно убиенных. Не ушел практически никто. Те кто ушли - умерли в вечных бегах, постоянно оглядываясь. В основном повезло тем, кто был маленькой сошкой.

Когда закончится эта война и произойдет распад Российской Федерации, когда Путин будет повешен, а Киселева забьют палками собственные бывшие сограждане - по всему миру начнутся маленькие, личные расследования. Те, кто побогаче, наймут детективов и отставных военных, а кто-то самостоятельно отправиться на поиски резавшего пилой его брата, друга или мужа. Это будут люди разных национальностей: чеченцы, украинцы, ингуши, грузины и русские. Возможно там будет жена Литвиненка или друзья Немцова, не знаю.

Охотников за рашистами будет много.
Никто не уйдет.

Передруковано до: http://bytebuster463.livejournal.com/5062028.html

Originally posted by

vnaslidok at ФОНД Дианы Макаровой: ЗАВОДНОЙ АПЕЛЬСИН или О ТИХИХ ПСИХОПАТАХ

Погода подводила. Встреча обваливалась стремительным домкратом, грозя перерасти из дозволенного дипломатического опоздания, через допустимое дамское – в брутальное и уже неизбежное Его величество Опоздание Полное и Позорное.
Я терзала телефоны знакомых служб такси, Женя склонялась к Уклону, наклонившись над ноутбуком, отчаяние давно перерасло из нервного и яркого в тусклое и безнадёжное – так, уже опоздали, но делать нечего, ехать надо, авось дождутся, спишем на пробки – как вдруг телефон зазвонил и запел спасительным:
- К вам подъезжает серый Шевроле, номер…

Левый чулок тут же нервно откликнулся на

Передруковано до: http://bytebuster463.livejournal.com/4833118.html

У статті три частини:

Передмова (DreamWidth, LiveJournal)
Стаття (DreamWidth, LiveJournal)
Домашнє завдання (DreamWidth, LiveJournal)

Московський Крим, такий тисячолітній.

1) Першою характерною рисою ур-фашизму є культ традиції.
Традиціоналізм, звісно, набагато старший від фашизму. Він був притаманним не лише контрреволюційній католицькій думці після Французької революції, – але народився ще в пізньоеллінську добу як реакція на класичний грецький раціоналізм. У Середземноморському басейні народи різних релігій (більшість з яких були толерантно прийняті Римським Пантеоном) шукали одкровення, явленого на зорі людської історії. Це одкровення, згідно з традиціоналістською містикою, залишалося тривалий час приховане під покривалом забутих мов – у єгипетських ієроґліфах, кельтських рунах, пергаментах маловідомих азіатських релігій.

( Read more... )

Передруковано до: http://bytebuster463.livejournal.com/4584592.html

Пропоную Вашій увазі статтю, яку давно збирався написати, але сумний привід змусив прискорити написання.
Стаття вийшла великою, тому розділю на три частини:

Передмова (DreamWidth, LiveJournal)
Стаття (DreamWidth, LiveJournal)
Домашнє завдання (DreamWidth, LiveJournal)

19 лютого 2016 року не стало видатного італійського філософа і письменника Умберто Еко.
Одним із найвидатніших досягнень письменника було дослідження фашизму як явища.
Що ж таке фашизм? І чи є справжні фашистські режими в нині існуючих країнах? Саме це питання мені час від часу задають друзі, коли кажуть, що я даремно так часто використовую це слово стосовно деяких наших ми-Лжє-братьєв. :-)
Про це і буде ця стаття.

Але перш ніж продовжувати тему означення фашизму, розробленого Умберто Еко, нам треба визначитися з термінологією.
Насправді, нам важко називати речі своїми іменами. На протязі усієї сучасної історії ми були під впливом московської пропаганди, і тому зовсім не дивно, що в нашому уявлені слово «фашизм» автоматично малює бравих солдафончиків у характерних касках, на мотоциклах, з фаустпатронами і губними гармошками. Насправді ж, німецький націонал-соціалізм і фашизм — різні поняття, хоча й пов'язані між собою.

Дозволю собі коротко нагадати основні тези.

