Хм, хм, здається мені, рожеві окуляри у Вас щодо них. За досвідом та статистикою (я спеціалізуюсь на залізі), надійність будь-яких вінтів WD приблизно на порядок нижче аналогічних за класом серій Seagate. І справа тут не в любові до брендів, в особистому парку маю вельми різношерсту компанію. Причому це стосується будь-яких серій, включаючи ред та блек. І редів і блеків пошкоджених на розпродажах проблемної техніки вдосталь. Чого не скажеш про наприклад seagate constellation, яких помітно менше, і вони загалом продаються цілими. Те ж стосується і серій для відеонагляду та роботи 24/7, Сігейтівська SV35 проти WD Purple. Але особливо це добре помітно на звичайному класі та на бюджеті. ВД Грін не тримаються купи в принципі, такі вінти використовувати просто не варто, мруть просто з фантастичною швидкістю, а з ВД Блю треба бути обережним, бо потенційно проблемний десь кожен 3-4 вінт. А ще у них щось з контроллерами, і примусово полатати їх при появі звичайних софтбедів часто неможливо - контроллер скидає спроби або вішає вінт. Тому своїм клієнтам я їх не рекомендую, якщо є інші варіанти. Навіть сучасні Тошиби вже показують себе на рівні чи трохи краще (мова про бюджет та середній клас), хоча раніше казати так було б щонайменше дивно. Ну, то все таке, все що я хочу сказати - усі вінти смертні, і ВД Ред далеко не виключення, і ота червона наліпка не дає магічного захисту чи якихось суттєвих покращень. Вінт як вінт. Другий важливий пункт - тут у нас USB контроллер... Добре що хоч вінт в середині звичайний, бо є ж моди сховищ, де юсб контроллер прямо на платі вінта. Оце справді зло. Напрацювання на відмову у зовнішніх ЮСБ вінтів просто мізерне. Массово те що приходить мені з проблемами чи мертве, півмертве - має напрацювання у діапазоні 800-1300 годин. Для стаціонарного вінта це просто ніщо, а ці красені за цей строк вже мають мертвого контроллера або ЮСБ або САТА, або разом. Бо ЮСБ на вінті то підхід вимушений і вкрай ненадійний, вузьке місце системи. І добувати дані потім з таких вінтів обходячи чи міняючи мертві контроллери - справа нуднюща. І третій нюанс. Тут звісно вже ЮСБ 3.0, що хоч трохи виправдовує його використання порівняно з вінтами ЮСБ 2.0. Але все-ж, яка в них середня швидкість... Скільки фактично дозволяє прокачати через себе цей контроллер? Я трохи погуглив, і виявилося, що за тестами на вінтах ВД ЮСБ контроллер реально здатен забезпечити передачу від 90 до 115 мб/с, тобто навіть трішки нижче за SATA-II. От усі переваги від САТА-3 і зникли ((( Що ж краще, раз це все не дуже? Є кілька варіантів. Колекція внутрішніх вінтів, які підмикаються всередину машини, коли потрібні. Ємність - не лімітована, скінчилось місце то додав до стосу ще одного терабайтника і все. Як і швидкість, максимально можлива, без жодних ЮСБ обмежень. І надійність чудова. Інший варіант - окрема дешева машина що працює файл-сервером, якщо треба компактно, то miniITX. І в ній кілька завжди доступних вінтів великої ємності, максимально доступної швидкості (без ЮСБ-обмежень), та максимальної надійності (таких що відпрацюють і 50'000год якщо треба, а не жалюгідну 1'000).
Я як раз ended up with Seagate Enterprise Capacity б/ушними з жахливим 13,000-годинним пробігом (але 30 power-on's). Для дому, для сімʼї, та ще й RAID-1 — вважаю, достатньо. Але саме ці WD народ хвалить — саме за те, що за ціною consumer залізяки можна вийти у вищий клас. Ви працюєте з компаніями, там ±$200 per item ніякої роялі не відіграють. А для дому це вкрай важливо.
До речі, ще важливо режим використання. У мене допіру в NAS'і стояв WD Green 4Tb. Як домашній файловий сервер + торренти роздавати — нічого більше не треба, погодьтеся. Це зовсім не те саме, що двадцять душ одночасно ломляться по гігабітній мережі.
