Передвиборче

[bytebuster]

- Королєва моя, смєю напомніть, шо сьогодні у нас полнолуніє, - вєжліво розшаркався чорт.
- І шо? - уточнила підстаркувата відьма з первічними ознаками рєптілоїда, прилизуючи роздвоєним язиком волосся на голові.
- Як шо? - здивувався чорт. - Хіба не будемо красти Луну, шоб ввєргнуть людей во тьму?
- Чого б це! - фиркнула відьма. - Манала я терпіть перегрузки, космічєську радіацію і безвоздушне пространство. Січас для того, шоб ввєргнуть людей во тьму, достаточно тєлєвізора.
Вона повісила на плече акуратну сумочку "Гучі" і трижди повернулася перед дзеркалом.
- Як я вигляжу?
- Шикарно! Роскошно! Блєстящє! - розсипався в компліментах чорт. - А куда ми оце собіраємся?
- Шо значить куда? Сам казав, шо січас полнолуніє, врємя шабаша.
Відьма відкрила сумочку.
- Запригуй.
Чорт послушно кивнув і, скукожившись, протиснувся у вузьку шпаринку...

- Лєночка, сколько можно? Скоро ж ефір, - нетерпляче цокав копитцем ведучий, витріщаючись на годинник.
- Дамє надо припудрить носик! - засичала в отвєт грімьорка.
- Сколько вже можна пудрить? - нєрвнічав ведучий.
- Це вам, безчешуйчатим, раз - і всьо. А нам надо нєспєша і тщатєльно, - напомнила відьма,
- Ти хоть слова свої помниш? - на всякий случай поінтєрєсувався ведучий. - Чи кратко освіжить, пока готовишся?
- Помню конєшно: ми побєділі, ви доскакались, хунта, каратєлі, ополченци, русскій язик...
- Главне увєрєнно і з агресієй, як ти можеш, - напомнив ведучий. - Шоб обиватєль спиною прочуствував всю полноту піздєца і громко завив от бєзнадьоги.
- Прочуствує, - завірила відьма. - І так завиє, шо фейсбук здригнеться, виталкуя твої рейтінги на вершини хіт-парадов.
- Вот і славно, - обрадувався ведучий. - Шеф сьогодні сказав, шо єслі все получиться, то ми заработаєм целоє состояніє, здавая тебе в арєнду іншим тєлєканалам. Бо багатьом не хватає пікантності й остроти. Люди втомилися наблюдать, як рафіновані дємократи унило кидаються одне в одного засохшими буцеликами. Душа тєлєзрітєльська ізголодалася по билому размаху, хардкору і домінації...
- Насрать мені на ваше целоє состояніє.
Двері грімьорки открились і відьма, загрімірована під чєловєка, вийшла наружу, блістая злобной улибкой.
- Ну шо, пошлі ввєргать чєловєчєство во мрак?
- Ах да! Сєгодня же полнолуніє, - ляснув себе по рогам ведучий. - Особий день...
- Причому останнє полнолуніє перед Хелоуіном, - замітила відьма. - Кажда прілічна нечисть мєчтає в цю ніч продємонстрірувать свою силу так, шоб інші усохли от завісі. Но, завдяки тобі, я всіх за пояс заткну.
- Всєнєпрємєнно, моя королєва! - почувся улесливий голос із сумочки.
- Тогда, єслі ви готови, будем нємєдлєнно начинать, - засуєтився ведучий, неодобрітєльно зиркаючи на сумочку. - Маю надію, коллєга не іспортіт прямой ефір?
- Не іспортіт, - пообіщала відьма, займаючи місце під світлом софітів. - Іначє я йому так само хвоста вкручу, як тобі в своє время.
Ведучий нєрвно хіхікнув, схватив мікрофон і голосно заверещав:
- Вніманіє, начинаєм отсчот! Пять, чотири, три... Уважаємі тєлєзрітєлі, ми снова ради прівєтствовать вас в нашей студії...

(Дохтур Лівсі)