Все ви, підступні падлюки, знали
Понеділок, 28 Грудень 2015 19:46Жду, оце, не дождуся, коли вата проснеться зранку, прочистить горло отєчєствєнним стєкломоєм і кинеться до телевізора узнать, кого сьогодні приказано ненавідєть.
А в тєлєвізорі дікторша з гримасою казьонної скорбі вєщає їм:
- Товаріщі! Росіянє! Усе, шо ми показували вам про Сірію, Україну, Європу і США - било неправдой. А говорити ету неправду нас змусив нєкий Владімір Владіміровіч Путін.
Под прєступним руководством етого, прості Господі, человєка, православная, міролюбивая, охрєнєть яка високодуховная Росія превратилась в государство-агресора.
Ето ми для нього отжали Крим, воспользовавшись слабостью наших братьєв.
Ето він послилав наших дітей, отцов і братьєв хєрачить Донбасс, убивши тисячі безневинних людей.
Ето по його приказу наша доблєсна авіація била по дєтським садікам і больніцам у Сірії, сіючи горе, смерть і разрушенія...
І начнеться у вати бєшений приступ катарсису. Ізригнеться вона в Інтернет, засираючи все, шо движеться українською, варіаціями на тєму "Простітє, братья!"
Закидає дешевими квітами могили Нємцова і Новодворської, покаянно розіб'є голови об входную дверь Макарєвіча. Проведе свої лживі молєбни, на яких Гундяй і прочі Кураєви призиватимуть к покаянію перед Господом і щедрим дарам на храм...
Ну а ми, наблюдая за цим парадом шизофренії з присущою нам брезгливістью, що вже виработалася за роки спостереження вітчизняного політічєського бомонду, напишемо їм у відповідь:
- Все ви, підступні падлюки, знали.
Шептались собі по кухням, забившись в укромні кутки, наче вгодовані таракани. В прєдєльно узком кругу, де можна й не страшно, корчили інтелігентов, театрально воздихаючи про курс доллара, цену на нєфть і "куда же ми прійдьом-то с таким царьком і необразованним, рабським народом".
А потом надівали фуфайки з мішкой "ЄдРо" і перлися на мітінги в поддєржку власті (вдруг узнають, шо не ходив, і уволять). У вуличних бесідах із дворовими мужланами громко клєймили нас "фошиздами" і "бендерами", трєбуя срочно хєракнуть ядєрной бомбой прямо по київській хунті. В мокрі від сліз обличчя солдатських матєрєй матєрно верещали "заглохні, дура, не то нас с тобою посадять, не разобравшись, хто тут враг народа".
І просижували часами на українських форумах і фейсбуках, тролячи фразами із телевізора і постоянно оглядуючись, чи вже відмітили у вєздєсущему ФСБ вашу чрезмєрну лояльність, чи надо ше чуть-чуть укропов поуніжать.
Бо таков закон виживання: лібо как всє, лібо тебе роздавлять і унічтожать, доведуть до самоубійства і розвіють пєпєл над городською свалкою, прєдварітєльно совєршив очищающий крєстний ход.
Да і вообще, правильна точка зрєнія - запорука кар'єрного роста. А загранічні курорти, імпортозамєщєніє, курс рубля, крізіс і обніщаніє можна якось вже перетерпіти. Ліш би не началось войни, як у непокорних укропов, шо вилізли на Майдан і тепер їх за це хєрачать.
Короче, всі ви є лицеміри. Стучали один на одного при живому Сталіні, возмущонно осуждали культ лічності при живому Хрущові, кидались палками в комуністів при живому Єльцині, добивали остатки лібєрастов і дємократов при живому Путіні...
Тому що, чого вже гріха таїть, ви просто ловите кайф від насильства.
Цькування, знущання над слабшим, безкарне убивство піднімає вас з розбитих до крові колєн, вселяє в іржаві серця брехливе чуство вєлічія. І каєтесь ви тоді і тільки тоді, як чуствуєте спинним мозком пекучий вогонь возмєздія за получене удовольствіє і понімаєте, шо необходімо зараз залєчь на дно.
А на покаяння ваше є тільки єдина відповідь:
- Бог простить.
Ми ж, грішні, на жаль, далеко не боги...
ps. Влад Колєсніков, 18 років. Доведений до самогубства подонками і лицемірами, в тому числі із кола найближчих родичів, за відкриту проукраїнську позицію і засудження війни. Знаю, ше будуть на Родінє ставити йому пам'ятник, називати його іменем піонерські зорьки, лити крокодилячі сльози на могилі, завиваючи в горі: "Прості, це нас Путін так одурачив, шо ми нічого не поняли..."
А потім, взявши його портрети замість ікони, полізуть хрестною ходою хєрачить нових врагов, яких прикаже ненавидіти слєдующий правітєль.