Про набортовий USB — так, це дійсно страшна фігня. Особінно його пхають у 4—5-терабайтники 2.5". Маю один такий, та ще й незабекаплений.
Стосовно дешевого компа в ролі сервера. Ну, не подобається мені такий варіант. Естетично. Не можу з собою нічого вдіяти. ;-)
великої різниці між ними не бачу. Переважно орієнтуюся на статистику типу https://www.backblaze.com/blog/2018-hard-drive-failure-rates/ (раніше була ще стаття від Ґуґл). Seagate колись (майже 10 років тому) мали одну серію з критичними глюками. WD, донедавна принаймні, дуже агресивно паркують головки (від чого load/unload росте дуже швидко, якщо не задіювати wdidle утилітку). За 10 років посипався один зелений WD на 2 ТБ і 2 баракуди. На WD вийшло виділити частину поверхні як "нормальну", здається через HPA команду, але поклав його "на полицю". Одну баракуду переформатував через сервісний порт (у WD такого нема, на жаль), і тепер живе як місце для додаткового бекапу (4-а копія даних); друга б. - фсьо.
Про USB контролери чув. Були зовнішні 3.5 WD диски, де конроллер (окремий від диска) шифрував інфу (і транслював сектори у 4К), але то можна відрубати (буквально - відрубати ногу на чіпі) - тоді диск у випадку чого просто перекидається у будь-який інший пристрій. Маю пару Паспортів, з ЮСБ контролером на платі. Якщо горить USB, то можна підпаяти SATA роз'єм на спеціальні місця на платі і буде диск звичайним SATA диском. Добрих портативних дисків два роки тому Seagate не випускав, наскільки пам'ятаю, хоча ті, що випускав, мали окремий USB контроллер. Маю один 8ТБ WD MyBook, всередині якого "щось гелієве" з біою наклейкою. Швидкість там десь 180-200 - майже як і через SATA порт. Для порівняння, один старенький китайський контроллер у доку на столі, видає десь 250 МБ/с (природньо, що SATA-2); часом тестувався як системний диск для Linux - все ОК. Для типових механічних дисків на 5400 (і для старих SSD), USB контроллер не є особливим обмеженням, особливо якщо писати переважно великі файли.
Щодо нових, "гелієвих", дисків взагалі, то WD насправді є дисками розробки HGST. А HGST - були одними з найкращих. Як не дивно, гелієві диски показують себе надійнішими взагалі, ніж "атмосферні".
constellation - знаю, але у них ціна досить непролетарська. Використовую 4 таких у RAID-1 (4ТБ кожен) для важливих даних у Synology боксі. Там ще рівень некоректованих помилок на порядок нижчий, до речі (10^-15 vs 10^-14). До того там було зо 8 різних баракуд і навіть Самсунгів - всі "повідвалювалися" були з часом. Лише одна з тих баракуд зараз може нормально працювати - після переформатувння і перезапису транслятора.
Загалом диски - це consumables. Потрійні бекапи всього важливого; а коли швидкість відновлення з бекапів не влаштовує, тоді ще й RAID (1, 10, чи хоча б 6, але не RAID-5). Приблизно така ідеологія у backblaze, і я з ними згоден.
Статистика — цікава, мені її колись хтось показував (чи не ви?). Цікаво, чому там нема WD80EFAX/WD80EMAZ.
WD, донедавна принаймні, дуже агресивно паркують головки — Так то сто років тому було — здається, у 80-гігних (чи 160-гігних?) вінтів WD була така пошесть: занадто короткий шлейф до головок + агресивне паркування, від чого вони масово відривалися.
WD насправді є дисками розробки HGST. — Так і WD, і Seagate, ніби-то, усі Toshiba/HGST ? Чи я плутаю?
constellation - знаю, але у них ціна досить непролетарська. — Чекайте, а хіба Enterprise Capacity та Constellation — це одне і те саме?
Загалом диски - це consumables. Потрійні бекапи всього важливого — Так усе consumables… окрім SAS по 180 Gb за ціною невеличкого самальота. :)
Статистику - так, то я :) 8 ТБ WD нема, але зате є HGST, на базі яких ті всілякі "червоні" і т. п. робилися. Ніби різниця лише у швидкості обертання і прошивці.
