Маю сказати за мовосрач

[bytebuster]

Неприємно здивований тим, що багато наших людей досі не розуміють мовну проблему.
Ось нещодавно у френда — знову про те, як погана львів'янка «аполітічьно рассуждаєш, клянусь, чєсноє слово!» і прийняла московськоєзичного фронтовика за іноземного диверсанта. Хто б міг подумати! Качиний тест у чистому вигляді.

Тому вирішив висловитися щодо того, як я бачу ситуацію.

Мова — це маркер «свій-чужий».
Як форма. Як нашивки. Як пароль-відгук.

Якщо ти ходиш у цапській формі, з цапськими нашивками і аквафрешом на рукаві, то як тебе відрізнити від цапа? Цілком може бути, що ти український ССОшник якийсь. Який втіхаря прямує за лєнточку робити бавовну на паливному складі. І вже зробив «двадцять одну» бавовну раніше. І нашивки з аквафрешом — то є лише камуфляж, без якого не пройдеш. І дяка тобі і низький уклін від усіх.

Але.
Навіщо ти нап'яв ворожу форму, перебуваючи на ротації у Львові?

Та й на фронті you should know what you are doing. І якщо тебе у такому вигляді помітить хтось із своїх, хто не знає, хто ти є насправді, то спочатку вцілить в тебе, а потім вже документи перевірятиме.
Получицця, канєшно, невдобно, розборки з начальством, чому не попередили і все таке інше.

Якщо ти говориш цапським єзиком, то як тебе відрізнити від цапа? Цілком може бути, що ти український фронтовик і «двадцять одного росіянина туйво». І після ротації підеш робити ще. І дяка тобі і низький уклін від усіх.

І тут питання те саме: Навіщо ти вдягнув ворожу форму у тиловому місті? Щоб що? Щоб тебе у такому вигляді помітив той, хто не знає, що ти фронтовик і «двадцять одного туйво»? Ну то готуйся на кожному кроці спілкуватися з патрулями, що я можу сказати.