
Слышу древних слов звучанье,
Не пойму в них ни хрена –
Эти финские названья,
Это Родина моя.
"Но поскольку такой вариант звучит необычно для русского уха..."
(Перевод русских фамилий на русский язык)
Всегда думал, что певица Людмила С́Енчина - это русская певица. И только пару лет назад прочитав еей интервью, где она (украинка по маме и еврейская цыганка по отцу из села Кудрявцы Николаевской области Украины) рассказывала, что впервые заговорила по-русски, только когда перехала в Ленинград, до меня "дошло", что на самом деле её фамилия Сынчына (Тычина, Смынтына...). И самое смешное, что эта украинская фамилия у меня с детства была "на слуху" (родители часто вспоминали своего знакомого с такой же фамилией), но до определенного момента я "не слышал" ничего общего в звучании украинской фамилии Сынчына и "русской" фамилии- С́Енчина.
Как-то слышал, как диктор московского радио склонял "русскую" фамилию- ДовѓИй- Довги́я, Довги́ю, Довгиё́м, о Довги́е.
А это всего- навсего украинское Д́овгый- "Длинный"- тоже распространенная фамилия.
О руской фамилии Шахрай (укр- жулик/аферист), я вообще скромно промолчу.
В другой раз в разговоре, "слово-за слово", случайно объяснил своему старому знакомому (уже давно москвичу), что его (как он всю жизнь считал) "русская" фамилия- Шульгин,- переводится на русский как Левшов/Левашов/Левшин (от укр. Шульга=Левша = славянское- Шуя/Шуйця).
Потом случайно увидел фрагмент ТВ передачи с актером Василием Лановым. Девушка ведущая одухотворенно спрашивает:
— Какая у вас интересная и редкая фамилия — Лановой. Это наверное от слова "Лань"?
На что Василий не выдержал ( кажется дело было на одном из сильно русскоязычных ТВ каналов Украины), и мгновенно перейдя на родную украинскую речь ответил:
— Та в тому селі звідки я родом, пів села Ланових… (лан- укр- поле/нива).
И вот сейчас опять, когда было объявлено о кончине "представителя династии русских ученых", до меня опять вдруг "дошло", что и "русская" непереводимая ЌАпица,- это тоже- всего-навсего украинская Копыця.
Посмотрел в сети,- так и есть :
Фамилия Капица (укр. копиця- русск. транск.- копыця) означает копну травы/сена, кучу чего-либо.
Позже, на телевидении даже иногда делали ударение на первом слоге, ЌАпица, окончательно видоизменив фамилию.
Дед Сергея Капицы по отцовской линии, отец Петра Капицы-Леони́д Петро́вич Капи́ца (1864-1919), генерал майор инженерного корпуса происходит из украинского аристократического рода Капиц-Милевских.
В воспоминаниях коллег Сергея Капицы по стажировке в Англии есть информация о том, что Сегей первое время даже поправлял называвших его по фамилии, на Копиця, но поскольку такой украинский вариант звучит необычно для русского уха, закрепился вариант- Капица.
Можна було б зібрати словник українських прізвищ, спотворених у ході русифікації російськими чиновниками.
Так, український рід Чехів у ХІХ столітті став чомусь Чеховими. Дід А.Чехова ще був Чехом. Сам А.Чехов писав, що дід його – українець.
Досить кумедно Дейнеки перетворились на Денікіних.
Козаки Розуми стали Розумовськими,
Чайки стають Чайковськими.
Дід Петра Чайковського, великого композитора – Петро Чайка – закінчив Києво-Могилянську Академію і його як медика російський уряд відрядив штаб-лікарем у Вятку. Ймовірно, українська атмосфера в родині Чайковських збереглася набагато краще, ніж у Чехових, бо з 24-річного віку майбутній композитор майже щороку по кілька місяців жив в Україні. В жорстокі часи наступу імперії на українську мову він домагався постановки “Тараса Бульби” М.Лисенка, використав у своїх творах багато українських народних пісень.
Серед тих, хто відцурався свого народу, – відомий письменник, українець за походженням… Федір Достоєвський.
