![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
bytebusterOriginally posted by grzegorz_b at Студенты Рутении-Украины в университетах Европы в XIV — XVIII столетиях
grzegorz_b at Студенты Рутении-Украины в университетах Европы в XIV — XVIII столетияхOriginally posted by andreistp at Студенты Рутении-Украины в университетах Европы в XIV — XVIII столетиях
Нудьга Г. Перші магістри і доктори: Українські студенти в університетах Європи XIV — XVIII ст // Жовтень №4 — 1982
В статье (125 страниц) приведен анализ списков студентов с которые в свое время - XIV — XVIII столетиях учились в различных университетах Европы с территории которая сейчас называется Украина.
Некоторые студенты при записи в университеты указывали с какой они приехали страны, местности, грода, к какой религиозной громаде они относятся, как они сами себя идентифицируют.
При записи в университеты прибывших спрашивали кто они и получали ответы: один называл себя "рутенцем", второй говорил что он "рус", третий назывался "роксоляном" і т. д. Преимущественно назвались "рутенцями", а землю, откуда прибыли "Рутенією". Также использовалось для названия: "рус", "рос", "русин", "русіецкі". 1567 году в Сорбоне Адріана Загорикуса записывают як студента «нації рутенської з України»
В древнейшем известном на сегодня документе, в котором упомянуты студенты с территории Украины, указано: "Магистр Петр Кордован и его товарищ с Рутении" «Magister Petrus Cordowan et Socius eius de Ruthenia». Это письмо написано 6 апреля 1353 года из Парижа (Сорбоны) в Рим.Автор статьи указывает, что это были киевляне.
В той же Сорбоне с 1369 році учился Іван з Рутенії.
В списках 1660 года в Падуанському університете (Италия) впервые всречается «Йозеф Данило Дзик, катедральний вікарій Луцький, національність — українець, Київський дистрикт».Це найдавніша згадка, в якій зазначено нашу національну (українську) приналежність в сучасній транскрипції . Назвав себе так киянин Данило Дзик. (У наступні роки українцями нарікалися студенти Кенігсберзького університету).
"Хоча Україна, українські землі українські козаки в писемних пам'ятках Західної Європи і в списках студентів зустрічаються з XVI століття (можливо, й раніше), але прибульці з України записуються українцями тільки з XVI століття (очевидно, під впливом визвольної війни 1648 року), і найперше на такі нотатки трапляємо в реєстрах університетів Падуї, Кенігсберга, а потім і в інших закладах."
Вобще студентов с территории современной Украины достаточно сложно посчитать в составе университетов Европы в XIV — XVIII столетиях так как не все списки сохранились но вот например:
Падуанский университет - 18 лет (1592—1610) в списках одного из братсв есть 52 студента с Украины и возможно Белоруссии. Кстати в это время там читал лекции Галилей. В 18 веке больше студентов едет в университеты где преподают реальные науки (інженерія, медицина, природознавство і т. д.)
Подводя итог, скажем, что первые студенты из Украины пришли в Париж и Болонью (XIV), наибольшее представительство выходцев из Украины имеем в Кракове, Падуе, Кенигсберге, Страсбурге, Лейдене и других городах. Киев, Львов, Волынь, Подолье посылали на обучение своих представителей за границу. С XVI столетия выезжают студенты из Левобережной Украины. Древнейшие записи из этого региона имеем с XV столетие (из Глухова). Наиболее активно шла за наукой молодежь Киева, Луцка, Владимира-Волынского, Каменца-Подольского, Галича, Самбора, Бродов, Переяслава, Чернигова, Нежина.
Самое большое количество студентов из Украины в университетах в XVI столетии. К середины XVII процесс возрастал и несколько замедлился на время освободительной войны 1648—1654 годов, а потом снова набрал интенсивности, особенно в XVIII ст. Еще и до этого для получения "наук посполитых" выезжали не только дети с богатых, а и бедных семей, в частности селянські, казацкие сыны, а более всего — мещане, значительный процент составляли дети священников. Вообще, социальный состав студенчества отмечался определенным демократизмом.
