Зо три роки тому бачив хлопа років 20 у футболці з цією групою. Питаю, WTF, де ти їх розкопав, то ж мої ровесники співають. Виявляється, вони досі живі, і досі мають нових прихильників. (Сам їх ніколи не слухав).
От кажуть "що ви діду, жалкуєтесь, мовляв раніше краще було". Ну, покажіть пальцем хто зараз таке ( я не про слова пісні, ясна річ :) ) створює. Да ніхто. Вибирай або гангнам стайл або армянин шалено верещить в системз оф е даун ( хоча верещить, не буду брехати, так шо аж моторошно робиться ). Про всяку блювоту з типи "рєп батлами" навіть згадувати не хочеться. І ті ж меноворівці вони ж не самі такі були, касет людям не вистачало все переписувати.
При усій повазі, колего, я категорично не погоджуюся з вашими висновками. :-) Тобто, на базі того самого фактологічного матеріялу я приходжу протилежних висновків.
Логіка така. Раніше мас-медія була надзвичайно дорогою, і тому доступ до неї був суттєво обмежений. Кожен співак проходив мережу фільтрів. Партком-мєстком-камітєт камсамолу, і включно до ьобаного клєрка, якому музикант завинив 10 рублєй до получки і не віддав вчасно. А клєрк в отмєстку «потіряв» бамажку-рекомендацію пісні на «Галубой аганьок». І всьо, і нема всесвітньо-відомого хіта.
Саме тому ми усі напамʼять знаємо слова пісні «Джамайка» посрєдствєнності Робертіно Лоретті, не кажучи вже про абсолютно бездарного співака (але геніального шоумена) Елвіса Преслі. І не знаємо мільйони інших митців і їхніх творів — подеколи більш талановитих.
Ну і да, на прикладі совка це ще більш виразно проявилося. «Ну пачєму-пачєму-пачєму, бил світафор зільоний» — це ж піздєц бєздарщина. Менше з тим, ми з вами чудово знаємо слова цієї погані. Те саме стосується «Арлєкіно-Арлєкіно, нужно бить смішним для всєх» і «Саєдіняєт біріґа сєдой паромщік».
І бєздарний «Служєбний роман» з аватарки — теж знаємо і порвали на цитати. А мільйон потенційно-талановитих Васєй Пупкіних пішли у фрєзєровщікі і спилися у віці 50 років, хоча могли стати совіцькими Фелліні і Челентанами. Але не стали.
Висновок. Тоді будь-який мас-медійний продукт автоматично доходив до усієї аудиторії. Але його було обмаль. Зараз кожний може скачати програму-секвенсор під Вінду і запилити на брудній кухні пісню з собівартістю $100. І отримати свої заслуговані два мільйони переглядів на Ютубі.
Ви все дуже вірно кажете. І логіка правильна. Зараз в кожного є можливість викласти за копійки свою творчість в мережі. Але ж цих кожних хоч греблю гати, та нє, навіть не греблю, греблю з джомолунгм. Сподіватися на "масовий фільтр" можна, але там, як мені здається, одиницям може пощастило, ну ті ж too many zooz. Може я, звичайно, не слідкую пильно що зараз робиться хто там видерся завдяки чому, але ж бо ну не пригадую щоб якийсь колектив чи співак злетів от чисто завдяки отому youtube та відео, що він за сто долярів зняв. Рівень шуму дуже великий. Фильтри, бодай погані, але ж тому і фільтри, що фільтрували и відсіювали страшенну купу невдах. Звісно, шматочки золота теж летіли у відходи. Але без цього не буває.
Ну і, кінець-кінцем, ті фільтри нікуди не поділися. Якщо талант не будуть тягнути, то він обвикладується, але шансів на успіх обмаль. Принаймі мені так здається. Повторюся, що можливо погано слідкую і чогось не знаю.
Але ото маю свій приклад, коли на схилі років подався одним напрямком цікавитись. І шо? Там сила-силенна колективів і однаків, створюють безліч всякого, багато чого лежить у мережі ( там щось таке бендкамп чи шо ). Хтось щось про це все знає? Дзуськи. Поодинокі дивакі на кшталт мене і все. Той ваш клятий шазам не розуміє відсотків вісімдесят. Ніхто не слуха, бо, бачте, різновид творчості такий, що нема кому просувати, не цікавить просувачів, ну а їх не цікавить - і нікого не цікавить. Все. Інтернет і копійчане викладення не допомогло. І, до речі, навіть не можна сказати, що музика якась така, що люди не сприймають. Є країни, де вона, я біс його зна чому, але досить популярна. Не так, як поп-виконавці, але просто у порівнянні ми такого і близько не побачимо.
Корочше філософська дещо тема. Може і меновори нові є, то я їх просто не мав нагоди почути. Але ж, до речі, саме через те, що в схожому стилі жахнутися можна як пре з інтернетів. Все не переслухаєш, отже що? Отже треба покладатись на якийсь фільтр. :) Повернулись туди, звідки починали.