Про паркування - принаймні у 4 ТБ "синьому" WD проблема ще існувала (гелієві всі сильно відрізняються від попередніх). Вирішувалася проблема за допомогою старої утилітки wdidle епохи 500 ГБ чи 1ТБ дисків. Що саме стається, коли перевищується кількість тих паркувань на рампу/з рампи - не знаю (кажуть, що є диски, де той параметр удвічі перевищений: >1M), але навіть сам звук дратує (+гальма).
WD кілька років поглинуло HGST, Seagate і Toshiba (+OCZ) самі по собі. Гелієві диски, від 8 ТБ і вище, лише від WD/HGST і Seagate зустрічав, а сам купляв лише перші, у корпусі MyBook. Ех, треба буде відкопати з коробки старий Conner на 100 МБ. І хто міг знати, що славетний Quantum перестане існувати?!
У мене в ноуті гавкнуся черговий жорсткий терабайтник... Так що "надійність дисків" я вже як кілька років сприймаю як смішну казочку або програму реформ від політиків. А колись вірив в них як дровеняку, яку неможливо зламати.... Були часи.
Усе вбивається з часом. Правило просте: треба бути готовим до того, що будь-який пристрій у будь-який момент здохне. І мати бекап, відповідно. Для дому достатньо припущення, що одночасно здохне лише один пристрій.
Та якось воно - раніше працювало а зараз перший накрився після року роботи а другий навіть і півроку не пропрацював.... Вже і працювати не має бажання на такому - тільки і думаєш коли все посиплеться...
" я вже старий для цього лайна" (с) як казали в "смертельній зброї" - задрало вже колупатися з цим лайном - хочеться увімкнути і щоб працювало. Зараз вже навіть не намагаюся нічого робити серйозного бо є впевненість що все поламається зникне накриється - тому тільки гра та розвага в мережі.
Люди, як відомо, поділяються на дві категорії: на тих, хто *ще* не бекапить, і тих, хто *тепер вже* бекапить. Різниця, вочевидь, проляга у момент, коли щось крешиться разом з цінною інфою. Якщо інфа не цінна (закладки у бравзері), то креш не є трагедією.
Дуже бажано мати також одну копію даних за межами основного місця - на випадок пожежі, затоплення, крадіжки, чи інших непередбаченостей. Хоча б дати копію (зашифровану, наприклад) на зберігання родичам у іншій частині міста.
Підписатися на RSS![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
branchandroot
...
Дата: Субота, 24 Листопад 2018 10:25 (UTC)За досвідом та статистикою (я спеціалізуюсь на залізі), надійність будь-яких вінтів WD приблизно на порядок нижче аналогічних за класом серій Seagate. І справа тут не в любові до брендів, в особистому парку маю вельми різношерсту компанію. Причому це стосується будь-яких серій, включаючи ред та блек. І редів і блеків пошкоджених на розпродажах проблемної техніки вдосталь. Чого не скажеш про наприклад seagate constellation, яких помітно менше, і вони загалом продаються цілими. Те ж стосується і серій для відеонагляду та роботи 24/7, Сігейтівська SV35 проти WD Purple. Але особливо це добре помітно на звичайному класі та на бюджеті. ВД Грін не тримаються купи в принципі, такі вінти використовувати просто не варто, мруть просто з фантастичною швидкістю, а з ВД Блю треба бути обережним, бо потенційно проблемний десь кожен 3-4 вінт. А ще у них щось з контроллерами, і примусово полатати їх при появі звичайних софтбедів часто неможливо - контроллер скидає спроби або вішає вінт. Тому своїм клієнтам я їх не рекомендую, якщо є інші варіанти. Навіть сучасні Тошиби вже показують себе на рівні чи трохи краще (мова про бюджет та середній клас), хоча раніше казати так було б щонайменше дивно. Ну, то все таке, все що я хочу сказати - усі вінти смертні, і ВД Ред далеко не виключення, і ота червона наліпка не дає магічного захисту чи якихось суттєвих покращень. Вінт як вінт.