Рід Достоєвських походив з села Достоєва біля Пінська (українська Берестейщина). Один з Достоєвських стає ієромонахом Києво-Печерської Лаври і в 1647 році бере участь у виборах чергового митрополита. Цікаво, що серед Достоєвських, які жили на Поділлі, найбільше було представників духовного звання. Андрій Достоєвський був священником української уніатської церкви. Він був дідом письменника Ф.Достоєвського. Син Андрія посварився з батьком і братом і подався в Москву. Звали його Михайлом, і як спомин про родину й Україну він узяв із собою, зберіг і передав своїм синам власні українські поезії. Донька великого письменника згадує: “…поетичні здібності були вже в українській родині мого батька, а не були дані щойно через мою матір-москвичку, як припускають літературні приятелі Достоєвського”. Шкода, що Ф.Достоєвський не став в обороні України.
Цього в принципі не можна сказати про В.Маяковського.
Поет гостро критикував москалів: “Товаришу москаль, на Україну жартів не скаль”. А ще нагадував, що москалі з історії України знають лише Шевченка, Тараса Бульбу, борщ і сало (“Знань у росіянина не глибока товщ”). Зате дуже полюбляє такий “брат” “дурницю зморозить, викладе весь вантаж розумовий: візьме й розповість зо двоє курйозів – анекдотів української мови” (цитуємо, до речі, в перекладі Л.Первомайського). “Вивчіть цю мову!” – звертається поет до… чи не глухих? До речі, він про себе писав: “Я з діда – козак, з другого – січовик”. Дослідники вказують, що українські роди Маяковських пішли, ймовірно, від тих козаків, які стояли на сторожі на курганах, при маяках, що підпалювались у разі татарських нападів.
На жаль, й українці Ріпи перетворилися на Рєпіних.
Хоч Ілля Рєпін, який народився на Харківщині, все ж зберіг своє відчуття належності до українців й малював себе у вигляді козака, що спирається на гармату. “Час вже подумати про український стиль у мистецтві”, – відзначав митець. А проте він не лише говорив, а й створив чимало творів на українську тематику, приміром, “Запорожці пишуть листа турецькому султану” – він намалював два варіанти цієї картини.
Джерело 1, джерело 2.
Також:
* Зимовейской станіцы козаки малороссійскиє Разій Степан і Пугач Омелько. Вот причина их злодѣйства...
* ..переводим слово "Навальний" с украинского на русский
* А.Х.Халиков "500 русских фамилий булгаро-татарского происхождения
* А. В. Кузнецов. ДОСЛАВЯНСКИЕ ТОПОНИМЫ ТОТЕМСКОГО КРАЯ
(Перевод русских фамилий на русский язык)
Всегда думал, что певица Людмила С́Енчина - это русская певица. И только пару лет назад прочитав еей интервью, где она (украинка по маме и еврейская цыганка по отцу из села Кудрявцы Николаевской области Украины) рассказывала, что впервые заговорила по-русски, только когда перехала в Ленинград, до меня "дошло", что на самом деле её фамилия Сынчына (Тычина, Смынтына...). И самое смешное, что эта украинская фамилия у меня с детства была "на слуху" (родители часто вспоминали своего знакомого с такой же фамилией), но до определенного момента я "не слышал" ничего общего в звучании украинской фамилии Сынчына и "русской" фамилии- С́Енчина.
Как-то слышал, как диктор московского радио склонял "русскую" фамилию- ДовѓИй- Довги́я, Довги́ю, Довгиё́м, о Довги́е.
А это всего- навсего украинское Д́овгый- "Длинный"- тоже распространенная фамилия.
О руской фамилии Шахрай (укр- жулик/аферист), я вообще скромно промолчу.
В другой раз в разговоре, "слово-за слово", случайно объяснил своему старому знакомому (уже давно москвичу), что его (как он всю жизнь считал) "русская" фамилия- Шульгин,- переводится на русский как Левшов/Левашов/Левшин (от укр. Шульга=Левша = славянское- Шуя/Шуйця).
Потом случайно увидел фрагмент ТВ передачи с актером Василием Лановым. Девушка ведущая одухотворенно спрашивает:
— Какая у вас интересная и редкая фамилия — Лановой. Это наверное от слова "Лань"?
На что Василий не выдержал ( кажется дело было на одном из сильно русскоязычных ТВ каналов Украины), и мгновенно перейдя на родную украинскую речь ответил:
— Та в тому селі звідки я родом, пів села Ланових… (лан- укр- поле/нива).
И вот сейчас опять, когда было объявлено о кончине "представителя династии русских ученых", до меня опять вдруг "дошло", что и "русская" непереводимая ЌАпица,- это тоже- всего-навсего украинская Копыця.
Посмотрел в сети,- так и есть :
Фамилия Капица (укр. копиця- русск. транск.- копыця) означает копну травы/сена, кучу чего-либо.
