Ружжо і табличка. Епічна трагедія.

[bytebuster]

(Дія відбувається в глибокому темному лісі, десь між Ноттінгемом і Ворзелем. Під віковічним дубом стоять ведмідь та підсвинок в косовортках і картузах, і зацікавлено спостерігають за критим соломою білосніжним вуликом на верхівці дерева. Навкруг дивної споруди рояться чудернацького вигляду чубаті-вусаті бджоли в вишиванках та мазепинках. Дивні комахи зосереджено сапають медуницю, несуть пергу та мелодійно дзижчать "Два кольори")

- Вот дивись, П'ятачок - це шарік, я на ньому летітиму. А це табличка - вона для прикриття.
- Шарік то мій любимий, зелений. Чо синього не брав?
- Тому шо я сам зелений, дубіна. Вот тільки в болоті вивалявся. Я зелений, значить і шарік має буть зеленим. Конспірація. Вот на кого я щаз похожий?
- На смертника на Су-24, ясне діло.
- На зеленого вєжлівого мєдвєдя, П'ятачок. Якого, кстаті, нема. Я їм всім кричатиму шо мене нема. Бачиш, у мене даже на табличці написано.
- Табличка то з мого дома. І там не то написано, там "Постороннім В...".
- Правильно, постороннім видіти нєльзя. Ружжо то взяв, про всяк випадок?
- АТО!
- Ладно, я полетів. Я миро-миротворець, я вєжлівій мєдвєдь, пріятно миротворцю чужим всім завладєть... Ааааай, П'ятачок!
- Шо, Вінні? Вулик наш? Ай-яй-яй шо дєлається, застряв по самий гумконвой.
- П'ятачок, то які та неправильні пчоли, спасай!
- Щаз, мінутку. Кажеться дождь закривається, кажеться град одстріляється.
- Закрий ти ту парасолю, бєздєльнік, вони вже два года як не ведуться. Стріляй.
- Айн момент. Так, зводимся на десять, поправка на вітер, ціль захвачена...ббах!
- Ти куда стріляєш, лішенєц?
- По пчолам, звісно, куда ж ще?
- Совсєм мозги салом заплили, в мене стріляй!
- Не вапрос. Звівся, цілюсь, агонь!
- Йоханий бабай, та не в мене ж, а в шарік.
- В шарік значить. В мій любимий зелений шарік. Ану-ка повернися Вінні. Улибайся і маши лапою, а то сонце світить.
- П'ятачок, цілься вище. П'ятачок! Свін! Альо! ти шо удумав, грязна свиня?
- Сам ото в болоті вивалявся, шаріка мого поцупив, табличку з дверима здер, а свиня значить я. А скажи ка Вінні, а хто в мене річний запас жолудів скомуніздив і на маковий мед поміняв? А хто мої голі фоточки з тігрою, ті шо із бані, в лєсну соцсєть запостив. А хто кучу мені в димар, прямо на іменинний торт наложив? А хто всьому лісу розпатякав шо я в дєтстві для Енімал Пленет знімався? Хто, Вінні?
- П'ятачок, не надо!
- Надо, Вінні, надо. Вот тобі санкції і ембарго.
- Ембар... шо?
- Слава Україні, кажу.

...на екрані - віковічна лісова пуща. Десь за деревами лунко цвьохає постріл, чується розпачливий крик та важкий удар об землю. Невдовзі в кадрі з'являється П'ятачок з табличкою на шиї та ружжом на плечі. П'ятачок тягне за собою на шворці простріленого наскрізь Вінні-Пуха. З роздертої кулею тіла капосного ведмедя тихо сиплеться вата...

(Вовчик Сірий)