bytebuster: (Alf)
[personal profile] bytebuster
Поговорив з другом-науковцем. У процесі спілкування, виникло гарне запитання: чому трава зелена?
Ну, тобто, не синя, не блакитна, не червона…
Особливо важливий натяк: чому трава не чорна? Адже якби трава була чорною, то це означало б, що усе світло, яке на неї потрапляє, використовується для фотосинтезу. А якщо трава зелена, то це значить, що зелене світло відбивається і не використовується.
Ба більше! У спектрі випромінювання Сонця зелений — найбільш потужний. Тим не менше, саме він відкидається.
Чому?

P.S. Підглядати у Ґуґлі негарно. Спробуйте здогадатися самостійно. Для роздумів достатньо базових знань з фізики.

Пруф щодо спектру.


Оʼкей, дуже тезисно. Ключові слова — квант і перегрівання.

Про фотон
  • Фотони мають різні енергії, енергія залежить лише від його частоти. E=hν, де h — постійна Планка, а ν — частота. Червоні слабші, фіолетові потужніші (майже удвічі).
  • Фотони видимого світла мають енергію від 750 нм (=1.7 еВ) (червоні) до 380 нм (=3.2 еВ) (фіолетові).
  • Фотон використати «наполовинку» не можна, бо він квант.
Про фотосинтез
  • Фотосинтез — це реакція, при який поглинається фотон.
  • Енергія витрачається на зміну енергетичного стану, а наприкінці так чи інакше — на побудову хімічної енергії молекулярного звʼязку.
  • Зміна енергетичного стану атома — це коли електрон переходить з однієї орбіти на більш високоенергетичну.
  • Цей стан є квантовим, тобто, потребує/виділяє чітко певну кількість енергії — не більше і не менше.
  • Якщо прикладено менше енергії — реакції не відбувається. Якщо занадто багато — решта йде у перегрів.
  • Деякі молекули (як-то хлорофіл) вміють поглинати фотони кількох енергетичних станів. Наприклад, 1 фіолетовий ~= 2 червоних фотони. Але рано чи пізно енергія передається до «основного» енергетичного ланцюжку.
Для прикладу, розглянемо хлорофіл, просто для точності цифр.
Хлорофіл «живиться» фотонами довжини спектру близько 680 нм (червоними). (для реакції їх треба 4 штуки, але розглядаємо лише один).
Хлорофіл має «вторинний» ланцюжок, який вміє використовувати, грубо кажучи, один фіолетовий квант (340 нм) замість двох червоних.
Маємо наступні варіанти:
  • Прилетів один «дуже інфрачервоний» фотон — він не поглинається, квантового переходу не відбувається.
  • Прилетів простий червоний фотон, 1.6 еВ — поглинений, квантовий перехід відбувся
  • Прилетів один фіолетовий (високоенергетичний) фотон на 3.2 еВ — поглинений допоміжним ланцюжком, у підсумку квантовий перехід відбувся у двох атомах.
  • Прилетів «зелений» фотон — квантовий перехід відбувся, решта енергії пішла на перегрів. На вторинний ланцюжок енергії не вистачило (бо там також квантова система).
Біохімічні процесси дуже чутливі до температурного режиму. Там навіть зайві 5 градусів можуть зруйнувати увесь процес.
У світі існує величезна кількість молекул, які мають властивість фотосинтезу.
Але вони:
  • або чорні, тобто, поглинають усі фотони упідряд, від чого сильно гріються;
  • або пристосовані до поглинання фотонів таких енергій, яких Сонце виробляє недостатньо. Наприклад, зелений плюс жорсткий УФ (2*зелений). Але кількісно виходить, що у спектрі сонця УФ+зеленого менше, ніж фіолетового+червоного.
Відповідь. Хлорофіл був обраний у процесі еволюції саме за те, що він позбавлений цих двох недоліків — а саме, він НЕ поглинає серединку спектру (і тому не гріється) і одночасно поглинає ті частоти спектру, яких у сумі найбільше випромінюєтсья Сонцем.

