Про митців, або-ж Раньше било луччє™.
Вівторок, 12 Грудень 2017 20:06![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
bytebusterПро митців. Чому нам здається, що раньшє било луччє. А зараз бєздарщина.
Шановний панdid_yevgen підняв цікаву тему:
От кажуть "що ви діду, жалкуєтесь, мовляв раніше краще було". Ну, покажіть пальцем хто зараз таке ( я не про слова пісні, ясна річ :) ) створює. Да ніхто. Вибирай або гангнам стайл або армянин шалено верещить в системз оф е даун ( хоча верещить, не буду брехати, так шо аж моторошно робиться ). Про всяку блювоту з типи "рєп батлами" навіть згадувати не хочеться. І ті ж меноворівці вони ж не самі такі були, касет людям не вистачало все переписувати.
Сумно дивитись на сучасність. Дуже сумно.
bytebuster: При усій повазі, колего, я категорично не погоджуюся з вашими висновками. :-) Тобто, на базі того самого фактологічного матеріялу я приходжу протилежних висновків.
Логіка така.
Раніше мас-медія була надзвичайно дорогою, і тому доступ до неї був суттєво обмежений.
Кожен співак проходив мережу фільтрів. Партком-мєстком-камітєт камсамолу, і включно до ьобаного клєрка, якому музикант завинив 10 рублєй до получки і не віддав вчасно. А клєрк в отмєстку «потіряв» бамажку-рекомендацію пісні на «Галубой аганьок».
І всьо, і нема всесвітньо-відомого хіта.
Саме тому ми усі напамʼять знаємо слова пісні «Джамайка» посрєдствєнності Робертіно Лоретті, не кажучи вже про абсолютно бездарного співака (але геніального шоумена) Елвіса Преслі.
І не знаємо мільйони інших митців і їхніх творів — подеколи більш талановитих.
Ну і да, на прикладі совка це ще більш виразно проявилося. «Ну пачєму-пачєму-пачєму, бил світафор зільоний» — це ж піздєц бєздарщина. Менше з тим, ми з вами чудово знаємо слова цієї погані.
Те саме стосується «Арлєкіно-Арлєкіно, нужно бить смішним для всєх» і «Саєдіняєт біріґа сєдой паромщік».
І бєздарний «Служєбний роман» з аватарки — теж знаємо і порвали на цитати.
А мільйон потенційно-талановитих Васєй Пупкіних пішли у фрєзєровщікі і спилися у віці 50 років, хоча могли стати совіцькими Фелліні і Челентанами. Але не стали.
Висновок. Тоді будь-який мас-медійний продукт автоматично доходив до усієї аудиторії. Але його було обмаль.
Зараз кожний може скачати програму-секвенсор під Вінду і запилити на брудній кухні пісню з собівартістю $100. І отримати свої заслуговані два мільйони переглядів на Ютубі.
Десь так.
Там у коментарях ще цікаво.
Шановний пан
did_yevgen підняв цікаву тему:От кажуть "що ви діду, жалкуєтесь, мовляв раніше краще було". Ну, покажіть пальцем хто зараз таке ( я не про слова пісні, ясна річ :) ) створює. Да ніхто. Вибирай або гангнам стайл або армянин шалено верещить в системз оф е даун ( хоча верещить, не буду брехати, так шо аж моторошно робиться ). Про всяку блювоту з типи "рєп батлами" навіть згадувати не хочеться. І ті ж меноворівці вони ж не самі такі були, касет людям не вистачало все переписувати.
Сумно дивитись на сучасність. Дуже сумно.
bytebuster: При усій повазі, колего, я категорично не погоджуюся з вашими висновками. :-) Тобто, на базі того самого фактологічного матеріялу я приходжу протилежних висновків.Логіка така.
Раніше мас-медія була надзвичайно дорогою, і тому доступ до неї був суттєво обмежений.
Кожен співак проходив мережу фільтрів. Партком-мєстком-камітєт камсамолу, і включно до ьобаного клєрка, якому музикант завинив 10 рублєй до получки і не віддав вчасно. А клєрк в отмєстку «потіряв» бамажку-рекомендацію пісні на «Галубой аганьок».
І всьо, і нема всесвітньо-відомого хіта.
Саме тому ми усі напамʼять знаємо слова пісні «Джамайка» посрєдствєнності Робертіно Лоретті, не кажучи вже про абсолютно бездарного співака (але геніального шоумена) Елвіса Преслі.
І не знаємо мільйони інших митців і їхніх творів — подеколи більш талановитих.
Ну і да, на прикладі совка це ще більш виразно проявилося. «Ну пачєму-пачєму-пачєму, бил світафор зільоний» — це ж піздєц бєздарщина. Менше з тим, ми з вами чудово знаємо слова цієї погані.
Те саме стосується «Арлєкіно-Арлєкіно, нужно бить смішним для всєх» і «Саєдіняєт біріґа сєдой паромщік».
І бєздарний «Служєбний роман» з аватарки — теж знаємо і порвали на цитати.
А мільйон потенційно-талановитих Васєй Пупкіних пішли у фрєзєровщікі і спилися у віці 50 років, хоча могли стати совіцькими Фелліні і Челентанами. Але не стали.
Висновок. Тоді будь-який мас-медійний продукт автоматично доходив до усієї аудиторії. Але його було обмаль.
Зараз кожний може скачати програму-секвенсор під Вінду і запилити на брудній кухні пісню з собівартістю $100. І отримати свої заслуговані два мільйони переглядів на Ютубі.
Десь так.
Там у коментарях ще цікаво.
Підписатися на RSS
...
Дата: Вівторок, 12 Грудень 2017 21:02 (UTC)...
Дата: Середа, 13 Грудень 2017 07:14 (UTC)Підтримуйте українське, хороший фрезерувальник ось:
https://www.youtube.com/channel/UCn-1GFkSExeLeDnY-PuAeGw
А це один з "приколів"
https://www.youtube.com/watch?v=Y7y1acVKKB0
...
Дата: Середа, 13 Грудень 2017 15:48 (UTC)Ну і про лавку файно.