( Read more... )

Передруковано до: http://bytebuster463.livejournal.com/4584055.html

Андрей Шипилов: Международные «понятия». Или «Ну что вы сделаете Путину!»

Мне за последние дни не раз и не два пришлось выслушивать сентенции: «Ну хорошо! Ну опубликовали британцы доклад по делу Литвиненко. Ну и что? Что они теперь могут сделать Путину?»

ОК!

Вы действительно хотите это знать? Уверены? Тогда располагайтесь поудобнее и слушайте!

Но сначала я расскажу вот такую историю двухмесячной давности.

Сидели мы тогда на берегу моря за рюмочкой кларета с одним хорошим знакомым, представителем одной очень маленькой, но очень гордой левантийской страны, расположенной буквально напротив Кипра, через пролив. Я бы сказал с «почти официальным представителем». Из тех, кто вроде бы не является официальным лицом, но при этом информирован о всяких делах подчас лучше официальных лиц.

И речь у нас шла о неких недружественных действиях России по отношению к этой маленькой, но гордой стране, причем действиях «явно военного характера», которые случились как раз в то время.

( Read more... )

Передруковано до: http://bytebuster463.livejournal.com/4483333.html

Як відомо, Об'єднана Теорія Відносності, головна наукова теорія 20-го століття, полягала у тому, щоб складати єдиний набір законів існування Всесвіту. Чому єдиний? Тому що до цього часу людство вже винайшло закони, які керують основними фізичними взаємодіями. Такими взаємодіями є:

Гравтація
Електромагнетизм
Сильна ядерна взаємодія
Слабка ядерна взаємодія

Але ці закони були окремі один від одного. А яйцеголові науковці недаремно гризли граніт науки у своїх Гарвардах, і резонно вважали, що ці чотири види взаємодії є лише різними відображеннями якихось універсальних законів. І, якщо ці чотири науки об’єднати, можна отримати «Теорію Всього».

В політичному контексті, таке само об’єднання полягає у тому, щоб вміти бачити події не поодинці, а в контексті їхньої взаємодії.

Тобто, підхід більшості з нас полягає у перегляді політичних подій як телесеріалу. Який можна увімкнути посередині, вимкнути посередині, і при цьому нічого не втратити. Хосе Іґнасіо точно нікуди не дінеться, а Руселія Сантос і Вікторія Руффо будуть такими само чарівними. Ну, подумаєш — пропустив серію, де Руселія протягом півгодини згадує, як вона на лавочці читала книжку, а повз пройшов гарний Карлос Ромейро, який потім виявиться загубленим внучатим племінником Паскуале Сальватерро.

А ми, ноуковці, хочемо зрозуміти, що відбувається, чому відбувається, і що буде далі — і для цього треба співставляти події.

Це була лірика, Тепер - к ноукам, Як каже один ЖЖшний персонаж. :-)

( Read more... )

Передруковано до: http://bytebuster463.livejournal.com/4215459.html

// Аркадій Бабченко гарно пише, з більшістю тезисів згоден. Окрім одного: мені здається, що у статті не цілком точно описані наступні події:

Територіальне роздрібнення. Союзникам нафіг не потрібне буде єдине псевдо-державне утворення. Набагато простіше розділити зони окупації, як це зробили з Німеччиною після 1945.
Демілітаризація. Той факт, що на моцкві буде 100500 різних ДНРів, які воюватимуть одне з одним — безперечно. Але по мірі поступового взяття під контроль союзниками, буде проводитися роззброєння окремих бандформувань московської армії. З юридичною забороною мати зброю, окрім стрілкової. Будь-яка особа зі зброєю автоматично вважатиметься ворогом, і підлягає знищенню без попередження.
Контрибуції і анексії. Моцква наробила стільки дєлов, що позови по ним будуть вираховуватися трильйонами доларів. Таких грошей у московитів не буде, а значить, на виплату підуть з молотка території. З виселенням московитів на непродані території, ага.
Не розкрито тему сепаратизму на моцкві. Тягар контрибуцій буде настільки страшним, що реально кожний намагатиметься відокремитися і не платити. Тому сєпарашисти будуть майже всюди. Їхній вплив залежатиме не від геніальності ідей відокремлення, а від того, скільки зброї вони зможуть викрасти з розгромлених воєнних баз колишньої армії тербанди «РФ».
І ще не розкрито тему ядерного роззброєння уламків московії. З цього — починатимуть.

