Загадка — Чому трава зелена?
Понеділок, 4 Грудень 2017 17:26Поговорив з другом-науковцем. У процесі спілкування, виникло гарне запитання: чому трава зелена?
Ну, тобто, не синя, не блакитна, не червона…
Особливо важливий натяк: чому трава не чорна? Адже якби трава була чорною, то це означало б, що усе світло, яке на неї потрапляє, використовується для фотосинтезу. А якщо трава зелена, то це значить, що зелене світло відбивається і не використовується.
Ба більше! У спектрі випромінювання Сонця зелений — найбільш потужний. Тим не менше, саме він відкидається.
Чому?
P.S. Підглядати у Ґуґлі негарно. Спробуйте здогадатися самостійно. Для роздумів достатньо базових знань з фізики.
Пруф щодо спектру.

Оʼкей, дуже тезисно. Ключові слова — квант і перегрівання.
Про фотон
Хлорофіл «живиться» фотонами довжини спектру близько 680 нм (червоними). (для реакції їх треба 4 штуки, але розглядаємо лише один).
Хлорофіл має «вторинний» ланцюжок, який вміє використовувати, грубо кажучи, один фіолетовий квант (340 нм) замість двох червоних.
Маємо наступні варіанти:
У світі існує величезна кількість молекул, які мають властивість фотосинтезу.
Але вони:
Ну, тобто, не синя, не блакитна, не червона…
Особливо важливий натяк: чому трава не чорна? Адже якби трава була чорною, то це означало б, що усе світло, яке на неї потрапляє, використовується для фотосинтезу. А якщо трава зелена, то це значить, що зелене світло відбивається і не використовується.
Ба більше! У спектрі випромінювання Сонця зелений — найбільш потужний. Тим не менше, саме він відкидається.
Чому?
P.S. Підглядати у Ґуґлі негарно. Спробуйте здогадатися самостійно. Для роздумів достатньо базових знань з фізики.
Пруф щодо спектру.

Оʼкей, дуже тезисно. Ключові слова — квант і перегрівання.
Про фотон
- Фотони мають різні енергії, енергія залежить лише від його частоти. E=hν, де h — постійна Планка, а ν — частота. Червоні слабші, фіолетові потужніші (майже удвічі).
- Фотони видимого світла мають енергію від 750 нм (=1.7 еВ) (червоні) до 380 нм (=3.2 еВ) (фіолетові).
- Фотон використати «наполовинку» не можна, бо він квант.
- Фотосинтез — це реакція, при який поглинається фотон.
- Енергія витрачається на зміну енергетичного стану, а наприкінці так чи інакше — на побудову хімічної енергії молекулярного звʼязку.
- Зміна енергетичного стану атома — це коли електрон переходить з однієї орбіти на більш високоенергетичну.
- Цей стан є квантовим, тобто, потребує/виділяє чітко певну кількість енергії — не більше і не менше.
- Якщо прикладено менше енергії — реакції не відбувається. Якщо занадто багато — решта йде у перегрів.
- Деякі молекули (як-то хлорофіл) вміють поглинати фотони кількох енергетичних станів. Наприклад, 1 фіолетовий ~= 2 червоних фотони. Але рано чи пізно енергія передається до «основного» енергетичного ланцюжку.
Хлорофіл «живиться» фотонами довжини спектру близько 680 нм (червоними). (для реакції їх треба 4 штуки, але розглядаємо лише один).
Хлорофіл має «вторинний» ланцюжок, який вміє використовувати, грубо кажучи, один фіолетовий квант (340 нм) замість двох червоних.
Маємо наступні варіанти:
- Прилетів один «дуже інфрачервоний» фотон — він не поглинається, квантового переходу не відбувається.
- Прилетів простий червоний фотон, 1.6 еВ — поглинений, квантовий перехід відбувся
- Прилетів один фіолетовий (високоенергетичний) фотон на 3.2 еВ — поглинений допоміжним ланцюжком, у підсумку квантовий перехід відбувся у двох атомах.
- Прилетів «зелений» фотон — квантовий перехід відбувся, решта енергії пішла на перегрів. На вторинний ланцюжок енергії не вистачило (бо там також квантова система).
У світі існує величезна кількість молекул, які мають властивість фотосинтезу.
Але вони:
- або чорні, тобто, поглинають усі фотони упідряд, від чого сильно гріються;
- або пристосовані до поглинання фотонів таких енергій, яких Сонце виробляє недостатньо. Наприклад, зелений плюс жорсткий УФ (2*зелений). Але кількісно виходить, що у спектрі сонця УФ+зеленого менше, ніж фіолетового+червоного.
Підписатися на RSS
...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 15:38 (UTC)Вопрос в другом, откуда, и главное нафига я это помню.
Это как в загадке про ножки у жуков и пауков в коробке. :)
UPD: А прикольно было бы... "фиолетово-синяя трава". :)
...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 15:42 (UTC)Але — чому жере саме краї спектра? Чому б не жерти весь спектр? Є купа органічних речовин, які поглинають увесь спектр (або широкі його смуги) для ендотермічних реакцій.
...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 15:46 (UTC)...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 15:50 (UTC)Ну дик, ціанобактерії, вони ж — «синьо-зелені водорості». Там значно інший спектр поглинання.
...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 15:50 (UTC)Почему оно не трогает серединку — ну ИМХО стабильная конфигурация у него (хлорофила такая). С левого края подпитался энергией, с правого — фотонами, а серединка уже как-бы и не нужна.
Впрочем, я более химик, чем биолог, могу путать.
UPD: Тут кстати заодно еще и ответ "почему трава желтеет".
...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 15:52 (UTC)Існує купа біомолекул, в яких поглинається весь видимий спектр і навіть УФ.
