Новини одним рядком (2/2)
Неділя, 13 Листопад 2016 17:46У своїй сторонці
Його ув’язнили за лист, а за статтю проти русифікації дали 10 років концтаборів. Інтернаціоналіст за переконанням, поборник української мови, вчитель із Донеччини, який навчався у Москві, і був переконаний, що без мови зупиняється прогрес і вмирає культура – все це про Олексу Тихого, члена-засновника Української Гельсінської групи. Для нього освіта і критичне мислення були ключовими у протистоянні проти систематичного беззаконня репресивної бюрократії Радянського Союзу.
«Я – українець. Не лише індивід, наділений певною подобою, умінням ходити на двох кінцівках, даром членороздільної мови, даром творити та споживати матеріальні блага. Я громадянин СРСР, але передусім я – громадянин світу не як безбатченко-космополіт, а як українець», – писав Олекса Тихий у «Думках про рідний донецький край».
...У 1951 році друзі мої загинули. Я залишився сам, без будь-яких зв'язків. Ходив на запасні пункти зустрічей — але й там ніхто не з'являвся, і там усі загинули. І тоді я вирішиви піти у глибоке підпілля. Порвав усі зв'язки з цивільними людьми, з якими був зв'язаний під час визвольної боротьби. Зберіг зв'язки лише з тими з них, кому довіряв на сто відсотків...
...Сорок років я не спав у ліжку. Постійно кочував з місця на місце. В області нема такого села, де би я не ховався. Влітку в селянському одязі — на базарах Тернополя, а взимку — де доведеться, в основному на горищах, у соломі. Адже до хати не можна було заходити ні до кого — там з'явилися зяті, невістки, онуки...
...Вони нюхом чули, що я живий, і не припиняли пошуки до останніх днів існування КГБ. Та як лише 3 грудня 1991 року в першому випуску новин по радіо почув результати українського референдуму — зрозумів, що не їх велечезна сила, а я, одинокий, змучений — переміг. Перемогли мої товариші, які віддали життя за Україну...
За наводку дякую пану Гжегожу, який зазначає, що Оберишин — єдиний серед небагатьох нескорених партизан (чеченця, поляка, естонця, японців — один, два, три та українця), який не був убитий і не здався.
Козацького роду
Остання агонія московії
Как говорится, «хорошего вам настроения» и простого русского счастья.
Вчера, подводя итоги своего визита в Израиль, Медведев перевел разговор на Одессу: «Увольнение губернатора Одесской области выглядит не сильно значимым событием, но я, тем не менее, скажу, скажу по-простому, по-русски: этот пассажир в очередной раз обгадился, что называется».
Тут же прилетела «ответка» (цитируем): «Самолет с делегацией и представителями СМИ, сопровождавшими председателя правительства РФ Дмитрия Медведева во время визита в Израиль и Палестину, 11 ноября не смог влететь из Тель-Авива в Москву. Причиной стала техническая неисправность. Вместе с тем покидавшие борт пассажиры почувствовали сильный запах канализации возле воздушного судна.
Наша постійна рубрика «прінял за бобра»
Завзяття й щира праця
На банері на сторінці Цукерберга було написано: "Ми сподіваємося, що люди, які люблять Марка, знайдуть утіху в тому, щоб пам'ятати і прославляти його життя".
Підписатися на RSS