Я у бложику нечасто пишу власну думку, але здивувався, коли до середини дня пʼятниці не побачив її в інших блоґерів.
Коротко: Цілком допускаю, що сьогоднішня тема навколо «Приватбанку» і інших судових рішень — свідома (і вдала!) провокація
(1) наших.
Тепер розгорну. Дивіться, які справи.
Виборець Коломородька 22 квітня :-)Головною зброєю московита є страх і неупевненість.
Війна для більшості обивателів — це саме страх і невпевненість у завтрашньому дні.
Зрада — це страх перед реформами, бажання жити по-старому, де можна було «занєсті» і «парєшать».
Вся — наголошую, ВСЯ! — ворожа пропаганда експлуатує лише страх і неупевненість.
Московський загарбник і його сателіти до вчорашнього дня повністю контролювали страх українців — окрім тих 16%, які відбоялися своє ще п'ять років назад.
Але страх — це лише інструмент. Який ставить досягнення мети.
Яка мета московита і його маріонеток? — Реванш.
Реванш світоглядний, військовий, економічний, корупційний, ментальний.
Тепер, що робить Порох.
А Порох просто трошки відпускає віжжі! І вся красно-коричнева сволота як з ланцюга зірвалася!
Суди, які вже були накручені 22 квітня повертати колаборантам майно, роблять це просто зараз.
Банкомати з банерами «Врємєнно нє работаєт» — вже зараз.
Черги перед обмінниками — сьогодні, а не 22 квітня.
«Давайте відкладемо укладання контракту до закінчення ваших виборів» — вже зараз.
«Ми уважно слідкуємо за виконанням умов кредиту МВФ, сподіваємося, що ви їх не порушите,
OR ELSE!» — сьогодні.
«Нагадуємо, що серед 144 умов надання безвізу були […], OR ELSE ми можемо і скасувати» — це теж сьогодні.
Тобто, московити, риги і прочіє колаборанти починають чинити реванш ще до того, як захопили владу.
І таким чином
роблять класичний фальстарт (у спорті це — однозначна дискваліфікація).
Порох розвернув головну зброю московита — страх — у протилежному напрямку.
Тепер вже виборець Коломородька боїться за свої грошики у «Приваті».
Тепер вже любитель московського єзика з Харківщини боїться, що усе Лівобережжя матиме спільну юрисдикцію з бурятами і каракалпакцями.
Тепер вже ватний контрабандист, який «устал ат вайни» у себе на Закарпатті, боїться, що його обкладуть даниною 5% за весь попередній час включно.
Список можна продовжувати нескінченно, але спільне слово буде —
СТРАХ.
Іншими словами.
Реванш мав початися 22 квітня. Коли було б пізно кулаками махати.
Але почався — 18 квітня.І усі оці наслідки — курс 30, черги перед Приватівськими банкоматами, вивіски «Ізвінітє, валюти нєт!», загроза скасування безвізу — все це почалося сьогодні, а не у понеділок.
Наслідок:
«Корисні ідіоти» ©, яким пообіцяли «бить в долє», і які щиро вважали, що за свою допомогу у вчиненні реваншу, вони і самі стануть серед тих, ХТО грабує, внєзапно© стали тими, КОГО грабують.
Вже сьогодні.
А це — не той розклад, на який вони підписувалися.
Логічно припустити, що вата має схаменутися, схопитися за голову руками і з криками «що ж я накоїв?!!11» бігти на виборчу дільницю, щоб зупинити долар-по-30 вже 22 квітня.
Якщо це так, як мені здається, то Порох і компанія — генії від політики.
І не забуваймо, що для перемоги ще треба 21-го прийти і проголосувати.
У мене все.
Слава Україні!
(1) Провока́ція (лат.
provocatio) — дія або низка дій, які
мають на меті викликати певну реакцію тих, кого провокують. Як правило, проводяться, з метою штучного створення негативних наслідків для тих, кого провокують.
Для мене це важливий допис. Тому щоразу, коли ви поширюєте цей текст, у світі десь народжується маленький порохобот.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Підписатися на RSS