Другий важливий пункт - тут у нас USB контроллер... Добре що хоч вінт в середині звичайний, бо є ж моди сховищ, де юсб контроллер прямо на платі вінта. Оце справді зло. Напрацювання на відмову у зовнішніх ЮСБ вінтів просто мізерне. Массово те що приходить мені з проблемами чи мертве, півмертве - має напрацювання у діапазоні 800-1300 годин. Для стаціонарного вінта це просто ніщо, а ці красені за цей строк вже мають мертвого контроллера або ЮСБ або САТА, або разом. Бо ЮСБ на вінті то підхід вимушений і вкрай ненадійний, вузьке місце системи. І добувати дані потім з таких вінтів обходячи чи міняючи мертві контроллери - справа нуднюща.
І третій нюанс. Тут звісно вже ЮСБ 3.0, що хоч трохи виправдовує його використання порівняно з вінтами ЮСБ 2.0. Але все-ж, яка в них середня швидкість... Скільки фактично дозволяє прокачати через себе цей контроллер? Я трохи погуглив, і виявилося, що за тестами на вінтах ВД ЮСБ контроллер реально здатен забезпечити передачу від 90 до 115 мб/с, тобто навіть трішки нижче за SATA-II. От усі переваги від САТА-3 і зникли (((
Що ж краще, раз це все не дуже? Є кілька варіантів. Колекція внутрішніх вінтів, які підмикаються всередину машини, коли потрібні. Ємність - не лімітована, скінчилось місце то додав до стосу ще одного терабайтника і все. Як і швидкість, максимально можлива, без жодних ЮСБ обмежень. І надійність чудова. Інший варіант - окрема дешева машина що працює файл-сервером, якщо треба компактно, то miniITX. І в ній кілька завжди доступних вінтів великої ємності, максимально доступної швидкості (без ЮСБ-обмежень), та максимальної надійності (таких що відпрацюють і 50'000год якщо треба, а не жалюгідну 1'000).
...
Дата: Субота, 24 Листопад 2018 16:45 (UTC)Я як раз ended up with Seagate Enterprise Capacity б/ушними з жахливим 13,000-годинним пробігом (але 30 power-on's). Для дому, для сімʼї, та ще й RAID-1 — вважаю, достатньо.
Але саме ці WD народ хвалить — саме за те, що за ціною consumer залізяки можна вийти у вищий клас. Ви працюєте з компаніями, там ±$200 per item ніякої роялі не відіграють. А для дому це вкрай важливо.
До речі, ще важливо режим використання. У мене допіру в NAS'і стояв WD Green 4Tb. Як домашній файловий сервер + торренти роздавати — нічого більше не треба, погодьтеся. Це зовсім не те саме, що двадцять душ одночасно ломляться по гігабітній мережі.
Про набортовий USB — так, це дійсно страшна фігня. Особінно його пхають у 4—5-терабайтники 2.5". Маю один такий, та ще й незабекаплений.
Стосовно дешевого компа в ролі сервера. Ну, не подобається мені такий варіант. Естетично. Не можу з собою нічого вдіяти. ;-)
WD vs Seagate: срач :)
Дата: Субота, 24 Листопад 2018 16:52 (UTC)Про USB контролери чув. Були зовнішні 3.5 WD диски, де конроллер (окремий від диска) шифрував інфу (і транслював сектори у 4К), але то можна відрубати (буквально - відрубати ногу на чіпі) - тоді диск у випадку чого просто перекидається у будь-який інший пристрій. Маю пару Паспортів, з ЮСБ контролером на платі. Якщо горить USB, то можна підпаяти SATA роз'єм на спеціальні місця на платі і буде диск звичайним SATA диском. Добрих портативних дисків два роки тому Seagate не випускав, наскільки пам'ятаю, хоча ті, що випускав, мали окремий USB контроллер.
Маю один 8ТБ WD MyBook, всередині якого "щось гелієве" з біою наклейкою. Швидкість там десь 180-200 - майже як і через SATA порт. Для порівняння, один старенький китайський контроллер у доку на столі, видає десь 250 МБ/с (природньо, що SATA-2); часом тестувався як системний диск для Linux - все ОК. Для типових механічних дисків на 5400 (і для старих SSD), USB контроллер не є особливим обмеженням, особливо якщо писати переважно великі файли.
