Субота, 15 Квітень 2017
Я завжди пишу хостинг
(від анг. hosting
), хакер
(від англ. hacker
) і завжди вважав ці слова коректними.
В книзі Волтер Айзексон. Стів Джобс. Біографія засновника компанії Apple можна зустріти слово гакер
:
То була гакерська субкультура - з’являлися зломщики, аматори,
кіберпанки, пірати чи просто програмісти, а ще - інженери, які не
припадали пилом HP.Лише невелика групка, яку згодом назвали гакерами, втішалися
комп’ютерам і називали їх засобами для свободи.
За що переклад був підданий критиці багатьма читачами.
Також в деяких текстах можна зустріти варіант гостинг
(не плутати з терміном в покері) і можна знайти правила в правописі, що підтверджують саме таке написання:
Згідно з "Українським правописом" у словах іншомовного походження g і h звичайно передають літерою г, пор.: gallon - галон; handicap - гандикап; habitus - габітус; halo - гало тощо. Лише в деяких словах, запозичених з англійської мови, через посередництво російської мови h передане літерою х (хокей, хол, хобі). Тому англійське hosting слід писати українською мовою з початковою літерою г.
Отже, правильним є написання гостинг.
Чи дійсно правильно писати гакер
/гостинг
чи все таки варто використовувати звичні варіанти хакер
та хостинг
?
A:
Also sprach Андрухович:
Наслідувати росіян погано не тільки тому, що їх узагалі бажано ні в чому не наслідувати, але й тому, що в них насправді все непослідовно і плутано.
Так от, чомусь Harry передають як Гарри, а Hagrid - як Хагрид (либонь, варіант "Хєґрід" все ж викликав якісь підозри). Heidegger - це Хайдеггер, а Heinrich - таки Генрих, хоча бідолашний Hemingway - Хемингуэй. Дивовижно, чи не так?
Український фрикативний (глотковий) звук [г
] добре відтворює гортанний англійський [h
] і дуже добре - фрикативний німецький [h
], то чому не скористатися з цієї переваги?
"Український правопис" 2015 року каже таке:
G і h звичайно передаються літерою г: Гельсінкі, Гіндустан, Гренландія, Греція
АЄОА:
В окремих словах англійського походження h передається літерою х: хобі, хокей, хол; Хемінгуей та ін.
І ніхто не знає, за якими ознаками вибирають ці "окремі слова". Іноді до цього списку потрапляє й нещасний, багатостраждальний "хобіт".
Втираючи рясні криваві сльози, зазначу, що передачу [h
] через [г
] було затверджено у так званому "скрипниківському" правописі 1928 року, а над ним працювали авторитетні мовознавці та літератори (зокрема, А. Кримський, О. Курило, М. Йогансен, М. Хвильовий тощо), а вони таки щось тямили. У 1937 році совєти вирішили, що все це - буржуазний націоналізм (чому би то?) і треба наближати
блудну українську мову до вєлікого і могучєго. От і наблизили.
Словом, feci quod potui, нехай ця чудова стаття зробить більше.
Трошки qassab'ології вам у стрічку
Субота, 15 Квітень 2017 18:19Там ;е пояснюється значення слова «лєггавиє» — московські охранітєлі мали неофіційний знак у вигляді лєгавої собаки. Є ще версія, що сотруднікі охранкі під прикриттям притворялися товариствами мисливців і називали словом «лєгавиє» один одного.