Позже, на телевидении даже иногда делали ударение на первом слоге, ЌАпица, окончательно видоизменив фамилию.
Дед Сергея Капицы по отцовской линии, отец Петра Капицы-Леони́д Петро́вич Капи́ца (1864-1919), генерал майор инженерного корпуса происходит из украинского аристократического рода Капиц-Милевских.
В воспоминаниях коллег Сергея Капицы по стажировке в Англии есть информация о том, что Сегей первое время даже поправлял называвших его по фамилии, на Копиця, но поскольку такой украинский вариант звучит необычно для русского уха, закрепился вариант- Капица.
Можна було б зібрати словник українських прізвищ, спотворених у ході русифікації російськими чиновниками.
Так, український рід Чехів у ХІХ столітті став чомусь Чеховими. Дід А.Чехова ще був Чехом. Сам А.Чехов писав, що дід його – українець.
Досить кумедно Дейнеки перетворились на Денікіних.
Козаки Розуми стали Розумовськими,
Чайки стають Чайковськими.
Дід Петра Чайковського, великого композитора – Петро Чайка – закінчив Києво-Могилянську Академію і його як медика російський уряд відрядив штаб-лікарем у Вятку. Ймовірно, українська атмосфера в родині Чайковських збереглася набагато краще, ніж у Чехових, бо з 24-річного віку майбутній композитор майже щороку по кілька місяців жив в Україні. В жорстокі часи наступу імперії на українську мову він домагався постановки “Тараса Бульби” М.Лисенка, використав у своїх творах багато українських народних пісень.
Серед тих, хто відцурався свого народу, – відомий письменник, українець за походженням… Федір Достоєвський.
Рід Достоєвських походив з села Достоєва біля Пінська (українська Берестейщина). Один з Достоєвських стає ієромонахом Києво-Печерської Лаври і в 1647 році бере участь у виборах чергового митрополита. Цікаво, що серед Достоєвських, які жили на Поділлі, найбільше було представників духовного звання. Андрій Достоєвський був священником української уніатської церкви. Він був дідом письменника Ф.Достоєвського. Син Андрія посварився з батьком і братом і подався в Москву. Звали його Михайлом, і як спомин про родину й Україну він узяв із собою, зберіг і передав своїм синам власні українські поезії. Донька великого письменника згадує: “…поетичні здібності були вже в українській родині мого батька, а не були дані щойно через мою матір-москвичку, як припускають літературні приятелі Достоєвського”. Шкода, що Ф.Достоєвський не став в обороні України.
Цього в принципі не можна сказати про В.Маяковського.
Поет гостро критикував москалів: “Товаришу москаль, на Україну жартів не скаль”. А ще нагадував, що москалі з історії України знають лише Шевченка, Тараса Бульбу, борщ і сало (“Знань у росіянина не глибока товщ”). Зате дуже полюбляє такий “брат” “дурницю зморозить, викладе весь вантаж розумовий: візьме й розповість зо двоє курйозів – анекдотів української мови” (цитуємо, до речі, в перекладі Л.Первомайського). “Вивчіть цю мову!” – звертається поет до… чи не глухих? До речі, він про себе писав: “Я з діда – козак, з другого – січовик”. Дослідники вказують, що українські роди Маяковських пішли, ймовірно, від тих козаків, які стояли на сторожі на курганах, при маяках, що підпалювались у разі татарських нападів.
На жаль, й українці Ріпи перетворилися на Рєпіних.
Хоч Ілля Рєпін, який народився на Харківщині, все ж зберіг своє відчуття належності до українців й малював себе у вигляді козака, що спирається на гармату. “Час вже подумати про український стиль у мистецтві”, – відзначав митець. А проте він не лише говорив, а й створив чимало творів на українську тематику, приміром, “Запорожці пишуть листа турецькому султану” – він намалював два варіанти цієї картини.
Джерело 1, джерело 2.
Також:
* Зимовейской станіцы козаки малороссійскиє Разій Степан і Пугач Омелько. Вот причина их злодѣйства...
* ..переводим слово "Навальний" с украинского на русский
* А.Х.Халиков "500 русских фамилий булгаро-татарского происхождения
* А. В. Кузнецов. ДОСЛАВЯНСКИЕ ТОПОНИМЫ ТОТЕМСКОГО КРАЯ
- Передруковано до: http://bytebuster463.livejournal.com/2120640.html
Підписатися на RSS