![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
bytebusterДискусія у пана Гжегожа про те, як ставитися до переселенців.
bytebuster463:
В ідеальному суспільстві — так, колективної відповідальності нема, а кожна людина, натомість, сама є не інфантом, а є відповідальною за свої вчинки.
Але ідеального суспільства не існує.
І Ви, і я винні в тому, що відбувається зараз — від мінімального масштабу (сволота сцить у під'їздах). І до максимального (обрали яниковочів, а ті привели війну).
Значить, мало ми з Вами, друже, викликали ментів і погано домагалися того, щоб тих, хто сцить у під'їздах, таки ганяли.
Значить, мало бігали по під'їздам і агітували бабусь голосувати за не-ригів. Незважаючи на те, за кого голосували ми самі.
І це я і Ви стали співучасниками того, що до нас прийшла війна.
Але якщо ми з вами здатні побачити нашу власну провину (іотримати жирних піздюлєй відповідати за неї), то я не бачу, чому донбасяни цього не можуть зробити.
Їхня провина, як мінімум, більше-або-рівна моїй провині, чи не так?
ti_ua:
А якщо ти опинився одного дня в ситуації, коли всі довкола єбанулись?
От були нормальні вроді люди, дві ноги, дві руки.
І розмовляють люди.
А тут одного розпідорасило що їде 12 автобусів биндровців.
Другий вирішив що він та його ідеї потрібні росії.
Третій прибіг з запитанням коли в нього буде московська зарплата.
І такі майже всі.
Що пан би робив? Підірвав би себе на людяні площі?
bytebuster463:
> А якщо ти опинився одного дня в ситуації, коли всі довкола єбанулись?
Нереальна ситуація, не існує відповіді, тому що передумови ніколи не виконуються.
Нє, ну серйозно. От уявіть собі, що Ви тільки-що сказали:
ОПИНИВСЯ ОДНОГО ДНЯ В СИТУАЦІЇ.
П'єса.
Тихе село, вечір. Гарненька мазаночка. Всередині усе сімейство в зборі, ще й гостей запросили.
Сидять у вітальні, п'ють чай з пирогами, сперечаються за використання шиплячих суфіксів в ранній поезії Котляревського.
У куточку на лаві дітлахи сидять, уроки вчать на завтра: «а квадрат плюс бе квадрат дорівнює це квадрат».
Наш Главний Герой — кремезний легінь зі своєю чарівною дружиною улучають момент, поки усі зайняті поезією, тишком-нишком чкуряють до спальні, починають обніматися, він швидко стягає з неї блузку, вона йому шепоче якісь милі нісенітниці, він її обережно кладе на свіжу постіль, починається бурхливий секс…
і тут… БАХ!… СУКОБЛЯТЬРАСПІДОРАСІЛО!
Наш главний герой бачить, що він єлдить брудну бомжиху, підстеливши під неї кухвайку, бо на підлозі хтось наблював.
Навколо гармидер, шибки вибиті, на стіні видно напис: ХУЙ (трохи нижче написана непристойна похабєнь).
В сусідній кімнаті натовп якихось незнайомих Герою наркоманів — половина вже в отключці, інші варять винт на кєрогазі.
Якийсь муділа ганяється за іншим муділом. В одній руці у муділи закривавлений ніж, у другій — почата поллітруха. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.
Тут же в кутку діти нюхають клєй, причому піонер Вася нагло просунув руку під юбку піонерці Стасі, яка вже погано соображає, што к чєму.
А наш Главний Герой — все такий само кремезний легінь у вишиванці, спеціаліст з поезії Котляревського.
Ви так собі це уявляєте? :-)
bytebuster463:
В ідеальному суспільстві — так, колективної відповідальності нема, а кожна людина, натомість, сама є не інфантом, а є відповідальною за свої вчинки.
Але ідеального суспільства не існує.
І Ви, і я винні в тому, що відбувається зараз — від мінімального масштабу (сволота сцить у під'їздах). І до максимального (обрали яниковочів, а ті привели війну).
Значить, мало ми з Вами, друже, викликали ментів і погано домагалися того, щоб тих, хто сцить у під'їздах, таки ганяли.
Значить, мало бігали по під'їздам і агітували бабусь голосувати за не-ригів. Незважаючи на те, за кого голосували ми самі.
І це я і Ви стали співучасниками того, що до нас прийшла війна.
Але якщо ми з вами здатні побачити нашу власну провину (і
Їхня провина, як мінімум, більше-або-рівна моїй провині, чи не так?
ti_ua:
А якщо ти опинився одного дня в ситуації, коли всі довкола єбанулись?
От були нормальні вроді люди, дві ноги, дві руки.
І розмовляють люди.
А тут одного розпідорасило що їде 12 автобусів биндровців.
Другий вирішив що він та його ідеї потрібні росії.
Третій прибіг з запитанням коли в нього буде московська зарплата.
І такі майже всі.
Що пан би робив? Підірвав би себе на людяні площі?
bytebuster463:
> А якщо ти опинився одного дня в ситуації, коли всі довкола єбанулись?
Нереальна ситуація, не існує відповіді, тому що передумови ніколи не виконуються.
Нє, ну серйозно. От уявіть собі, що Ви тільки-що сказали:
ОПИНИВСЯ ОДНОГО ДНЯ В СИТУАЦІЇ.
П'єса.
Тихе село, вечір. Гарненька мазаночка. Всередині усе сімейство в зборі, ще й гостей запросили.
Сидять у вітальні, п'ють чай з пирогами, сперечаються за використання шиплячих суфіксів в ранній поезії Котляревського.
У куточку на лаві дітлахи сидять, уроки вчать на завтра: «а квадрат плюс бе квадрат дорівнює це квадрат».
Наш Главний Герой — кремезний легінь зі своєю чарівною дружиною улучають момент, поки усі зайняті поезією, тишком-нишком чкуряють до спальні, починають обніматися, він швидко стягає з неї блузку, вона йому шепоче якісь милі нісенітниці, він її обережно кладе на свіжу постіль, починається бурхливий секс…
і тут… БАХ!… СУКОБЛЯТЬРАСПІДОРАСІЛО!
Наш главний герой бачить, що він єлдить брудну бомжиху, підстеливши під неї кухвайку, бо на підлозі хтось наблював.
Навколо гармидер, шибки вибиті, на стіні видно напис: ХУЙ (трохи нижче написана непристойна похабєнь).
В сусідній кімнаті натовп якихось незнайомих Герою наркоманів — половина вже в отключці, інші варять винт на кєрогазі.
Якийсь муділа ганяється за іншим муділом. В одній руці у муділи закривавлений ніж, у другій — почата поллітруха. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.
Тут же в кутку діти нюхають клєй, причому піонер Вася нагло просунув руку під юбку піонерці Стасі, яка вже погано соображає, што к чєму.
А наш Главний Герой — все такий само кремезний легінь у вишиванці, спеціаліст з поезії Котляревського.
Ви так собі це уявляєте? :-)
Підписатися на RSS