А совок то гівно хворе, нема чого навіть згадувати.
> Ну і, кінець-кінцем, ті фільтри нікуди не поділися.
От мені здається, що поділися. Раніше нам з вами по три рази на день у вуха заливали одну й ту саму пісню «Нєба утрєннєво стяґ, в жизні важєн пєрвий шак». І про «Даром пріпадаватєлі врємя са мною тратілі». І ми — хочемо чи не хочемо — запамʼятовували. А ще через деякий час взагалі починали цю бездарщину вважати за норму!
Про норму — це важливо: Осьо подивіться на огидний і бездарний дизайн Ford Falcon (1960). Він же — «Волга ГАЗ-24», щоправда, qassabʼам знадобилося аж 6 років, щоб спиздити креслення (1966). Дизайн у «Форда-Фалькона» (і, природно, у «Волгі-24») — абсолютно уродський, один із найогидніших дизайнів американського автопрому (французи не в щьот). Але у нашому світосприйнятті Волга-24 — гарна машина. І «Жигулі» гарна. Бо її нам вдовбували в голову.
Те саме стосовно виконавців. Ми звикли до уродства і вважаємо його «раньшє било луччє». Сьогодні шуму більше, але яскраві виконавці мають бодай змогу публікуватися. Просто ми, суто статистично, маємо менше шансів помітити серед шуму.
> Але ото маю свій приклад, коли на схилі років подався одним напрямком цікавитись.
Так а яким напрямком, якщо не секрет? Дуже цікаво.
Якщо поділися, то де ж результат? Де всі оті талановиті хлопці та дівчата, яких помітили і які стали широко відомі та, раптом, популярні саме через викладене на youtube відео?
> Сьогодні шуму більше, але яскраві виконавці мають бодай змогу публікуватися.
То добре. Але в радіву та телевізор і так далі все одно потягнуть, прости боже, олю полякову. А не яскравого виконавця. Хай хоч він обвикладається. Що, не так?
> Так а яким напрямком, якщо не секрет? Дуже цікаво.
Ееее, то небезпечно казати, дід миттєво спалиться, це по-перше, а по-друге ще й засміють, мовлял бачили шо цей бовдур собі видумав під старість. Одне скажу, що геть непопулярне. А деталі може при нагоді, якщо трапиться, у справжньому житті. Всяке ж буває.
> Де всі оті талановиті хлопці та дівчата, яких помітили і які стали широко відомі
Так є, просто їм доводиться конкурувати з тисячами інших, таких само талановитих хлопців і дівчат. Відповідно, наше з вами знання про них ділиться пропорційно кількості отих само тисяч.
> Але в радіву та телевізор і так далі все одно потягнуть, прости боже, олю полякову.
...
Дата: Неділя, 10 Грудень 2017 15:04 (UTC)...
Дата: Неділя, 10 Грудень 2017 15:30 (UTC)...
Дата: Неділя, 10 Грудень 2017 17:32 (UTC)...
Дата: Неділя, 10 Грудень 2017 21:48 (UTC)їх і молодь слухає :)
Дата: Неділя, 10 Грудень 2017 18:02 (UTC)Re: їх і молодь слухає :)
Дата: Неділя, 10 Грудень 2017 21:48 (UTC)...
Дата: Понеділок, 11 Грудень 2017 02:52 (UTC)https://www.youtube.com/watch?v=X_hMZYDMps4
...
Дата: Понеділок, 11 Грудень 2017 09:23 (UTC)Я вже зрозумів, що замість попси мав постити всякий спід-метал, то більше відгуків буде. :)
...
Дата: Понеділок, 11 Грудень 2017 17:53 (UTC)Сумно дивитись на сучасність. Дуже сумно.
...
Дата: Понеділок, 11 Грудень 2017 20:53 (UTC)Логіка така.
Раніше мас-медія була надзвичайно дорогою, і тому доступ до неї був суттєво обмежений.
Кожен співак проходив мережу фільтрів. Партком-мєстком-камітєт камсамолу, і включно до ьобаного клєрка, якому музикант завинив 10 рублєй до получки і не віддав вчасно. А клєрк в отмєстку «потіряв» бамажку-рекомендацію пісні на «Галубой аганьок».
І всьо, і нема всесвітньо-відомого хіта.
Саме тому ми усі напамʼять знаємо слова пісні «Джамайка» посрєдствєнності Робертіно Лоретті, не кажучи вже про абсолютно бездарного співака (але геніального шоумена) Елвіса Преслі.
І не знаємо мільйони інших митців і їхніх творів — подеколи більш талановитих.
Ну і да, на прикладі совка це ще більш виразно проявилося. «Ну пачєму-пачєму-пачєму, бил світафор зільоний» — це ж піздєц бєздарщина. Менше з тим, ми з вами чудово знаємо слова цієї погані.
Те саме стосується «Арлєкіно-Арлєкіно, нужно бить смішним для всєх» і «Саєдіняєт біріґа сєдой паромщік».
І бєздарний «Служєбний роман» з аватарки — теж знаємо і порвали на цитати.
