Подарок

[bytebuster]

... вернувсь раз Тато додому пізно ввечері, аж тут син Колька підбіг до нього, за коліна обняв і пита:

- Тату, а тату? а ти подарка мені на День Народження купив?

Посягнув татко в карман, вийняв звідти Чорного Тамагочі, вхопився за серце та й вмер.

Півроку Колька з мамою за татом плакали. А раз вернувся Коля зі школи, маму не застав і включив подарену іграшку. Кашлянув гаджет, зарябів екран і проявився на ньому Русскій Мір. Маленький, плюгавенький, лисий, морда протівна, а очі - як у риби мертвої.

- Здрастуй, Коля - мовив він до хлопчика. - А хочеш Папу тобі покажу?

- А можна?

- Всьо можна. Ти мене кормити не забувай лише, а я тобі багато інтересного показать зможу.

- А чим же тебе кормити?

- Увагою своєю і часом, Колєнька. Увагою і часом, у нас тут це сама цінна валюта.

І почав Коля русскій мір щодня кормити. Арію слухати, прілєпіна читати, лайфньюз репостити і шо московити теж люди вконтактику писати. А тамагочі йому за то мультікі про Гагаріна крутив і старі батькові фотографії час від часу показував. А як забував хлопчик сволоту електронну вчасно нагодувати то волав гаджет протівним голосом про геноцид і ущємлєніє, вишиватником-рагулем обзивався та іскандерами з веселящим газом по 500 грозив. Розжерся русскій мір, аж мармиза в екран поміщатися перестала, а хлопчик з кожним днем лиш смутнів і горбився сильніше. А одного дня зустрів добру дєвочку Лєну і всю ніч з нею гуляв. Вернувся під ранок, а сволота пластикова як закричить дурним голосом:

- 12 годин ти мене не кормив, морда неруська. Вот зачекай, вилізу опівночі і смерть тобі буде.

Взлостився тоді Коля і поклав собі того паскудного подарка знищити. Кинув ним об стіну - не б'ється, рубонув сокирою - не ламається, каток у дяді Віті позичив і проїхався - пусте діло, регоче клята штукенція і смертю усім грозить. Зітхнув Коля і пішов до ворожки, баби Горпини, поради просити. А та й каже йому:

- Бери річ прокляту, катай на цвинтар покинутий, в саму стару могилу, що без хреста, під сухим дубом кинь, по лопаті землі з тринадцяти могил зверху насип, бутилку найдешевшої водки зверху вилий, купу на то місце наложи, тричі перехрестись і через ліве плече плюнь. А далі йди звідти геть, але вдома ту ніч не ночуй. І не оглядайся, бо біда буде.

Зробив Коля все як баба веліла. І рішив піти до Лєни переночувати. Купив по дорозі шоколадку, а під самим під'їздом не витерпів, оглянувся - і не побачив нікого.

Подзвонив він до Лєни в двері, аж раптом відкриває йому син Коля, обніма за коліна і пита:

- Тату, а тату? а ти мені подарка на День Народження купив?

(Вовчик Сірий)