Блогосфера про війну

[bytebuster]

 // Цікава думка.


  Володимир Мартинюк: Як колишній в.о. керівника управління справами Мінекобезпеки України - "Міністерства екології та ядерної безпеки України", в народі його тоді ще звали "Мінчорнобиль", мав доступ до певних даних, які свідчили що аварія на #ЧАЕС була влаштована зумисне, за прямим вказівками, та під тиском і наказами із Москви.
Академік Александров, українець за походженням не "самовбився" - його вбили , тому що він, в рамках "гласності і демократії" почав казати правду про те що сталося і про роль в цьому московського керівництва.
Лише зараз я зрозумів причину, яка спонукала Москву піти на такий страшний злочин - це було різке падіння цін на нафту і газ яке почалося з другої половини 1985 року. Однією з причин тодішнього падіння цін на нафту і газ було розгортання програми будівництва АЕС в головних країнах Європи.
Завдяки "рукотворній" Чорнобильській аварії очільникам КПРС і СРСР тоді вдалося добитися зупинення і навіть демонтажу АЕС в Німеччині, Швеції, відмови від намірів будувати АЕС в інших країнах ЄС. Світові ціни на нафтопродукти стабілізувалися зразу ж після аварії, а через якийсь час, по мірі відмови Європи від АЕС, почали знову рости.
На початку графіку видно падіння цін на нафтопродукти у другій половині 1985, і початок їх росту після аварії на ЧАЕС.
Там же коментар: Швидше ешелонований вал помилок і некомпетентних рішень. При чому в такій кількості, що у це майже не віриться.
Володимир Мартинюк: Отож бо - мені спочатку у це все взагалі не вірилося. Бо "не може такого бути", бо "не хочу в таке вірити". Але розгляд деяких документів, зустрічі з вищою і середньою ланкою керівництва ЧАЕС таки підтверджували тут щось не так.
Ну а посиденки за "чашкою чаю" з диспетчерами і начальниками змін ЧАЕС, в тому числі і тими, які працювали там до і під час аварії розвіяли останні сумніви - був тиск із Москви.: "Зробіть експеримент - візьміть гранату і висмикніть чеку. І нікуди не відходьте - записуйте все в журнал експерименту. Нам не дзвоніть - ми самі про все дізнаємося ..."
Десь от так воно все і виглядало.
Від цього "експерименту" відмовилися Ленінградська, Смоленська і Курська АЕС. Вірніше їм "порекомендували" відмовитися з тієї ж Москви. Ну а Україна була ж в ті часи безвідмовна.
Тобто Щербицький не міг, чи не зміг "порекомендувати" відмовится. Цього потім Щербицькому не простила навіть місцева українська комуністична еліта. І це стали чи не головним стимулом для всіх соціальних груп України аби розпрощатися з Москвою якнайшвидше і за будь яку ціну.
Правда Москва згодом у 1992 році виставила неймовірну важку ціну - Кучма і "реформи" . Але про це вже іншим разом.

 Посол США при ОБСЕ Дэниел Бэер: Россия ведет себя так, словно вокруг нее одни дураки
«Во-первых, в начальном комментарии российского коллеги он выразил впечатление, что некоторые из нас не имеют четкого понимания того, что обсуждается в ходе телефонных звонков. Я хотел бы заверить его в том, что мы очень четко всё понимаем, и, более того, заявления, с которыми мы выступаем, являются не выдумкой, а результатом инструкций нашего правительства. И тот факт, что продолжаются переговоры на высоком уровне с Российской Федерацией не означает, что мы закрываем глаза на боевые действия, продолжающиеся на местах»
«Мы используем термин «поддерживаемые Россией сепаратисты» или «боевики сепаратистов под руководством России» для точного описания связи между Россией и боевиками на местах. И это не политический термин; он призван быть утверждением, точно отражающим сложившуюся ситуацию и то, почему мы так глубоко взаимодействуем с Россией, так же как и с Украиной, в попытках найти мирное решение этой проблемы. Потому что мы должны признать, что Российская Федерация является ключевой движущей силой конфликта и являлась таковой с самого начала»

 Игорь Яковенко: Холуйство без страха и упрека
По аналогии с ур-фашизмом, описанным Умберто Эко, можно говорить об ур-холуйстве как трансэпохальном явлении русской жизни и русской бытовой и политической культуры. В середине позапрошлого века Герцен характеризовал бюрократическую структуру времен Николая Первого как лестницу восходящих господ, если смотреть снизу, и лестницу нисходящих лакеев, если смотреть сверху: восхождение по лестнице господ происходит за счет успехов в лакействе.
Общее в ур-холуйстве и сталинского, и брежневского, и путинского замеса то, что холуй признает не правоту идеи, а правоту силы.
Поэтому холуя невозможно переубедить, ему невозможно «раскрыть глаза» новой информацией.
Отсюда утопичность идей, что с помощью каких-то разоблачений, создания потока правильной, достоверной и объективной информации можно изменить холуйскую позицию. Ур-холуй, как местный, внутрироссийский, так и эмигрантский, идет за Путиным не потому, что тот покорил его своей логикой и поразил изяществом аргументов. Он идет за силой. Он шел за Сталиным потому, что Сталин ему казался силой. Шел за Ельциным до тех пор, пока ему казалось, что тот силен и брутален. Сейчас идет за Путиным потому, что уверен, что это и есть сила. Выбить из-под Путина поддержку ур-холуйства можно только одним способом: показать его слабость. Для этого мировые лидеры должны свести к минимуму общение с ним, а внутри страны оппозиция должна договориться о едином антипутинском фронте. Путин в действительности довольно слаб и как человек, и как правитель. Сильным его делает наша слабость.