Разными были заинтересованности науками. В XIV—XVI веках преобладают интересы к богословским и гуманитарным, в XVII—XVIII столетиях возникает потребность в специалистах по естественным наукам (агрономия, медицина, физика, математика) и сразу возрастает интерес к университетам, где надавали преимущество реальным наукам.
Государственная ситуация на Украине также обусловила изучение европейских будто, этот вопрос решали люди, которые учились за кордоном.(Специально давали наставления учить языки за границей
Микола Ханенко, виряджаючи сина Василя за кордон, уклав для нього спеціальний заповіт — «Сыну моему Василию Ханенку увђщание», в якому наказував: «Обучаться тебе латинского и французского языков не забывая и немецкого, а если допустить время — хотя и других каких, и такой успех в оных стараться получить, чтоб моглъ еси чинно и свободно оными разговаривать и самым изрядным стилем писать, найпаче же и всяких высоких авторов на тых языках не токмо читать, но и переводить и толковать был бы достаточен...» І Василь у листі до батька від 28 листопада 1751 року повідомляє: «Излишнее время, кроме моей службы, употребляю для изучения итальянского языка, на первый час, а по окончании оного имею возобновить геометрию и фортификацию».
Если пусть приблизительно (не всегда задокументированно) (так как не все списки сохранились в университетах и плюс автор книги не имел доступа к спискам некоторых университетов) подсчитать, сколько студентов из Украины училось за границей , то наберется таких имен около пяти тысяч. Много это или мало - трудно сказать.
Некторые сотавались преподавать в университетах которые окончили, много возвращалось в Украину и служило в полковых и сотенных канцеляриях, делало военную карьреру, писали книги, ставали священниками, ехали в Россию и делали там успешную карьеру благодаря своим знаниям. Хотя часто в некоторые временные периоды священники отрицательно ставились к получившим европейское образование
Наиболее неблагосклонно к выпускникам с высшим образованием, приобретенным за морем, относились высокие церковные "пастыри", Иерусалимский патриарх Досіфей в письме к российскому
царю в 1638 году предостерегал, что "в земле казацкой" есть много духовенства, которое получило образование на Западе, там набралось ереси, итак, советовал патриарх, не позволять таким людям работать не то что игуменами, даже простыми священниками. На произведения таких авторов нужно накладывать, пишет Досіфей, проклятье и анафему «не точию сугубо й трегубо, но и многогубо»
Привожу небольшой списочек показывающий имена студентов и как они себя записывали. Первый столбик это год упоминания о студент - как правило это год поступления, но может быть и год окончания, защиты или просто упоминания о студенте. Один и тот самый студент мог учиться в нескольких университетах переходя с одного университета в другой. Это не все стуженты - их очень много...это просто небольшой список показывающий временные интверывалы, типичные записи и самонвазвания а также имена Университетов.
andreistp at Студенты Рутении-Украины в университетах Европы в XIV — XVIII столетияхНудьга Г. Перші магістри і доктори: Українські студенти в університетах Європи XIV — XVIII ст // Жовтень №4 — 1982 В статье (125 страниц) приведен анализ списков студентов с которые в свое время - XIV — XVIII столетиях учились в различных университетах Европы с территории которая сейчас называется Украина.
Некоторые студенты при записи в университеты указывали с какой они приехали страны, местности, грода, к какой религиозной громаде они относятся, как они сами себя идентифицируют.
При записи в университеты прибывших спрашивали кто они и получали ответы: один называл себя "рутенцем", второй говорил что он "рус", третий назывался "роксоляном" і т. д. Преимущественно назвались "рутенцями", а землю, откуда прибыли "Рутенією". Также использовалось для названия: "рус", "рос", "русин", "русіецкі". 1567 году в Сорбоне Адріана Загорикуса записывают як студента «нації рутенської з України»
В древнейшем известном на сегодня документе, в котором упомянуты студенты с территории Украины, указано: "Магистр Петр Кордован и его товарищ с Рутении" «Magister Petrus Cordowan et Socius eius de Ruthenia». Это письмо написано 6 апреля 1353 года из Парижа (Сорбоны) в Рим.Автор статьи указывает, что это были киевляне.
В той же Сорбоне с 1369 році учился Іван з Рутенії.