А в решті тезисів автор — стопудово правий.

Меня постоянно спрашивают - Аркадий, что же дальше? Что же будет с Родиной и с нами? Ну, что будет, что будет… Давайте повангуем.

Какое-то время все будет примерно так, как сейчас. Нефть в районе пятидесяти, затягивающаяся война в Сирии, Обама-чмо, новая прохладная война, ползучее сокращение пенсий, бюджета, зарплат, денег и вообще уровня жизни.

( Read more... )

Передруковано до: http://bytebuster463.livejournal.com/4085299.html

// Оця ідея — набагато краща, ніж відновлення ядерного статусу.
Читайте цілком, бо перша половина статті розповідає про неправильну ідею.
А друга — про правильну.
Сподіваюся, що правильна ідея буде донесена до наших, від кого це залежить.

И вот на этой неделе на глаза попалась заметка Суворова о том, что Украине надо воссоздать ядерное оружие.
Напомню, что при развале Совка ядерный арсенал Украины был третьим по мощности в мире. По причинам, которые здесь не обсуждаются, Украина отказалась от него, создав совершенно необычный прецедент. Под гарантии безопасности, суверенитета и территориальной целостности данные нам РФ, США и Великобританией, мы полностью избавились от ЯО. В результате, ни одна из сторон той договоренности (кроме Украины) не выполнила своих обязательств, а РФ — злоупотребила этой ситуацией, совершив агрессию против страны, которую обязана защищать.

Украине достаточно денонсировать Будапештский меморандум, ввиду его явного провала, и право на обладание ядерным оружием вернется автоматически.

( ((( далі цікаво ))) )

Передруковано до: http://bytebuster463.livejournal.com/4067490.html

Про блоґ

...Вона блює і співає

Посилання

StackExchange

RSS

А ще…

Підписатися на RSS

Розгорнути cut

Navigation

Сторінку створено Середа, 23 Липень 2025 01:56

Травень 2025

П	В	С	Ч	П	С	Н
			1	2	3	4
5	6	7	8	9	10	11
12	13	14	15	16	17	18
19	20	21	22	23	24	25
26	27	28	29	30	31

Створено з Dreamwidth Studios

За стиль дякувати

Основний стиль: Librarian's Dream by branchandroot
Тема: A Night In by timeasmymeasure

...Вона блює і співає

Колись, ще до війни, це був журнал про айтішні приколи, цицьки і котиків…

Дописи з міткою 0 головне

О том, что український виборець охуел вкрай

Господи. Я знаю, что мы это заслужили.

Фальстарт, або У гру «Провокація» можна грати удвох, Валєра

Як не втратити можливість проголосувати (квест)

Юрий Гудыменко: Деколонизация

Болюча правда

Віктор Рудь. Болюча правда. Повна версія.

Що ж це за історія, яку Путін так добре розуміє?

Желаем зла

На моцкві нема мирняка

Блогосфера про війну (1/2)

Питання колективної епідеміологічної безпеки. Про мовосрач

Історичні першоджерела.

Колективна безпека

Садо-Московізм

Оксюморон русского национализма

Історичне — Як це було після WW2. І як буде після WW3.

ФОНД Дианы Макаровой: Заводной апельсин, или О тихих психопатах

«Вічний фашизм» в картинках — Частина 2, Власне, стаття

«Вічний фашизм» в картинках — Частина 1, Передмова

Международные «понятия». Или «Ну что вы сделаете Путину!»

Об'єднана Теорія Тероризму

Что же будет с Родиной и с нами?

В тени ядерного гриба

Про блоґ

Посилання

RSS

Популярні мітки

А ще…

Розгорнути cut

Navigation

Травень 2025

За стиль дякувати