...

Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 15:38 (UTC)
Від: [personal profile] smugastyi_kit
Потому что хлорофил жрет края спектра. А серединка ему не сильно нужна. Поэтому трава (да и всё, что содержит хлорофил) и зеленая. И иногда желтая.

Вопрос в другом, откуда, и главное нафига я это помню.
Это как в загадке про ножки у жуков и пауков в коробке. :)

UPD: А прикольно было бы... "фиолетово-синяя трава". :)
Змінено Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 15:41 (UTC)

...

Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 15:50 (UTC)
Від: [personal profile] smugastyi_kit
Ну левый край ему энергетически выгодно поглощать. А правый — если я правильно помню, фотосинтез активируется фотонами. Длиннее волна — больше фотонов, фотосинтез идет бодрее.
Почему оно не трогает серединку — ну ИМХО стабильная конфигурация у него (хлорофила такая). С левого края подпитался энергией, с правого — фотонами, а серединка уже как-бы и не нужна.
Впрочем, я более химик, чем биолог, могу путать.

UPD: Тут кстати заодно еще и ответ "почему трава желтеет".
Змінено Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 15:51 (UTC)

...

Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 16:15 (UTC)
Від: [personal profile] smugastyi_kit
Хорошо, прошу наводку. Дело в электронной конфигурации и её влиянии на поглощение/отражение?

перед тим як ґуґлити...

Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 17:49 (UTC)
Від: [personal profile] timejourney
ну, може, поглинаючи зелені фотони, листя буде грітися занадто сильно. Для підтримання "червоної" реакції мабуть потрібно поглинати фотони з енергією не більше енергії червоних (решта енергії буде поглинатися лише у вигляді тепла). А синє чи фіолетове (чи ще коротше) світло потрібне, щоб там якісь молекули руйнувати (ніби як рециркуляція) і подавати "на вхід" реакції, яка йде під червоними фотонами.

PS про особливе світло для фотосинтезу взнав всього кілька років тому у Science Centre; там космонавти вивчали вирощування рослин в умовах невагомості.

...

Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 18:28 (UTC)
Від: [personal profile] smugastyi_kit
Хехе, я немного с другой позиции представлял.
Хлорофилл а = C55H72O5N4Mg.
Если это представить в пространстве — магний там в середине. А разные металлы по разному формируют электронную плотность. И то что получается в результате — по разному взаимодействует с спектром.
Например, гем a C49H56O6N4Fe весьма похож, но посередине там железо, и поэтому совсем другая конфигурация.
Впрочем, тут сейчас можно в дикие дебри залезть, а я уже почти ничего из этого толком не помню.

UPD: Кстати, вот она, разница между теоретической и практической биохимией. Про перегрев и эволюцию я вообще не подумал. Только абстрактные взаимодействия, только хардкор. :)
Змінено Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 18:37 (UTC)

...

Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 15:46 (UTC)
tiresome_cat: (Default)
Від: [personal profile] tiresome_cat
Если предположить, что в видимом спектре поглощение света травой одинаково для всех длин волн, а коэффициент поглощения в любом случае меньше 100%, то некоторая часть света от травы отражается. Соответственно в отраженном свете будут преобладать те компоненты, которых было больше изначально и проявится зеленый оттенок.

...

Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 19:10 (UTC)
tiresome_cat: (Default)
Від: [personal profile] tiresome_cat
Зрозуміло, але ж це відповідь на питання "для чого трава зелена" :) Тому мені цікаво: відбиваня проминів зеленої частки спектру - це окрема функція молекули хлорофіла, або побічний ефект основного механізму взаємодії із квантами світла?
Змінено Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 19:12 (UTC)

...

Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 16:12 (UTC)
juan_gandhi: (Default)
Від: [personal profile] juan_gandhi
Не томите. Я не физик, например. Я не понимаю, почему.

...

Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 16:18 (UTC)
wdkeeper: (Default)
Від: [personal profile] wdkeeper
Дуже хочеться почути варіант автора. Колись я присвятив цьому питанню три місяці копирсання в бібліотеках, опитуванню фізиків НАУ і КПІ. Пам'ятаю, що ми тоді дістались до самих глибин квантової механіки, я був на хорошому рахунку і міг без проблем задавати питання і морочити голову. А потім коли по напряму фізики прийнятної відповіді отримати не вдалось - про всяк випадок кількох знайомих біологів та ботаніків, щоб краще розуміти процеси у хлоропластах та хромопластах, їх хімію та фізику. Вийшла чималенька дослідницька праця, а до повноцінної відповіді ми так і не наблизились. Тож це щойно прозвучало як виклик. Жаль, що з того часу пройшло вже 12 років, і тема мною підзабута а надії знайти записи вкрай мало. Але питання тоді звучало дещо інакше - яким був би колір рослинності у планети зорі класу, скажімо K0V (це помаранчевий карлик, відносно недалеко розташований від Сонця за характеристиками).
На додаток в мене є ще багато цікавих питань з цієї теми. Наприклад чому ми бачимо Сонце жовтим, хоча його світність у жовтому спектрі нижча за світність у зеленому та блакитному. Чому існує рослинність з альтернативним забарвленням листя (жовтий та червоний різноманітних відтінків і навіть білий), а також чому восени листя жовтішає та червонішає, хоча спектр зорі не змінюється. І найбільший удар - чому світлодіодне освітлення (яке має один тонкий гострий пік у спектрі, адже так працює напівпровідник світлодіоду, коливаючись на дуже стабільній певній частоті) по факту в штучному освітленні рослинності виявляє свою неочікувану ефективність, хоча рослини пристосовані до широкого і сильно іншого спектру Сонця мали б гинути або значно змінюватись в забарвленні, в той час як ефективність спеціально адаптованих по спектру до Сонячного ламп класу Осрам Флюора (які до речі не жовті, не зелені, не блакитні, а рожеві) досить посередня, не має очевидних переваг над звичайними лампами теплого та денного світла.

...

Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 18:20 (UTC)
risha_cq: (Default)
Від: [personal profile] risha_cq
а я не играла (с)
я б нагугліла, але навіть не зрозуміла, про що мова... фізику я в школі списала УСЮ.

...

Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 18:45 (UTC)
risha_cq: (Default)
Від: [personal profile] risha_cq
нє-нє, то не моя байка )))) я ващє ніхт.

...

Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 19:08 (UTC)
risha_cq: (Default)
Від: [personal profile] risha_cq
Я не вмію різати відео, відповідь тут https://www.youtube.com/watch?v=FhhdN-I6thk
дивитися 1:20-1:35

...

Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 20:55 (UTC)
juan_gandhi: (Default)
Від: [personal profile] juan_gandhi
Ну это, конечно, во-первых, красиво... но во-вторых, объяснение все тоже - это свойства хлорофилла. А коли бы какой-нибудь бромофилл поглощал зеленый, а отражал остальные, то что тогда? Как синие цветочки, как красные цветочки, как пурпурные цветочки.

...

Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 23:08 (UTC)
jonathan_simba: (Default)
Від: [personal profile] jonathan_simba
Нагадало питання на олімпіаді по біології: "Чому чоловічі статеві органи розміщені зовні, а жіночі - всередині?" І така ж приписка: "Для відповіді достатньо буде базових знань з біології та звичайної логіки". :)

...

Дата: Вівторок, 5 Грудень 2017 09:47 (UTC)
jonathan_simba: (Default)
Від: [personal profile] jonathan_simba
Там був жорсткий відбір (9-й клас) - тільки перевірені бійці та бійцині пубертатного фронту. :)
Сторінку створено Неділя, 25 Січень 2026 06:09

Грудень 2025

П В С Ч П С Н
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930 31    
Створено з Dreamwidth Studios

За стиль дякувати