В списках 1660 года в Падуанському університете (Италия) впервые всречается «Йозеф Данило Дзик, катедральний вікарій Луцький, національність — українець, Київський дистрикт».Це найдавніша згадка, в якій зазначено нашу національну (українську) приналежність в сучасній транскрипції . Назвав себе так киянин Данило Дзик. (У наступні роки українцями нарікалися студенти Кенігсберзького університету).
"Хоча Україна, українські землі українські козаки в писемних пам'ятках Західної Європи і в списках студентів зустрічаються з XVI століття (можливо, й раніше), але прибульці з України записуються українцями тільки з XVI століття (очевидно, під впливом визвольної війни 1648 року), і найперше на такі нотатки трапляємо в реєстрах університетів Падуї, Кенігсберга, а потім і в інших закладах."
Вобще студентов с территории современной Украины достаточно сложно посчитать в составе университетов Европы в XIV — XVIII столетиях так как не все списки сохранились но вот например:
Падуанский университет - 18 лет (1592—1610) в списках одного из братсв есть 52 студента с Украины и возможно Белоруссии. Кстати в это время там читал лекции Галилей. В 18 веке больше студентов едет в университеты где преподают реальные науки (інженерія, медицина, природознавство і т. д.)
Подводя итог, скажем, что первые студенты из Украины пришли в Париж и Болонью (XIV), наибольшее представительство выходцев из Украины имеем в Кракове, Падуе, Кенигсберге, Страсбурге, Лейдене и других городах. Киев, Львов, Волынь, Подолье посылали на обучение своих представителей за границу. С XVI столетия выезжают студенты из Левобережной Украины. Древнейшие записи из этого региона имеем с XV столетие (из Глухова). Наиболее активно шла за наукой молодежь Киева, Луцка, Владимира-Волынского, Каменца-Подольского, Галича, Самбора, Бродов, Переяслава, Чернигова, Нежина.
Самое большое количество студентов из Украины в университетах в XVI столетии. К середины XVII процесс возрастал и несколько замедлился на время освободительной войны 1648—1654 годов, а потом снова набрал интенсивности, особенно в XVIII ст. Еще и до этого для получения "наук посполитых" выезжали не только дети с богатых, а и бедных семей, в частности селянські, казацкие сыны, а более всего — мещане, значительный процент составляли дети священников. Вообще, социальный состав студенчества отмечался определенным демократизмом.
Разными были заинтересованности науками. В XIV—XVI веках преобладают интересы к богословским и гуманитарным, в XVII—XVIII столетиях возникает потребность в специалистах по естественным наукам (агрономия, медицина, физика, математика) и сразу возрастает интерес к университетам, где надавали преимущество реальным наукам.
Государственная ситуация на Украине также обусловила изучение европейских будто, этот вопрос решали люди, которые учились за кордоном.(Специально давали наставления учить языки за границей
Микола Ханенко, виряджаючи сина Василя за кордон, уклав для нього спеціальний заповіт — «Сыну моему Василию Ханенку увђщание», в якому наказував: «Обучаться тебе латинского и французского языков не забывая и немецкого, а если допустить время — хотя и других каких, и такой успех в оных стараться получить, чтоб моглъ еси чинно и свободно оными разговаривать и самым изрядным стилем писать, найпаче же и всяких высоких авторов на тых языках не токмо читать, но и переводить и толковать был бы достаточен...» І Василь у листі до батька від 28 листопада 1751 року повідомляє: «Излишнее время, кроме моей службы, употребляю для изучения итальянского языка, на первый час, а по окончании оного имею возобновить геометрию и фортификацию».
Черниговские губернские ведомости.— 1852.— №№ 34, 41.— С. 350, 452.
Если пусть приблизительно (не всегда задокументированно) (так как не все списки сохранились в университетах и плюс автор книги не имел доступа к спискам некоторых университетов) подсчитать, сколько студентов из Украины училось за границей , то наберется таких имен около пяти тысяч. Много это или мало - трудно сказать.
