Ми - цитадель
Понеділок, 12 Травень 2014 17:46![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)

Лист від нашого Читача
Напевно, ще не кожен до кінця усвідомив, що ми зараз – стіна, цитадель, остання перепона, яка стримує старанно виплекане чудовисько, багатоголову гідру на ім’я фашизм. Ми з вами – той пересічний невдаха, який ще вчора не знав про своє призначення, не знав, що його доля – врятувати людство від зла, яке довго збирало та накопичувало сили, щоб підняти свої отруйні зміїні голови.
Ельфи на заставі, воїни на Стіні, супергерої з коміксів, в руках наших зараз сотні мечів, бо голів у гідри безліч. І ми не боїмось, не чуємо брехні й насмішок за спинами, не зважаємо на погрозливе шипіння, як не боявся Давид, підіймаючи з землі камінець для своєї пращі. І ми, легкі й мирні, співочі й працьовиті, міцно триматимемо меча, більше того – розжарюємо його в полум’ї, щоб гарно припекти і не дати вирости новим головам на місці зрубаної, щоб брехня, маніпулювання, зло, ненависть і жадоба не брунькувалися, не регенерували.
Ми свою країну вже охрестили вогнем, очистили… Ми стоятимемо до останнього, бо в цьому наше призначення, бо за нами весь світ, за нами мирне і спокійне, а головне – вільне майбутнє наступних поколінь.
Коли ми переможемо, в наших серцях не буде дріб’язкового тріумфування, зловтіхи, нам не потрібні будуть урочисті паради, щоб вшанувати день перемоги. Лише пам’ять, скорбота й червоні маки, бо Герої все-таки вмирають…
Міністерство оборони України