А мільйон потенційно-талановитих Васєй Пупкіних пішли у фрєзєровщікі і спилися у віці 50 років, хоча могли стати совіцькими Фелліні і Челентанами. Але не стали.
Висновок. Тоді будь-який мас-медійний продукт автоматично доходив до усієї аудиторії. Але його було обмаль.
Зараз кожний може скачати програму-секвенсор під Вінду і запилити на брудній кухні пісню з собівартістю $100. І отримати свої заслуговані два мільйони переглядів на Ютубі.
Десь так.
...
Дата: Понеділок, 11 Грудень 2017 21:24 (UTC)Ну і, кінець-кінцем, ті фільтри нікуди не поділися. Якщо талант не будуть тягнути, то він обвикладується, але шансів на успіх обмаль. Принаймі мені так здається. Повторюся, що можливо погано слідкую і чогось не знаю.
Але ото маю свій приклад, коли на схилі років подався одним напрямком цікавитись. І шо? Там сила-силенна колективів і однаків, створюють безліч всякого, багато чого лежить у мережі ( там щось таке бендкамп чи шо ). Хтось щось про це все знає? Дзуськи. Поодинокі дивакі на кшталт мене і все. Той ваш клятий шазам не розуміє відсотків вісімдесят. Ніхто не слуха, бо, бачте, різновид творчості такий, що нема кому просувати, не цікавить просувачів, ну а їх не цікавить - і нікого не цікавить. Все. Інтернет і копійчане викладення не допомогло. І, до речі, навіть не можна сказати, що музика якась така, що люди не сприймають. Є країни, де вона, я біс його зна чому, але досить популярна. Не так, як поп-виконавці, але просто у порівнянні ми такого і близько не побачимо.
Корочше філософська дещо тема. Може і меновори нові є, то я їх просто не мав нагоди почути. Але ж, до речі, саме через те, що в схожому стилі жахнутися можна як пре з інтернетів. Все не переслухаєш, отже що? Отже треба покладатись на якийсь фільтр. :) Повернулись туди, звідки починали.
А совок то гівно хворе, нема чого навіть згадувати.
P.S. Вибачайте, спершу те туди відповідь вгатив.
...
Дата: Вівторок, 12 Грудень 2017 01:29 (UTC)От мені здається, що поділися.
Раніше нам з вами по три рази на день у вуха заливали одну й ту саму пісню «Нєба утрєннєво стяґ, в жизні важєн пєрвий шак». І про «Даром пріпадаватєлі врємя са мною тратілі».
І ми — хочемо чи не хочемо — запамʼятовували.
А ще через деякий час взагалі починали цю бездарщину вважати за норму!
Про норму — це важливо: Осьо подивіться на огидний і бездарний дизайн Ford Falcon (1960). Він же — «Волга ГАЗ-24», щоправда, qassabʼам знадобилося аж 6 років, щоб спиздити креслення (1966).
Дизайн у «Форда-Фалькона» (і, природно, у «Волгі-24») — абсолютно уродський, один із найогидніших дизайнів американського автопрому (французи не в щьот).
Але у нашому світосприйнятті Волга-24 — гарна машина. І «Жигулі» гарна. Бо її нам вдовбували в голову.
Те саме стосовно виконавців.
Ми звикли до уродства і вважаємо його «раньшє било луччє».
Сьогодні шуму більше, але яскраві виконавці мають бодай змогу публікуватися. Просто ми, суто статистично, маємо менше шансів помітити серед шуму.
> Але ото маю свій приклад, коли на схилі років подався одним напрямком цікавитись.
Так а яким напрямком, якщо не секрет? Дуже цікаво.
...
Дата: Вівторок, 12 Грудень 2017 21:10 (UTC)Якщо поділися, то де ж результат? Де всі оті талановиті хлопці та дівчата, яких помітили і які стали широко відомі та, раптом, популярні саме через викладене на youtube відео?
> Сьогодні шуму більше, але яскраві виконавці мають бодай змогу публікуватися.
То добре. Але в радіву та телевізор і так далі все одно потягнуть, прости боже, олю полякову. А не яскравого виконавця. Хай хоч він обвикладається. Що, не так?
> Так а яким напрямком, якщо не секрет? Дуже цікаво.
Ееее, то небезпечно казати, дід миттєво спалиться, це по-перше, а по-друге ще й засміють, мовлял бачили шо цей бовдур собі видумав під старість. Одне скажу, що геть непопулярне. А деталі може при нагоді, якщо трапиться, у справжньому житті. Всяке ж буває.
...
Дата: Вівторок, 12 Грудень 2017 22:58 (UTC)Так є, просто їм доводиться конкурувати з тисячами інших, таких само талановитих хлопців і дівчат.
Відповідно, наше з вами знання про них ділиться пропорційно кількості отих само тисяч.
> Але в радіву та телевізор і так далі все одно потягнуть, прости боже, олю полякову.
Так. Бо піпл хаваєт ©. Пающіє трусєля — наше всьо.