Блогосфера про війну (2/2)

[bytebuster]

 // Довго думав, чи викладати оце, чи ні. Бо це ужас-ужас, піздєц-піздєц і «Майн кампф» по-московськи. Втім, читайте самі.
  Московський нацист Носік пробиває дніщє у похабній статейці: «Чем мёртвый сириец лучше живого»:

«Дважды два — четыре, блядь. Мёртвый сириец не вступит ни в ИГИЛ, ни в Национал-социалистическую партию Сирии, ни — страшно сказать — в Аль-Каиду. В этом состоит его существенное преимущество перед живым сирийцем, блядь. Который успешно вступает во все эти организации. Ровно поэтому мёртвый сириец лучше живого. С точки зрения любого человека, которому не хочется, чтобы его жилой дом был взорван беженцами из Сирии, блядь, лучше б тот сириец был мёртвый.»

Я думав, що етнічний єврей до такого нацистського скотства просто не може опуститися — хоча-б унаслідок генетичної пам'яті. Ан ні, на моцкві — запросто може.
Тепер просто беремо і контекстно замінюємо «сирійця» на «московіта». Отримуємо:

«Дважды два — четыре, блядь. Мёртвый сириец руSSкій не вступит ни в ИГИЛ ДЛНР, ни в Национал-социалистическую партию Сирии «Єдіную роSSію», ни — страшно сказать — в Аль-Каиду тербанду «Вааружонниє зєльониє чєловєчкі РФ». В этом состоит его существенное преимущество перед живым сирийцем руSSкім, блядь. Который успешно вступает во все эти организации. Ровно поэтому мёртвый сириец руSSкій лучше живого. С точки зрения любого человека, которому не хочется, чтобы его жилой дом был взорван беженцами из Сирии боєвимі бурятамі і псовскімі дєсантнікамі, прітворяющимися щахтьорамі і тракторістамі, блядь, лучше б тот сириец руSSкій был мёртвый.»

 Дмитрий Бавырин: Насчет заявления господина Носика на тему «чем больше арабов убьют, тем лучше, включая женщин и детей, потому что дети вырастут, а женщины новых арабов нарожают» имею сказать, что такую лютую правость на русской почве я ушами слышал последний раз где-то в средней школе, когда тусил с идейными скинами, а среди них было много людей суровых, немирных, бесстрашных, не шибко умных, прямых как линейка и однозначных как Владимир Вольфович.

 Dmitro Vovnyanko: Читаючи мемуари українських офіцерів, політиків і громадських діячів часів Перших Визвольних змагань, я завжди задавався питанням, а як пояснювали вони собі причини тої катастрофи? Як вони обґрунтовували те, що країна яка ще у жовтні 1918 р. мала фінансову систему, власну валюту, гроші від врожаю 18-го року проданого Німеччині і Австрії, Академію наук і майже 60-тисячний кадр майбутньої 300-тисячної армії (призов був призначений на 15 листопада, як раз коли почалося повстання проти гетьмана Скоропадського), от як вони пояснювали собі той факт, що вже за два роки ця держава була вся окупована більшовиками, а рештки Дієвої армії УНР жевріли в польських таборах для військовополонених?
А які ж причини називали самі соціалісти - Винниченко, Петлюра та їхнє оточення? О! Вони знайшли дуже багато причин. По-перше, народ був недостатньо національно-свідомий. По-друге, народ не хотів воювати. По-третє народ був неготовий до творення власної держави. По-четверте....
І так - за списком: народ, народ, народ, народ, народ....
Жоден з соціалістів не визнав простої речі, що самі їхні ідеї та засоби їхнього втілення були фатальні для молодої держави, якій ще треба було вижити серед зграї товаришів з більшовиків, країн Антанти і щойно переможеної Німеччини. Жоден не визнав помилковості власних переконань. Провину було покладено на народ і тільки на народ.

 Konstantin Kukushkin: Про Вольцваген в двух словах, кто не в курсе всей истории.
Есть такой мужичок, Фердинанд Пиех. Между прочим, внук самого Фердинанда Порше, даже назвали в честь дедушки.
Пиех был одним из отцов-основателей Volkswagen, и не смотря на свои 78, оставался в его наблюдательном совете. Ну вроде как Билл Гейтс в Microsoft сейчас.
В 2007 году Пиех выдвинул в СЕО концерна некоего Мартина Винтеркорна. Винтеркорн, осмотрелся, освоился, решил что дедушка старый и ему уже всё равно и начал подбирать лавку под себя.
И надо сказать, что ему это вполне удалось. Когда Пиех в апреле сего года прямо потребовал уволить Винтеркорна, наблюдательный совет проголосовал против.
Дедушка обиделся и ушел. А потом подождал несколько месяцев и выкатил тачку говна.
Дальше всё было в новостях.