Китайський самовар хо-ґо
Четвер, 13 Серпень 2015 00:26Про те, що московіт краде і крав на протязі усієї своєї історії науково-технічні досягнення усього світу, вже сказано-пересказано. Автівки, фотокамери, радіоприймачі та інша буржуйська техніка вже обсміяні усіма, хто тільки хотів.
Але біда у тому, що навіть «ісконноє-посконноє», те, що московітові здається його винаходом, теж виявляється краденим, знають не всі.
Ну так, от.
Є у китайців така штука, як хоґо. 火锅 [huo3 go1] — це, власне кажучи, каструля-самовар. Розповсюджена по всій Східній Азії, в Тайланді також є.

Принцип роботи у машини дуже простий: всередині у хоґо є порожнина, туди кладеться вугілля, підпалюється, потім на піддон наливається трохи води і накладаються продукти. Вода кипить, продукти в процесі міри готовності виймаються паличками і накладаються собі у тарілку. Замість них кладуться нові продукти. Накладати можна, звичайно, будь-що, за власним смаком.
Таким чином велика сім'я може наїстися без необхідності довго готувати кілька страв.


Доречі, роздмухували вогонь стародавні китайці — чоботом! Надівали чобіт на верхню трубу і качали повітря.
Можна закривати кришкою, якщо приготування деяких продуктів вимагає цього. Тоді ця конструкція виглядає так:

Ну, а потім до китайської нанотехнології дорвалися дикі варвари з Приполярної Нігерії.
Канєшно, принципа роботи високотехнологічної каструлі вони не зрозуміли, тому використовували буржуйську машину відповідно до своїх технічних здібностей, а саме, лише як пристрій для нагрівання води, і не більше того. Ну, хіба що нанотехнологічний кранік причепили, та й то, не на рівні дна. Саме тому в московському самоварі лишалося десь півлітра кип'ятку, який дістати було дуже важко. Бачили, як у фільмах московіт нахиляє самовара, щоб із краніка потекла вода? Оце воно саме.

Смачного. :)
Але біда у тому, що навіть «ісконноє-посконноє», те, що московітові здається його винаходом, теж виявляється краденим, знають не всі.
Ну так, от.
Є у китайців така штука, як хоґо. 火锅 [huo3 go1] — це, власне кажучи, каструля-самовар. Розповсюджена по всій Східній Азії, в Тайланді також є.
Принцип роботи у машини дуже простий: всередині у хоґо є порожнина, туди кладеться вугілля, підпалюється, потім на піддон наливається трохи води і накладаються продукти. Вода кипить, продукти в процесі міри готовності виймаються паличками і накладаються собі у тарілку. Замість них кладуться нові продукти. Накладати можна, звичайно, будь-що, за власним смаком.
Таким чином велика сім'я може наїстися без необхідності довго готувати кілька страв.
Доречі, роздмухували вогонь стародавні китайці — чоботом! Надівали чобіт на верхню трубу і качали повітря.
Можна закривати кришкою, якщо приготування деяких продуктів вимагає цього. Тоді ця конструкція виглядає так:
Ну, а потім до китайської нанотехнології дорвалися дикі варвари з Приполярної Нігерії.
Канєшно, принципа роботи високотехнологічної каструлі вони не зрозуміли, тому використовували буржуйську машину відповідно до своїх технічних здібностей, а саме, лише як пристрій для нагрівання води, і не більше того. Ну, хіба що нанотехнологічний кранік причепили, та й то, не на рівні дна. Саме тому в московському самоварі лишалося десь півлітра кип'ятку, який дістати було дуже важко. Бачили, як у фільмах московіт нахиляє самовара, щоб із краніка потекла вода? Оце воно саме.
Смачного. :)
Підписатися на RSS