Ім'я їм - легіон...
(Казки від дохтура Лівсі)
А в тєлєвізорі дікторша з гримасою казьонної скорбі вєщає їм:
- Товаріщі! Росіянє! Усе, шо ми показували вам про Сірію, Україну, Європу і США - било неправдой. А говорити ету неправду нас змусив нєкий Владімір Владіміровіч Путін.
Под прєступним руководством етого, прості Господі, человєка, православная, міролюбивая, охрєнєть яка високодуховная Росія превратилась в государство-агресора.
Ето ми для нього отжали Крим, воспользовавшись слабостью наших братьєв.
Ето він послилав наших дітей, отцов і братьєв хєрачить Донбасс, убивши тисячі безневинних людей.
Ето по його приказу наша доблєсна авіація била по дєтським садікам і больніцам у Сірії, сіючи горе, смерть і разрушенія...
І начнеться у вати бєшений приступ катарсису. Ізригнеться вона в Інтернет, засираючи все, шо движеться українською, варіаціями на тєму "Простітє, братья!"
Закидає дешевими квітами могили Нємцова і Новодворської, покаянно розіб'є голови об входную дверь Макарєвіча. Проведе свої лживі молєбни, на яких Гундяй і прочі Кураєви призиватимуть к покаянію перед Господом і щедрим дарам на храм...
Ну а ми, наблюдая за цим парадом шизофренії з присущою нам брезгливістью, що вже виработалася за роки спостереження вітчизняного політічєського бомонду, напишемо їм у відповідь:
- Все ви, підступні падлюки, знали.
Шептались собі по кухням, забившись в укромні кутки, наче вгодовані таракани. В прєдєльно узком кругу, де можна й не страшно, корчили інтелігентов, театрально воздихаючи про курс доллара, цену на нєфть і "куда же ми прійдьом-то с таким царьком і необразованним, рабським народом".
А потом надівали фуфайки з мішкой "ЄдРо" і перлися на мітінги в поддєржку власті (вдруг узнають, шо не ходив, і уволять). У вуличних бесідах із дворовими мужланами громко клєймили нас "фошиздами" і "бендерами", трєбуя срочно хєракнуть ядєрной бомбой прямо по київській хунті. В мокрі від сліз обличчя солдатських матєрєй матєрно верещали "заглохні, дура, не то нас с тобою посадять, не разобравшись, хто тут враг народа".
І просижували часами на українських форумах і фейсбуках, тролячи фразами із телевізора і постоянно оглядуючись, чи вже відмітили у вєздєсущему ФСБ вашу чрезмєрну лояльність, чи надо ше чуть-чуть укропов поуніжать.
Бо таков закон виживання: лібо как всє, лібо тебе роздавлять і унічтожать, доведуть до самоубійства і розвіють пєпєл над городською свалкою, прєдварітєльно совєршив очищающий крєстний ход.
Да і вообще, правильна точка зрєнія - запорука кар'єрного роста. А загранічні курорти, імпортозамєщєніє, курс рубля, крізіс і обніщаніє можна якось вже перетерпіти. Ліш би не началось войни, як у непокорних укропов, шо вилізли на Майдан і тепер їх за це хєрачать.
Короче, всі ви є лицеміри. Стучали один на одного при живому Сталіні, возмущонно осуждали культ лічності при живому Хрущові, кидались палками в комуністів при живому Єльцині, добивали остатки лібєрастов і дємократов при живому Путіні...
Тому що, чого вже гріха таїть, ви просто ловите кайф від насильства.
Цькування, знущання над слабшим, безкарне убивство піднімає вас з розбитих до крові колєн, вселяє в іржаві серця брехливе чуство вєлічія. І каєтесь ви тоді і тільки тоді, як чуствуєте спинним мозком пекучий вогонь возмєздія за получене удовольствіє і понімаєте, шо необходімо зараз залєчь на дно.
А на покаяння ваше є тільки єдина відповідь:
- Бог простить.
Ми ж, грішні, на жаль, далеко не боги...
ps. Влад Колєсніков, 18 років. Доведений до самогубства подонками і лицемірами, в тому числі із кола найближчих родичів, за відкриту проукраїнську позицію і засудження війни. Знаю, ше будуть на Родінє ставити йому пам'ятник, називати його іменем піонерські зорьки, лити крокодилячі сльози на могилі, завиваючи в горі: "Прості, це нас Путін так одурачив, шо ми нічого не поняли..."
А потім, взявши його портрети замість ікони, полізуть хрестною ходою хєрачить нових врагов, яких прикаже ненавидіти слєдующий правітєль.
Ім'я їм - легіон...
(Казки від дохтура Лівсі)
Підписатися на RSS