Блогосфера про війну
Неділя, 15 Травень 2016 17:46Пану Гжегожу чихать на Евровижен.
Пан Гжегож не слышал песни «1944» (хотя послушаю).
Но сегодня пан Гжегож поднимет рюмку за Джамалу и за ее народ.

Представляю, как куча иностранцев будет узнавать про это преступление каSSапов в 1944 году.
То есть про геноцид, устроенный каSSапами, узнают домохозяики, офисный планктон, булочники и таксисты.
Ватное начальство потому и приказало беситься, кстати.
У мене ніколи не було особливих ілюзій щодо цього фестивалю, традиційно одноманітного, лакованого і блискучого до втрати зору. Звісно, і на такому фестивалі можуть з’явитися дійсно талановиті люди. АВВА, Селін Діон, Офра Хаза, Руслана – ось тільки перші імена, які приходять на пам’ять. І все ж – яке значення має перемога на фестивалі, на якому голосування цікавить глядачів більше, ніж самі пісні? І на якому голоси за дружні країни і зрозумілі пісні запрограмовані – щоб там не робили представники сусідів.
І все ж, коли ми направили на «Євробачення» Джамалу, ми зробили величезну послугу цьому шоу. Тому що головним на фестивалі цього року буде пам’ять і скорбота народу, позбавленого батьківщини і здатного повернути собі батьківщину. Сьогодні на «Євробачення» прийде Крим. І це буде не путінський, «сакральний» вигаданий Крим окупантів і колоністів, а живий, справжній Крим. А на «Євробаченні» так мало живого.
Ніби немає анексованого Криму й скривавленого Донбасу. Стрибати так, як стрибав російський співак Лазарєв. Росія була "у форматі свята". Ніби нічого не сталося. Ніби немає тисяч загиблих. Ніби не було цього проклятого "Буку" й збитого MH-17. Ніби не було гіркіних й моторол. І не кажіть мені, що "Євробачення - це неполітичний конкурс". Мовляв, продовжуємо співати й веселитись.
Мова не про політику. А про життя. Джамала нагадала світові, що серед цього сяючого й блискучого свята, в центрі континенту страждають мільйони людей. Дякую Джамалі. Слава Україні!
Я заради цього навіть не полінувався і пошукав стрім, який не заблокований їхнім каналом
Підписатися на RSS