Некторые сотавались преподавать в университетах которые окончили, много возвращалось в Украину и служило в полковых и сотенных канцеляриях, делало военную карьреру, писали книги, ставали священниками, ехали в Россию и делали там успешную карьеру благодаря своим знаниям. Хотя часто в некоторые временные периоды священники отрицательно ставились к получившим европейское образование
Наиболее неблагосклонно к выпускникам с высшим образованием, приобретенным за морем, относились высокие церковные "пастыри", Иерусалимский патриарх Досіфей в письме к российскому
царю в 1638 году предостерегал, что "в земле казацкой" есть много духовенства, которое получило образование на Западе, там набралось ереси, итак, советовал патриарх, не позволять таким людям работать не то что игуменами, даже простыми священниками. На произведения таких авторов нужно накладывать, пишет Досіфей, проклятье и анафему «не точию сугубо й трегубо, но и многогубо»
Привожу небольшой списочек показывающий имена студентов и как они себя записывали. Первый столбик это год упоминания о студент - как правило это год поступления, но может быть и год окончания, защиты или просто упоминания о студенте. Один и тот самый студент мог учиться в нескольких университетах переходя с одного университета в другой. Это не все стуженты - их очень много...это просто небольшой список показывающий временные интверывалы, типичные записи и самонвазвания а также имена Университетов.
| 1353 | Магістр Петро Кордован і його товариш з Рутенії «Magister Petrus Cordowan et Socius eius de Ruthenia» лист написаний 6 квітня 1353 року з Парижа (з Сорбонни) до Рима |
Сорбона, Париж | |
| 1369 | Іван з Рутенії («Johannes de Ruthenia») | Сорбона, Париж | |
| 1389 | Теобало Гнібербо з Києва мабуть правильно «Гниверба» | Сорбона, Париж | |
| 1391 | рутенська нація | «Герман Вілевич, ліценціат мов і бакалавр рутенської наці ї з Києва» | Сорбона, Париж |
| 1393 | «рутенської наці ї з Києва» | Герман Вілевич | Сорбона, Париж |
| 1401 | Іван з Рави | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1403 | Мартин з Тухлі | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1407 | Томаш Тичина | Падуанський університет | |
| 1407 | Венцеслав Тичина | Падуанський університет | |
| 1410 | Іван Дорогостій з Поділля | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1414 | Яків з Поділля | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1414 | брати Грогозії з Поділля | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1414 | Клим з Сарнів Луцьк | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1419 | Самійло Лінкевич | Сорбона | |
| 1421 | Микола син Михайла з Самбора | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1432 | Олексій Матвійович зі Львова | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1434 | Іван Іванович з Галича | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1434 | Іван Іванович з Кам'янця | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1434 | Іван Петрович з Глухова, безрідний | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1434 | Степан Тичина | Падуанський університет | |
| 1440 | Мартин, Жиравці біля Перемишля | Болонья, Італія | |
| 1463 | «рутенської нації» | Бенедикт Сервінус | Сорбона, Париж |
| 1463 | Іван Тинкевич з Києва | Сорбона, Париж | |
| 1466 | «Дмитр Степанович з Києва» («Demetrius Stephani de Kiew» | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1469 | русин | Юрій Дрогобич. Справжнє ім'я як важають вчені - Юрій Котермак |
Краківський (Ягеллонський) університет |
| 1475 | рутенус | Михайло Тичина | Падуанський університет |
| 1478 | Юрія Дрогобича .Юрій Котермак | Болонья, Італія, Італія | |
| 1486 | рутенус | Микола Тичина | Падуанський університет |
| 1489 | Яків Петрович з Ковна | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1491 | Яків Іванович мешканець Кам'янецької діоцизії | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1495 | Микола Іванович з Журавника | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1499 | Павло з Кросна | Грейфсвальдський Університет | |
