Блогосфера про війну (2/2)

[bytebuster]

 windowless: Безглуздо і безпощадно, як завжди. Найкращі многоходовочки завжди попереду. Не перемикайте  // Автор весело і задорно жучить вату — від московати до американців. Ну, і нашим дає копняка. Ось це, про Брекзіт, сподобалося:
Консерватори Великої Британії (далі в хронологічній послідовності)

• катували себе і всіх із референдумом про незалежність Шотландії, щоб спробувати закрити тему;
• погрозами уряду Кемерона вийти із ЄС, аби виторгувати преференції;
• обіцянкою провести плебісцит про вихід у разі виграшу у виборах, щоб відібрати голоси в популістів UKIP;
• виграшом на виборах;
• затвердженням референдуму, як обіцяли; вибиттям преференцій із ЄС;
• агітацією проти виходу на референдумі, який самі й організували; клятий (bloody) програш на плебісциті за вихід, який самі організували і проти якого агітували;
• відставкою уряду Кемерона, приходом Мей;
• надсиланням листа про вихід з одночасним запуском дворічного терміну, за який треба домовитися про розлучення з ЄС, даючи Євросоюзу перевагу в переговорах, бо тепер нависає дедлайн;
• оголошенням перевиборів за діючої більшості, після запуску дворічного терміну, для того щоб скористатися високим рейтингом і виграти більше часу до наступних виборів, які будуть після виходу з ЄС і економічної кризи як наслідку виходу;
• гіршим результатом на перевиборах, які самі організували і які були необов’язкові;
• необхідністю створення коаліції з відморозками з Північної Ірландії за одночасного посилення ролі шотландських консерваторів через результат необов’язкових перевиборів;
• підривом усієї політики щодо Ірландії та Шотландії у зв’язку з виходом із ЄС і результатом перевиборів із тероризмом і сепаратизмом у перспективі;
• провалом стратегії щодо виходу після всього цього;
• проханням відтермінувати вихід із Євросоюзу, ніби у ЄС і так переваги не було в переговорах;
• гризнею між главою уряду і міністром закордонних справ із потенційним підривом усього і вся; далі буде.

Як каже Оксана Марченко на СТБ: «Не перемикайте канал. Усе тільки починається». Епопею з pussygraber Трампом як лідером вільного світу і переказувати нічого.

 Ігар Тышкевіч: Почему государство (уже скоро) не сможет расследовать дело Мосийчука?
Расследование теракта в Киеве, в результате которого погибли два человека и были ранены ещё трое (среди которых депутат Радикальной партии Мосийчук) началось. Сам нардеп успел заявить, что будет вести и собственное расследование. И может так случиться, что именно он, а не государственная машина будет иметь шансы на успех. Государство, со всем набором следователей, экспертов не сможет сделать ровным счётом ничего. Причина в некоторых правках в Уголовный Процессуальный Кодекс, которые были радикально внесены другим депутатом от Радикальной партии Лозовым.
Не так давно писали с коллегой текст на тему "правок УПК". Сейчас решил рассмотреть кейс расследования дела Мосийчука в рамках норм, введённых Лозовым. Получился завайный таймлайн, который оформил в текст, опубликованный на Хвыли. Предлагаю его и тут.
[…] Если будут подписаны правки в уголовный процессуальный кодекс Украины, инициированные его однопартийцем Лозовым, расследование дела может приобрести весьма интересные особенности. Детально о сути правок, и почему они вредны, не так давно писали с коллегой по Институту будущего Денисом Монастырским достаточно большой текст. Вместо этого предлагаю рассмотреть на примере кейса Мосийчука (уж извините за такое название) ход расследования аналогичных преступлений.
Как бы расследовалось дело радикала Мосийчука в логике правок в УПК радикала Лозового.
 // // Далі багато сміху кріз сльози

 Денис Андрус: Надо признать, что я ошибался в оценках визита пана Франка-Вальтера Штайнмайера.
Всегда лояльный к Москве и Путину, выкручивающий руки Украине с Минскими соглашениями и необходимостью имплементации политической их части до военной, Штайнмайер вылил на Россию и лично членоликого ушат холодной воды. Хотя, скорее, даже не воды, а помоев.
Он заявил, что Германия никогда не признает за Рахой не только Донбасс, но и Крым, что путь к улучшению российско-германских отношений – это уход России из Донбасса, что миротворцы на Донбасс должны зайти по планам не Москвы, а Киева, что Путину в Германии не надо делать ставку на популистов типа «АдГ», что Россия нарушила взаимное доверие Германии и России, подставив Сименс, газовые турбины которого оказались в Крыму, и так далее.
По сравнению с этим ударом все ятаганы Эрдогана – это просто ничто, потому что пан Франк-Вальтер представляет Социал-демократическую партию Германии, которая находится в очень теплых отношениях с Россией и Путиным, примером чему может служить член партии, экс-канцлер Герхард Шредер, который стал главой наблюдательного совета Роснефти.
А теперь, основываясь на позиции лояльного Штайнмайера, можно только представить, какой будет позиция Ангелы Меркель, которая была всегда на порядок жестче.

Выборы закончились, и у немецких политиков на четыре ближайших года развязаны руки.

Бедный, бедный залуппенфюрер: драть его будут так, что лететь будет не только пух и перья, но будет смачно пырскать ботокс.
И ещё, я бы расценил данную публичную порку как подготовку лично Путина к тому, что на переговорах Суркова и Волкера по Украине сыграть на разногласиях Америки и Европы не удастся, потому что позиция – одинаковая.