Блогосфера про війну (2/2)
Вівторок, 15 Вересень 2015 23:26![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)

Уезжал в Израиль старик-патриарх со всем своим разветвившимся семейством.
И уже после таможенного досмотра где-то, где сверяются с бумагами пограничники и вот-вот посадка в самолет, старика, шедшего последним, задержали вдруг и отобрали выездную визу. Может быть, в ней была какая-то неточность и назавтра же он мог бы улететь, ее исправив, - в ту минуту он ведь этого не знал.
А уже отделенные от него неодолимой невидимой чертой, замедляя шаги, останавливались, не зная, идти им дальше или нет, его дочери, сыновья, зятья и невестки, внуки и даже правнуки. Что-то было их там много, как мне рассказывали. Уезжала вся его жизнь, весь смысл и интерес ее, и старик не знал, соединится ли он с ними.
Но в мгновение, когда все остановились, он, растерянность свою стряхнув, закричал им громко и повелительно:
- Дети мои, не оборачивайтесь!
(via)

Коли в 2004 році, в найважливішому стратегічному регіоні Грузії - в Аджарії, Путін підняв сепаратистський заколот, забезпечив місцевого феодала зброєю і послав на підтримку російських офіцерів і все це загрожувало задушити наші постреволюційні спроби, задушити нову грузинську державність в зародку, усі обмежилися тільки загальними заявами в нашу підтримку. Лише Леонід Кучма відгукнувся на мій заклик і в найкоротший термін передав на озброєння практично беззбройноі грузинської армії десятки БТРів та вертольоти Мі-24, навіть не запитавши в той момент ніяких грошей. Це було поворотним моментом, що дав нам впевненість, що переконав сепаратистів скласти зброю і розладнати авантюру Путіна. Тому ми і змогли побудувати сучасний Батумі. Я прекрасно знаю, що багато людей мають обґрунтовані претензії до Кучми, але грузини ніколи не забудуть те добро, яке тоді він зробив для нас від імені України, також, як ми ніколи не забудемо, що за наказом Президента Кравчука, українські вертолітники, ризикуючи життям , виводили з під обстрілу російських військ і їх поплічників, мирних громадян з палаючого Сухумі. Грузини також ніколи не забудуть, що Віктор Ющенко прилетів до Тбілісі, який були готові бомбити 200 російських літаків і встав разом з жителями грузинської столиці на її захист.