Але реакції у таких молекулах мають суттєвий недолік.
Який?
...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 15:54 (UTC)...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 16:12 (UTC)...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 16:15 (UTC)...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 16:18 (UTC)На додаток в мене є ще багато цікавих питань з цієї теми. Наприклад чому ми бачимо Сонце жовтим, хоча його світність у жовтому спектрі нижча за світність у зеленому та блакитному. Чому існує рослинність з альтернативним забарвленням листя (жовтий та червоний різноманітних відтінків і навіть білий), а також чому восени листя жовтішає та червонішає, хоча спектр зорі не змінюється. І найбільший удар - чому світлодіодне освітлення (яке має один тонкий гострий пік у спектрі, адже так працює напівпровідник світлодіоду, коливаючись на дуже стабільній певній частоті) по факту в штучному освітленні рослинності виявляє свою неочікувану ефективність, хоча рослини пристосовані до широкого і сильно іншого спектру Сонця мали б гинути або значно змінюватись в забарвленні, в той час як ефективність спеціально адаптованих по спектру до Сонячного ламп класу Осрам Флюора (які до речі не жовті, не зелені, не блакитні, а рожеві) досить посередня, не має очевидних переваг над звичайними лампами теплого та денного світла.
...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 16:57 (UTC)До речі, чудове запитання. Я поки що відповіді на свою загадку не писав, тому моя відповідь на вашу загадку може здатися незрозумілою.
Менше з тим, я б відповів так (для взагалі довільного спектру).
1. Беремо спектр випромінювання зорі (після фільтру атмосферою планети).
2. Шукаємо точки частот, які кратні одна одній. Тобто, знаходяться у співвідношенні 1, 2, 3, 4 тощо.
3. Рахуємо суму випромінювання на цих частотах. Це — перший кандидат
4. повторюємо кроки 2-3 для інших частот, теж рахуємо суму
5. Той кандидат, що має найбільшу суму, буде кольором.
Тобто, на Землі маємо базову довжину хвилі приблизно 360нм (відповідно, енергія 3.2 еВ) — це трошки-трошки ультрафіолет, а його половинка — трошки-трошки інфрачервоний 760нм (1.6 еВ). Це в реальності.
Інший кандидат, наприклад, міг би бути зелений 500нм (2.2 еВ) і його половинка глибокий інфрачервоний 1000нм (1.1 еВ). У сумі такого випромінювання значно менше, ніж у попередньому прикладі.
P.S. Я зараз намагаюся написати лаконічну відповідь у допис, почекайте. ;)
перед тим як ґуґлити...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 17:49 (UTC)PS про особливе світло для фотосинтезу взнав всього кілька років тому у Science Centre; там космонавти вивчали вирощування рослин в умовах невагомості.
Re: перед тим як ґуґлити...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 17:54 (UTC)Власне, це і є абсолютно вірна відповідь, дуже дякую!
...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 18:15 (UTC)Re: перед тим як ґуґлити...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 18:16 (UTC)...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 18:17 (UTC)...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 18:17 (UTC)...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 18:19 (UTC)...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 18:20 (UTC)я б нагугліла, але навіть не зрозуміла, про що мова... фізику я в школі списала УСЮ.
...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 18:24 (UTC)Я сам фізику не любив і багато чого не розумів ніколи.
Наприклад, батько був радіолюбителем, паяв усе що завгодно, а я і допіру тупо не розумію, як працюють електричні схеми.
Але тут все інакше. Тут достатньо досить базових знань, я б сказав — шкільних.
...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 18:28 (UTC)Хлорофилл а = C55H72O5N4Mg.
Если это представить в пространстве — магний там в середине. А разные металлы по разному формируют электронную плотность. И то что получается в результате — по разному взаимодействует с спектром.
Например, гем a C49H56O6N4Fe весьма похож, но посередине там железо, и поэтому совсем другая конфигурация.
Впрочем, тут сейчас можно в дикие дебри залезть, а я уже почти ничего из этого толком не помню.
UPD: Кстати, вот она, разница между теоретической и практической биохимией. Про перегрев и эволюцию я вообще не подумал. Только абстрактные взаимодействия, только хардкор. :)
...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 18:45 (UTC)...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 18:54 (UTC)Але так, ключове — це квантовий характер реакцій і перегрівання. Все інше — то вже занадто глибокий матан. :)
...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 18:58 (UTC)Трава не чорна тому, що якби була чорною, то перегрівалася б. Що руйнувало б будь-яку органіку.
А перегрівалася б тому, що поглинала б фотони усіх енергій.
Саме це відбувається з більшістю інших фотосинтетичних молекул. Саме тому вони нестабільні і не перемогли у процесі еволюції.
Все просто. ;)
...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 19:00 (UTC)Дадада, це саме стосується будь-якої науки. Пояснити щось складне простими словами — це велика вдача.
...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 19:08 (UTC)дивитися 1:20-1:35
...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 19:10 (UTC)...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 19:17 (UTC)...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 19:21 (UTC)Є купа інших молекул, які також вміють фотосинтез, але вони гріються, тому нестабільні, тому або не існують у природі, або не витримують конкуренції.
...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 20:55 (UTC)...
Дата: Понеділок, 4 Грудень 2017 23:08 (UTC)...
Дата: Вівторок, 5 Грудень 2017 07:35 (UTC)...
Дата: Вівторок, 5 Грудень 2017 07:38 (UTC)...
Дата: Вівторок, 5 Грудень 2017 09:08 (UTC)...
Дата: Вівторок, 5 Грудень 2017 09:35 (UTC)...
Дата: Вівторок, 5 Грудень 2017 09:47 (UTC)