| 1503 | Станіслав Петрович з Вільно | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1503 | Валентин Михайлович зі Львова | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1503 | Олексій Петрович Могила | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1512 | Лабун із Кам'янеччини | Вюрьтенберзький університет | |
| 1520 | Матвій Гіронімович з Дрогочина Луцького владицтва | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1521 | русин | Неополітанус Каспер з Нового Міста, русин | Краківський (Ягеллонський) університет |
| 1528 | Я — русин, гордий цим і охоче говорю про це всюди» |
Станіслав Оріховський «Orichovii Rutheni» «Orzehovius Roxolanus» |
Вюрьтенберзький університет |
| 1530 | Іван Грошка з Луцька | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1533 | рутенус | Валентин Геснер | Вюрьтенберзький університет |
| 1535 | рутенус Ruthenus | Григорій Тичина | Падуанський університет |
| 1537 | Станіслав Микитко | Вюрьтенберзький університет | |
| 1537 | Іван Лісницьки | Вюрьтенберзький університет | |
| 1538 | русин | Іван зі Львова | Вюрьтенберзький університет |
| 1538 | русин | Матіас Журавець | Вюрьтенберзький університет |
| 1547 | рутенус «Kleben Beski Ruthenus» | Клебек Беський | Кенігсберзький університет |
| 1547 | «рутенус» | Іван Сорока з Поділля | Кенігсберзький університет |
| 1547 | «рутенус» | Станіслав Зерницький з Поділля | Кенігсберзький університет |
| 1549 | Іван Рокита | Університет Базеля | |
| 1549 | «Іван Миколайович Вишінський» «Johannes Nicolai Vissinski» | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1551 | Станіслав Грош | Університет Базеля | |
| 1551 | Андрій Іванович (1551) Київ | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1557 | Мартин Тичина | Падуанський університет | |
| 1557 | Станіслав Кокошко | Університет Базеля | |
| 1557 | Матеуш Черненко | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1557 | Петро Петрович Соколовський | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1561 | «Rutenus» | Станіслав Старзеховіус | Університет Базеля |
| 1561 | «Rutenus» | Станіслав Кернегус, | Університет Базеля |
| 1562 | русин | Петро Корсан | Лейпцигскій університет |
| 1562 | русин | Юрій Келяновський | Лейпцигскій університет |
| 1562 | русин | Микола Тарановський | Лейпцигскій університет |
| 1563 | Іван Кішка | Університет Базеля | |
| 1563 | русин | русин Павло | Лейпцигскій університет |
| 1564 | Петро Київський | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1566 | Гроховський з ВолинІ | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1567 | студент «нації рутенської з України» | Андріан Загорикус | Сорбона, Париж |
| 1567 | Андріан Загорикус нації рутенської з України» | Сорбона | |
| 1573 | Капуста з Галича | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1573 | Олександр Пронський, син київського воєводи | Гейдельберзький університет | |
| 1579 | Симон Матвійович Озерський Київ | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1581 | Микола Осторіг | Університет Базеля | |
| 1581 | Андрій Рожанка | Кельнський Університет | |
| 1592 | Іван Тичина | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1594 | ієромонах Кіпріян | Падуанський університет | |
| 1594 | Іван Тичина | Падуанський університет | |
| 1594 | Іван з Бучача | Падуанський університет | |
| 1594 | Станіслав Коритко із Звенигорода | Падуанський університет | |
| 1596 | Олександр Тризна | Університет Базеля | |
| 1596 | Станіслав Волович | Університет Базеля | |
| 1600 | брати Олександр та Костянтин з Острога | Падуанський університет | |
| 1602 | Станіслав Кішка | Падуанський університет | |
| 1603 | Лукаш Фолянович | Оломоуць кий університет | |
| 1603 | брати Сенют — Оврама і Христофора із Ляховець на Волині | Гейдельберзький університет | |
| 1604 | Іван Северинович Кропивницький Київ | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1605 | Іван Малишко — шляхтич із Мократиців на Волині | Гейдельберзький університет | |
| 1605 | Мелетій Смотрицький | Вюрьтенберзький університет | |
| 1610 | Михайло Скошовський | Кельнський Університет | |
| 1615 | Якуб Галятович | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1616 | Іеремонахъ Іезекиель Курцевичь рукою власною | Падуанський університет | |
| 1617 | Олександр Зборовський із Зборова | Падуанський університет | |
