Маю сказати за мовосрач

Неприємно здивований тим, що багато наших людей досі не розуміють мовну проблему.
Ось нещодавно у френда — знову про те, як погана львів'янка «аполітічьно рассуждаєш, клянусь, чєсноє слово!» і прийняла московськоєзичного фронтовика за іноземного диверсанта. Хто б міг подумати! Качиний тест у чистому вигляді.

Тому вирішив висловитися щодо того, як я бачу ситуацію.

Мова — це маркер «свій-чужий».
Як форма. Як нашивки. Як пароль-відгук.

Якщо ти ходиш у цапській формі, з цапськими нашивками і аквафрешом на рукаві, то як тебе відрізнити від цапа? Цілком може бути, що ти український ССОшник якийсь. Який втіхаря прямує за лєнточку робити бавовну на паливному складі. І вже зробив «двадцять одну» бавовну раніше. І нашивки з аквафрешом — то є лише камуфляж, без якого не пройдеш. І дяка тобі і низький уклін від усіх.

Але.
Навіщо ти нап'яв ворожу форму, перебуваючи на ротації у Львові?
( Read more... )