Гост'я із будущого-2

[bytebuster]

— Мене вбили в Україні — сказав Коля і заплакав.
— Як вбили? Шо ти мелеш, ти ж тут.
— Вбили. Я бачив надгробок, дата від 2015. Ми воюватимемо з Україною, Фіма.
— Ти здурів. З якою ше Україною, як можна? Республіки—сестри, БАМ, Дніпрогес, олімпіада, шевченківські дні, театр Франка прямо зараз гастролює. Тебе в минуле кинуло Колька — там де білогвардійці і Петлюра.
— 2015 рік, Фіма. 2015. Ніяких міжпланетних перельотів. Жодних інститутів кібернетики та кафедр екстрасенсорики. І забудь про умних роботів і говорящих животних. Фашисти на вулицях кидають зіги і б'ють таджиків, міліція тягне в тюрми демонстрантів за мир, рижик Жора з першого класу виступає по центральному телебаченню і хвалиться як розстрілював українців.
— Я хоть не здурів?
— Ти емігрував в Канаду і вивчаєш тюленів.
— Хоть шось тішить.
— А твій брат Йося прокрємльовский блогер. Пропагандист—тисячник і пісатєль—фантаст.
— Рило б йому набити.
— Це завжди вспієш. Я тобі більше скажу — Аліса кріейтор на лайфньюз.
— Кріейтор-то. Слово яке гнусне. Повія шо лі?
— Хуже, Фіма, гораздо хуже.
— Мієлофон то дістав?
— Не треба. Там щаз всьо телевізор рішає. Шо він скаже — то всі й думають.
— То і пірати не прийдуть?
— Прийдуть, Фіма, прийдуть. І ми всі за них проголосуєм.

(Вовчик Сірий)