Блогосфера про війну (2/2)

[bytebuster]

 puppet-DJT: История с печально известным докладом Нунеса выявила главный успех первого года правления Трампа: ему удалось подорвать доверие республиканцев и других жертв трампоганды к ФБР.
Trump, who earlier turned a huge swath of Republicans toward more favorable opinions of Russia, has now turned his party against his own FBI. FBI approval in the SurveyMonkey Poll, taken over the past two days, is 64% among Democrats and just 38% among Republicans. Unfavorable opinion of the FBI: 47% in the GOP; 14% among Ds.

 // Страшна стаття про те, як московсько=фашистські карателі знищували мирне населення Абхазії у 1993 році — свідчення тимчасово-живого московсько=фашистського льотчика
 И начинает мне рассказывать, как они тут третий месяц «работают». Значит, вот какой способ они придумали: вешают себе под крылья комплект неуправляемых ракет, подходят на скорости 800 км/час к линии фронта, дают залп, потом разворачиваются и удирают со всех ног на базу.
Я смотрю на него ошарашенно и понять не могу, прикалывается он так оригинально или всерьез все это мне говорит. Но потом вижу, что он совершенно точно не шутит, что все всерьез и он совершенно без стыда мне это рассказывает.
– Товарищ полковник, но ведь ракеты у вас неуправляемые. Куда же вы ими целитесь?
– В район попадания мы целимся, майор! Что тут непонятного?!

– Как же вы ими в цель попадаете, да еще за 20 километров?!
– Мы все рассчитали – если нос самолета задрать на 15 градусов, плюс скорость самолета 800 км/час, плюс ресурс ракеты, получается попадание в район цели.
– «В район цели»?! Да вы же мирных там кладете штабелями! А боевые цели остаются нетронутыми!
– Все у нас точно рассчитано! Ракета С-8 сама летит 5 километров, а если с полета пускать да под 15 градусов, получается точно 18 километров дальность. «Грады» же так работают, вот и мы придумали такой способ.
Я тогда только руками развел. Хотел, конечно, многое ему сказать, да и не говорить там надо было, а по морде ему бить за такую работу. Но не стал ни бить, ни говорить. Бесполезно все это было – «шкраб», он и есть «шкраб».
Причем понятно было, что мирного населения они там, с такой точностью «работы», накосили десятки, если не сотни человек. Но ведь еще и боевые цели наверняка не пострадали – а эти бойцы-то потом докладывали, что «цель уничтожена»! Притом что неуправляемыми ракетами можно только с пикирования работать, и только по видимой цели.

 Олександр Солонько: Польський фронт гібридної війни  // Автор трошки перебільшує, але є от і така точка зору
Останнім часом починають лунати обережні припущення, що Польща може стати новим серйозним системним ворогом України в повному розумінні цього слова. Хоча й звучать вони в контексті необхідності чергового ставання на коліна перед ними та їхньою версією «правди».
Коли в 2008 році Російські війська вторглися в Грузію, логічні припущення про те, що Україну спідкає така ж доля піднімалися на сміх, в тому числі, тими, хто зараз з розумним виглядом виступає на телебаченні й пише статті про протидію агресору. Всі такі аналітики і експерти, які впритул не бачили очевидних речей. Тепер вони розказують, що не можна сваритися з Польщею. От тільки питання в тому, що Україну і цього разу ніхто не запитує.
Чомусь кожен випад Варшави, щораз все більш підступний, цинічний та безапеляційний в сторону Києва сприймається як якийсь ексцес. Разовий, несистемний. Звісно, нарікання на бездарну зовнішню політику справедливі, але безхребетність влади в таких ситуаціях це не єдиний її гріх. Головний і найбільш згубний – це сліпота. Сліпота до речей, які часто на самій поверхні. Волають про те, щоб їх побачили і зробили висновок.

