bytebuster: (Rizdvo-Chub1)
Українські блоґери роблять цікавий історично-просвітницький контент англійською. Чудово підходить до того, щоб поділитися цим з вашими англомовними друзями.

bytebuster: (Marvin)

Церемонія вручення Нобелівських премій проходит у Стокгольмі наприкінці кожного року. Як відомо, відомості про кожного лауреата, зокрема про те, громадянином якої країни він є на момент отримання премії, містяться в офіційному довіднику Nobel foundation directory. Відповідно до цього довідника Україна не має своїх лауреатів. І річ зовсім не в тому, що країна бідна талантами, — світлі голови України нерідко були змушені полишати свою землю й шукати кращої долі в інших країнах. У результаті наші земляки отримували Нобелівську премію як громадяни інших країн. І якщо імена харків’ян — біолога Іллі Мечникова, котрий став нобеліатом як співробітник Пастерівського інституту у Франції, та економіста Саймона Кузнеця, котрий отримав премію як громадянин США, все-таки відомі, то імена інших лауреатів відомі мало.

Відкриття стрептоміцину

«Я досі відчуваю чарівний запах українських степів» — таке визнання зробив у автобіографічній книжці знаменитий мікробіолог, нобелівський лауреат, уродженець Вінниччини Зельман Ваксман. Тут же він пише, що рано відчув себе hunter for learning — мисливцем за знаннями. 1910 року юнак блискуче закінчив найкращу в Одесі гімназію, проте через національність дорога до університету для нього була закрита.

Read more... )
bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Originally posted by [profile] grzegorz_b at Сальна церемонія
Originally posted by [profile] bartalomeo at Сальна церемонія
Тут пан Юрій Винничук поставив питання руба про те, що, мовляв у японців та китайців чайна церемонія є, а в нас сальної церемонії нема. І от згадалася мені історія моїх японських мандрів, яку я вирішив винести з коментарів і розповісти всім.

Коли я був в Японії, то привіз туди літаком два кілограми сала та три літри перцівки.За японськими митними правилами вартість алкоголю, що ввозиться не має перевищувати 2000 долярів, а мої три літри тягнули ну максимум долярв на 20-30, так що проблем не було. Отже Японія. Спочатку ми пили саке в Хіросімі, а потім переїхали шинкайсеном в Нагасакі, і тут вже я витягнув перший шмат сала.
Витягнув і повідомив здивованим яаонцям що це - українське сашімі, а ось це, сказав я витягуючи літрову пляшку перцівки, українське саке. Сало я віддав газдині закладу в якому ми пиячили і попросив нарізати як зазвичай в них ріжуть сашимі. Хазяйка прийняла в мене шмат сала як приймають щось дійсно дорогоцінне та з витягнутими вперед руками, на яких лежав шмат сала попрямувала урочистою походкою на кухню. Через хвилин 5 вона з'явилася з величезною таріллю на якій тоненькими скибочками було нарізано сало, посеред тарілі з сала була викладена троянда. В окремій тарілці лежав японський хрон сашимі. Все це поставили посеред столу.


Read more... )
Сторінку створено Середа, 28 Травень 2025 13:40

Травень 2025

П В С Ч П С Н
   1 234
567891011
12131415161718
192021222324 25
262728293031 
Створено з Dreamwidth Studios

За стиль дякувати