Знаймо українську — Чому дієслово “клясти” має два настільки різних значення?

[bytebuster]

Q: Чому дієслово “клясти” має два настільки різних значення?

Слово клясти(-ся) має два дуже різні значення:

1. клясти — проклинати, лаяти, бажати зла;
2. клястися — обіцяти комусь щось, присягати на вірність; також клятва.

Що обумовило подібну різницю значень, здавалося б, одного дієслова?

---

A:

Макс Фасмер:

Значення «клястися» виникло з «проклинати себе».

Поки що не дуже зрозуміло.

---

Розглянемо таке слово як «заклинати». Воно має декілька значень, серед яких первісним я вважаю наступне:

1. перех. Промовляючи магічні заклинання, діяти на кого-, що-небудь, підкоряти своїй волі

Інші вже, на мою думку, походять від нього:

• «2. перех. Те саме, що проклинати.» — тобто промовляти щодо людини магічні заклинання / діяти на неї таким чином, щоби людині стало погано.
• «3. тільки недок., перех., перен. Настійно прохати, благати про що-небудь.» — тобто промовляти щодо людини майже магічні заклинання / діяти на неї словом таким чином, щоби вона зголосилася зробити по-твоєму (або, як варіант: щоби накликати на неї щастя чи біду в залежності від того, чи зголоситься вона чи ні).
• «4. тільки док., неперех., діал. Вилаятися.» — послаблене значення 2.

Звідси очевидно походження «заклинатися» («1. Те саме, що присягатися. / тільки док., на що. Поклястися чим-небудь зробити щось. 2. тільки док., з інфін. Давши зарік, перестати, кинути що-небудь робити; заректися.»): початкове значення цього слова — промовляти до себе магічні заклинання / діяти на себе таким чином, щоби змусити себе виконати щось, не відійти від наміченого, не зламатися/засумніватися (заклинати себе).

Потім значення слова природно розширилося — заклинатися стали не лише в моменти сумнівів задля певної дії на себе, а й щоб переконати інших у своїй рішучості зробити щось (мовляв: «як мені можна не вірити, якщо я заклинаю себе?»). Хоча й зараз релігійні люди кажуть «клястися не можна — це гріх» (чому не можна, адже навіть святі давали обітницю, тобто в самому факті обіцянки нічого поганого немає? а тому що клятва за своїм початковим значенням — це саме магічна дії, а не просто обіцянка).

---

Щодо «клястися» (фактичний синонім «заклинатися»):

1. Або «клястися» походить не від «клясти себе», а є скороченням «заклинатися» («заклинати себе»).
2. Або, що ймовірніше, раніше «клясти» мало увесь спектр значень слова «заклинати» (а не лише 2-е і 4-е, як зараз), але потім малопотрібні значення вивітрилися. Відповідно, «клястися» походить від «клясти [зникле 1-е значення] себе» — так само, як і «заклинатися» від «заклинати себе», і як стверджує Фасмер.