 Олексій Голобуцький: Червоно-чорне знамено вітає апологетів «антибандеризму»
Це нормальна, стандартна позиція будь-якої держави стосовно решти світу: визнання нашого суверенітету включає визнання його з усією атрибутикою. Бо з "дипломатичністю й толерантністю" доведеться зрештою забороняти книжки Шкляра, згадки Бандери в підручниках, мапи з однозначною приналежністю теренів, обидва прапори й герб...
Ви ж розумієте: насправді не існує жодного атрибуту українського суверенітету, котрий би не подразнював бодай одного сусіда. Так само, як сусідні і більш далекі країни героїзують тих, хто для українців є, м'яко кажучи, негативними персонажами.
Це звичайне випробування на межу прогинання. При тому з нульовою перспективою легітимізації на міжнародному рівні - бо в цілому світі не знайдеться двох держав, котрих влаштовують абсолютно всі герої одна одної.
Тому це просто неписане правило, ознака хорошого тону в міждержавних стосунках: приязно ігнорувати всі моменти, пов'язані з історичними розбіжностями й конфліктами. Не заперечувати. Не підтримувати. Не вимагати нічого і не обурюватись. Не ставити ультиматумів. Просто ігнорувати і приязно усміхатись. Бо вигода від теперішніх і майбутніх альянсів очевидна - як і втрати від перенесення в теперішнє і майбутнє минулих конфліктів.
Польській ПіС відкинув це правило. Але це їхні проблеми, а не наші. Використати це як мотиватор для наступного етапу встановлення власної героїки - правильно і адекватно. Неадекватним було би вимагати від Польщі відмовитись від того ж Пілсудського. Бо коли хтось раптом забуває правила хорошого тону і починає шмаркатись в гардини - це не привід робити так само, це нагода перевірити власний запас носовичків.

 ofeliyadd: Сага о России и Трампе

Щупальца кремлевской заразы распространяются очень быстро. Теперь Кремль нацелился на Швейцарию, начав там гибридно-информационную войну, о которой можно прочесть тут.  Довольно занятно, как гэбня, зацепившись за то, кто должен оплачивать СМИ, расколола пополам общество. Свободная пресса в Швейцарии не дает покоя Кремлю. Вот это они умеют, правда, российские тролли, агитируя за уничтожение национальной независимой прессы, начала сильно оскорблять людей, они же иначе не умеют, чем и обратила на себя внимание. Но там есть вещи и посерьезней.

Сначала об этом сообщили швейцарские СМИ, а затем The Daily Beast, что внутренний круг президента Трампа может быть прочно связан с российской разведкой. Как пишет Джон Шиндлер, Весельницкая — не обычный адвокат, а скорее оперативник высокого уровня для кремлевской разведки. Как установлено в швейцарских судебных документах, высший федеральный следователь, известный только как Виктор К. из-за швейцарских законов о конфиденциальности, которого заманили в Москву в конце декабря 2016 года для встречи с Весельницкой.
В течение многих лет К. был ведущим исследователем российской организованной преступности и финансовых преступлений в Швейцарии. Его начальство запретило К. ехать в Москву, учитывая его позицию, но он это сделал втайне. Там Весельницкая попыталась нанять его в роли крота в швейцарском расследовании преступлений в Кремле. Такая вот барышня в башне Трампа проводила встречу во время избирательной кампании. От скуки на все руки. И в Штатах успевает, и в Швейцарии. Путин потихоньку, страна за страной, запускает свои щупальца во все европейские страны. Особенно туда, где деньги лежат.

---

 Щоразу, коли ви поширюєте цей текст, у світі десь народжується маленький Мевлют Алтинташ.

Comments

...

[rudolf_bochkin]

дуже цікавий матеріал Саши Солонька
дуже
по-перше міністерство оборони має мати плани по обороні (а отже і первентивним ударам, і наступу на територію) по кожній з країн-сусідів, принаймі тих, хто не є офіційними союзниками. тому має відслідковуватись інформаційний потік та стан кожної з країн. тому підозри до будь-кого з сусідів - то нормально.
по-друге має працювати дипломатія, аби утримуватись від конфронтацій, а в нашому випадку - коли ми змушені воювати з "гарантом" територіальної цілісності - може і є можливість терпіти менше зло, поки долаємо більше.
по-третє якось дуже "щільно" стали "з'являтись" серед ютубних тролів, що зачіпають мене - "уродженці Польщі".
(хоча останнє може бути збігом, через моє "німецько-польське" ім'я - таких набігало багато у позаминулому році - все допитувались "русские" у мене "корні" чи німецькі, чи польські)

...

[bytebuster]

Так, автор радше ставить запитання, аніж дає відповіді, але варто прислухатися до того, що він каже.

...

[buran293]

в мою бытность они уже так бомбили ещё до Абхазии.
на Саланге, например.
в районы Гардез, Газни и Джелалабад хуячили по площадям.
традиция - хули.

...

[miracle_in_life]

"точность наших боеголовок компенсируется обширной площадью работы" (с) рюсськэ генерал докладывал главстерху