| 1617 | Павло Скоп | Падуанський університет | |
| 1619 | Павло Бохнацький з Поділля | Гейдельберзький університет | |
| 1620 | Микола Іванович Мелешко Київ | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1621 | Євстафій Волович з Вишнівця | Падуанський університет | |
| 1621 | Олександр Корибут з Вишнівця | Падуанський університет | |
| 1627 | Скаба Андрій Андрійович, Київ | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1627 | Андрій Андрійович Скабу Київ | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1628 | Іван Степанович Дедеркала Київ | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1630 | полковник Станіслав Морозенко | Падуанський університет | |
| 1630 | Іннокентій Гізель | Кембріджський університет | |
| 1631 | Олександр Христофорович Третяк, Київ | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1631 | Ісайя Трофимович-Козловський | Замойська академія | |
| 1632 | Мацій Мазурко та Іван Маркевич | Падуанський університет | |
| 1632 | діти старшини Немиричі | Оксфорд | |
| 1635 | Іван Теодорович Ющенко, Київ | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1637 | Роксоланус | Станіслав Вицянський | Падуанський університет |
| 1637 | Роксоланус | Олександр Гукович | Падуанський університет |
| 1640 | Костянтин Романович Мормиль | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1640 | Григорія Артемовича Огризька Київ | Краківський (Ягеллонський) університет | |
| 1643 | Іван Уженевич | Сорбона | |
| 1650 | сини полкового обозного Ханенка | Вюрьтенберзький університет | |
| 1651 | І. Сус, холмський священик, або Андрій Ручка | Оломоуць кий університет | |
| 1656 | русин | Августин Зімницький, русин з Могильова, лектор теології... професор» |
Падуанський університет |
| 1660 | українець | Йозеф Данило Дзик, катедральний вікарій Луцький, національність — українець, кий дистрикт» Київсь- |
Падуанський університет |
| 1660 | Михайло Андрелла (Оросвигівський) | Віденський університет | |
| 1673 | русиняк | Хмельовський | Падуанський університет |
| 1686 | «русинський схоластик» | Кароль Превані | Падуанський університет |
| 1689 | Василь Русанович зі Львова | Падуанський університет | |
| 1700 | козак | багато студентів написали, що вони козаки | Кенігсберзький університет |
| 1728 | Симеон Тодорський родом із Золотоноші, вихованець Київської академії |
университет Галле и Йенском | |
| 1739 | киянин Григорій Козицький | Лейпцигскій університет | |
| 1739 | Іван Козинський | Лейпцигскій університет | |
| 1739 | Микола Мотоніс із Ніжина | Лейпцигскій університет | |
| 1746 | Дунін-Борковський, козак з Чернігова | Кенігсберзький університет | |
| 1752 | сини омельницького сотника Григорія Остроградського | Лейпцигскій університет | |
| 1753 | син переяславського сотника Арсен Безбородько | Лейпцигскій університет | |
| 1754 | Іван Полетика з с. Варви Роменського повіту | Лейденський університет | |
| 1760 | Іван Хмельницький (з рідні Б. Хмельницького) | Кенігсберзький університет | |
| 1761 | П.Ц. Погорецький | Лейденський університет | |
| 1762 | українець | Яків Хорошкевич | Кенігсберзький університет |
| 1765 | Максим Березовський | Болонья, Італія | |
| 1767 | С. О. Леонтович, родом із села Максимівки | Страсбурзький університет | |
| 1770 | українець | Яків Денисів | Кенігсберзький університет |
| 1770 | Мартин Тереховський з Гадяча | Страсбурзький університет | |
| 1775 | Андрій і Михайло Базилевські з Полтавщини | Кенігсберзький університет | |
| 1775 | Іван Максимович з Миргорода | Кенігсберзький університет | |
| 1775 | Федір Туманський, майбутній історик України | Кенігсберзький університет | |
| 1775 | Іван Кулябка | Кенігсберзький університет | |
| 1777 | брати Білушен з Полтавщини | Лейпцигскій університет | |
| 1777 | Федір Паскевич | Лейпцигскій університет | |
| 1777 | брати Милорадович | Лейпцигскій університет | |
| 1777 | харків'янин Роман Зебриців | Лейпцигскій університет | |
| 1780 | Михайло Щербак з Пирятина | Кенігсберзький університет | |
| 1781 | Григорій Розумовский син гетьмана Кирила, вивчав тут, «натуральну історію» |
Лейденський університет | |
| Год | Самоназвание | Имя | Университет |
Підписатися на RSS