Щодо нових, "гелієвих", дисків взагалі, то WD насправді є дисками розробки HGST. А HGST - були одними з найкращих. Як не дивно, гелієві диски показують себе надійнішими взагалі, ніж "атмосферні".
constellation - знаю, але у них ціна досить непролетарська. Використовую 4 таких у RAID-1 (4ТБ кожен) для важливих даних у Synology боксі. Там ще рівень некоректованих помилок на порядок нижчий, до речі (10^-15 vs 10^-14). До того там було зо 8 різних баракуд і навіть Самсунгів - всі "повідвалювалися" були з часом. Лише одна з тих баракуд зараз може нормально працювати - після переформатувння і перезапису транслятора.
Загалом диски - це consumables. Потрійні бекапи всього важливого; а коли швидкість відновлення з бекапів не влаштовує, тоді ще й RAID (1, 10, чи хоча б 6, але не RAID-5). Приблизно така ідеологія у backblaze, і я з ними згоден.
Re: WD vs Seagate: срач :)
Дата: Понеділок, 26 Листопад 2018 03:04 (UTC)— Так то сто років тому було — здається, у 80-гігних (чи 160-гігних?) вінтів WD була така пошесть: занадто короткий шлейф до головок + агресивне паркування, від чого вони масово відривалися.
— Так і WD, і Seagate, ніби-то, усі Toshiba/HGST ? Чи я плутаю?
— Чекайте, а хіба Enterprise Capacity та Constellation — це одне і те саме?
— Так усе consumables… окрім SAS по 180 Gb за ціною невеличкого самальота. :)
Re: WD vs Seagate: срач :)
Дата: Понеділок, 26 Листопад 2018 04:36 (UTC)8 ТБ WD нема, але зате є HGST, на базі яких ті всілякі "червоні" і т. п. робилися. Ніби різниця лише у швидкості обертання і прошивці.
Про паркування - принаймні у 4 ТБ "синьому" WD проблема ще існувала (гелієві всі сильно відрізняються від попередніх). Вирішувалася проблема за допомогою старої утилітки wdidle епохи 500 ГБ чи 1ТБ дисків. Що саме стається, коли перевищується кількість тих паркувань на рампу/з рампи - не знаю (кажуть, що є диски, де той параметр удвічі перевищений: >1M), але навіть сам звук дратує (+гальма).
WD кілька років поглинуло HGST, Seagate і Toshiba (+OCZ) самі по собі. Гелієві диски, від 8 ТБ і вище, лише від WD/HGST і Seagate зустрічав, а сам купляв лише перші, у корпусі MyBook. Ех, треба буде відкопати з коробки старий Conner на 100 МБ. І хто міг знати, що славетний Quantum перестане існувати?!
Constellation - ніби просто попередня модель. Тим дискам, що я згадував (ST4000NM0053 ?), вже зо 3 роки. https://www.seagate.com/ca/en/support/internal-hard-drives/enterprise-hard-drives/constellation-es/#specs
...
Дата: Субота, 24 Листопад 2018 15:38 (UTC)Так що "надійність дисків" я вже як кілька років сприймаю як смішну казочку або програму реформ від політиків.
А колись вірив в них як дровеняку, яку неможливо зламати....
Були часи.
...
Дата: Субота, 24 Листопад 2018 16:24 (UTC)Правило просте: треба бути готовим до того, що будь-який пристрій у будь-який момент здохне.
І мати бекап, відповідно.
Для дому достатньо припущення, що одночасно здохне лише один пристрій.
...
Дата: Субота, 24 Листопад 2018 16:39 (UTC)Вже і працювати не має бажання на такому - тільки і думаєш коли все посиплеться...
...
Дата: Субота, 24 Листопад 2018 16:46 (UTC)Дані були забекаплені?
Залізка була нова-гарантійна?
Якщо так+так, то не бачу проблем, окрім втрати часу.
...
Дата: Субота, 24 Листопад 2018 20:59 (UTC)...
Дата: Субота, 24 Листопад 2018 22:47 (UTC)Різниця, вочевидь, проляга у момент, коли щось крешиться разом з цінною інфою.
Якщо інфа не цінна (закладки у бравзері), то креш не є трагедією.
Offsite
Дата: Субота, 24 Листопад 2018 17:30 (UTC)Re: Offsite
Дата: Субота, 24 Листопад 2018 22:43 (UTC)