Політінформація

[bytebuster]

Вовчик Сірий: Політінформація

 // Яка огидна історія. Читав, згадував і мало не зблювонув. :)))

Кабінет історії був на другому поверсі. До кабінету прилагались гіпсове погруддя Ілліча, патрети піонерів-героїв і картонна ракета Союз. А ще вчителька Оксана Михайлівна. Оксана Михайлівна була комсомолка, байдарочниця і вчорашня випускниця педтехнікуму. На додаток вона вчила нас любити Совєтську родіну і була запрєдєльно тупа.

Політінформації траплялися щопонеділка. Перші десять хвилин товаріщ вчителька читала нам передовицю Правди, а далі слухала докладчіків. Ботан Мітя розповідав про рекордні врожаї узбецької бавовни, хуліган Петя - про тисячні жертви поліцейського проізволу на вчорашній мирній демонстрації в Токіо, а відмінниця Таня, ковтаючи сльози, віщала про масовий голод в США і 500 дітей, котрі щодня помирали від недоїдання в одному лиш Нью-Йорку. Десь поруч, за стінами, люди носили джинси, слухали Пінк Флойда і втроє переплачували за жувальну гумку. Нам було не до них. Ми боролися з світовим імперіалізмом. Боротьба була нудотна і огидна, як матч Уралмаш-Кайрат. І ми з Колькою рішили її розворушити.

Колька сидів рядом зі мною, жив з бабцею і грав на баяні. Грати Коля не любив, натомість обожнював читати. Бабця ж хотіла виростить з Колі нового Вана Кліберна від бояна. Аби не огорчать бабцю Коля читав за закритими дверима, поставивши на пюпітра нового Майн Ріда і граючи полонез Огінського. За вечір він прочитував до двохсот сторінок і раз сорок повторював шедевр пана гетьмана. Бабця раділа, вмлівала і кликала Колю грати для гостей.

Похмурий кал совпропаганди ми з Кольою розбавляли ружними веселими вигадками. Плодом нашої колективної творчости став мексиканський революціонер Мазафака Гомез. Спочатку Товаріщ Гомез підірвав вашингтонський кондитерський завод, утопивши спецназ ФБР у гарячому зефірі. Далі він зібрав батальйон червоних байкерів і пограбував чейз манхеттен банк. Байкери їхали бідними кварталами і розкидали пачки доларів з присланого челябінськими робочими броньованого самосвала. Приблизно за рік товаріщ Гомез красиво загинув в поєдинку зі зведеними силами поліції - джерелом натхнення цієї чудесної історії став перший кінофільм про Рембо.

Оксана Михайлівна любила нас з Кольою і давала різні доручення. Наприклад на 9 мая ми отримали завдання поздоровити і опитати ветерана Петровича. Петрович був одноногий, служивший і божевільний шо мартовський заяць. Тому побачивши нас вхопив костиля і довго гнав по вулиці з криком "Убью, хуєбрята". Од безісходності подвиг Петровича теж прийшлось придумати. В пригоді став "Син полка" Катаєва. Оксана Михайлівна не читала книжок, тому подвиг зайшов на отлічно.

Лафа скінчилась через рік, коли ми з Колькою рішили розповісти про 12 подвигів італійського комуніста Рокко Сіфреді. Як виявилось, товаріщ Оксана на той час вже вийшла заміж за моряка торгового флоту і теж бачила цю касету. Так ми отримали три з поведнки і не попали в піонери.

А яка була ваша перша вчителька, зайчики?