Картинки про сьогодення

[bytebuster]

---

1 січня виповнилося б 40 років Сергію Кокуріну, що став першою військовою жертвою московсько-фашистських загарбників під час захисту українського Криму. Світла пам'ять.

---

---

Френд пише грубовато, але слушно:
artem772: Засідали, слухали, постановили...
Випадково надибав у твітері надзвичайно цікавий документ часів УНР.
Це для тих, хто не розуміє - чому фінни, поляки та прибалти змогли зберегти свою державність сто років тому, а ми - не змогли. Цей коротенький документ все пояснює, почитайте:



"Робітники-шахтярі Юзівки" (теперішній Донецьк) звернулися до київського уряду з проханням захистити їх від 600 к*цапських донських кізяків, які вдерлися до українського Донбасу з метою "утисків та насильства".
"Комісія по охороні порядку" два дні засідала по цій справі і постановила - передати всі скарги до "Секретарства Межнаціональних Справ" (це як міністерство закордонних справ), щоб там почали процес переговорів з донськими кацапами з цього питання.
Розумієте? Відчуваєте всю глибину того дна? Замість того, щоб негайно направити кілька сотень військовиків та вигнати грабіжників нахуй з України - перекинули все на дипломатів, щоб вони знеслися з якимось, блять, "донським урядом" і почали переговори. Ось така "влада" була у того лисого бородатого "гишторика-письменника" з купюри 50 грн.
Гівно, а не влада.
А в цей час в Петрограді червоні упирі уважно вивчали ситуацію в УНР і готували вторгнення. І така імпотенція української влади була їм дуже на руку...
P.S. Втім, подібна "держава" була у нас і з 1991 року. Плоди тепер пожинаємо.

---

Це все, що вам треба знати про ватну пропаганду в Україні.

---

Котяткі руssкіє больни.