Знаймо українську — Як правильно: “трамвая” чи “трамваю”?

Q: Як правильно: “трамвая” чи “трамваю”?

Якщо дослідити ряд джерел, то виявиться, що існують обидва варіанти написання.

Трамваю

У пісні "Бувай ми здорова" (Львівське ретро):

Куплю си ґазету, сяду до трамваю
Бувай ми здорова, я вже від’їжджаю (2)
Ґазету читаю, їду у трамваю
Бувай ми здорова, вже тя не чекаю

У вікіпедії:

Міжміський і приміський трамвай (інтерурбан) - вид рейкового транспорту, що з'єднує різні міста або одне місто з його передмістями. Інтерурбани відрізняються від звичайних залізниць тим, що організація їх роботи набагато ближче до трамваю, що виражається зокрема в більш легкому рухомому складі (як правило, електричному), частих зупинках, легкій будові колії, пристрою суміщеної колії тощо. Нерідко частина маршруту, що проходить по центру міста, нічим не відрізняється від лінії звичайного міського трамваю.

Трамвая

Проте у Яна Рузького в творі "95-16" читаємо:

Шель здригнувся. Відганяючи прикрі спогади, глянув на темну воду міської канави. На спокійній поверхні ви­мальовувалися контури похилених дерев. Він минув ясно освітлені вітрини Товарного Дому і швидко пробіг Свидницьку вулицю. Перед клубом журналістів саме зупини­лася "шістка". Шель зайшов до трамвая і спробував зга­дати провідну думку перерваних роздумів.

Які правильно говорити і якими правилом потрібно керуватись?

---

A:

Прийменник до в контексті напрямку руху керує родовим відмінком підпорядкованих слів.

Зауважимо, що трамвай — це іменник чоловічого роду II відміни.

А от стосовно самого родового відмінку таких іменників, правила української граматики, дійсно, складні.

Стаття на Вікіпедії Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни містить пояснення на цю тему (із посиланнями на кілька поважних джерел), що іменник дістає закінчення -а/-я або -у/-ю в залежності від свого лексичного значення:

Іменники чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку однини приймають закінчення -а(я) (залежно від групи іменника), коли вони мають значення:

8. Назви машин та їх деталей: автомобіля, дизеля, комбайна, мотора, поршня, трактора, трамвая

Відповідно, «до кого? до чого?» — до трамвая.

Як завжди, можна спробувати відходити від граматичних правил для передачі емоцій або власного ставлення до обговорюваного питання, або просто для підкреслення діалектизму. Щоправда, ненаголошене закінчення слова може зменшити силу емоційного ефекту.

---

Словосполучення їду у трамваї простіше у цьому сенсі.

Прийменник у/в в контексті місцезнаходження керує місцевим відмінком, а слово трамвай у місцевому відмінку має обидві форми: у трамваї та у трамваю.

---

Посилання

• Wikidot: Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку

Сільвере, тебе скинуто!

Дід Панас: "Сільвере, тебе скинуто!"

Міні-п'єса в одному діалогу.

Діючі особи та виконавці:

Ті-Рекс - здоровенна доісторична тварюка на посаді Держсекретаря США.
Хуйло - маленьке блідаве щось на посаді президента Роїсі.
Сумна Конячка - дебіл, бля, на посаді дебіла, бля.

Кремлівський палац, весь у золоті та нафтових плямах. В кутку валяється труп Леніна. На стінах, один навпроти другого, висять портрети Миколая Другого та Сталіна. Сталін хижо дивиться на Миколая, той сцикливо мироточить.

На сцені стоїть трон, на троні сидить хуйло в шапці Мономаха. Воно блідаве та миршаве, але на високих підборах. Шапка з'їхала на ліве вухо. Пащека хуйла роззявлена, з неї краплина за краплиною витікає ботокс. Поруч стоїть Сумна Конячка із заклопотаною мордякою. До зали просувається хижа пика Ті-Рекса із страшними зубиськами.

( Read more... )

Придумайте назву

Музична пауза — Bimbo Jet — El Bimbo (1974)

У коментарях, як завжди, оголошується перепис старпьорів, як я. От спорю, що оригіналу з вокалом і відеорядом ви не бачили. Це вам не оркестр Поля Моріат. :-)

Watch on YouTube

Ех, какую страну просралі! ©

soba4ki смалить: А вот пройдёт, ребята, каких-то стремительных двадцать лет, а двадцать лет, как оказалось, пролетает ужасно быстро, и вот эти наши с вами нынешние времена всерьёз начнут вспоминать как старые-добрые. Да не просто так, а с жирной, густой ноткой ностальгии, уместной лишь для особенных воспоминаний повышенной теплоты и душевности.
Будут люди находить на богом забытых ресурсах передачи какого-нибудь Малахова, в которых бесноватые всех мастей рассказывают, как съели племянницу ради возможности вступить в соитие с деверем, будут находить и умиляться — это же наша молодость! Помните? Помним! Ставим класс!

Вот умели же раньше делать! Не то что сейчас — срамота одна! Или другого Малахова найдут передачу, где хворые да больные алчно пьют нечистоты и едят кал — и тоже умиляться! Вот, пожалуйста, лечили нас же! Прямо с телевизора, бесплатно! А сейчас разве так могут? Эх, всё развалили! Сволочи!

( Read more... )