Блогосфера про війну
Четвер, 22 Січень 2015 23:16Из ДАП регулярно поступает множество новостей, которые могут носить очень противоречивый характер. Мы решили дать ответы на основные вопросы, это поможет понять противоречивые новости, появляющиеся в нашей и российской прессе.
Кстати: последний успех нашей армии - это тот список российских в/ч на украинской территории, который Сергеев привел на заседании СБ ООН. Без них "повстанцам" был бы уже каюк. А с ними Путин уже подставился под прямое обвинение в военной агрессии (представитель Великобритании, там же). Это еще не победа; но это еще один маленький шаг к победе. Нашей победе.
Ранковий потік Інтернет-паніки змушує нагадати деякі елементарні речі.
1. Ще рівно рік тому нашим президентом був Янукович, і в країні діяли "закони 16 січня". Власне, саме в цей день рівно рік тому впали перші з Небесної Сотні, а автор цих рядків наприклад стрибав по Груші з віджатим у ВВшника щитом. Подивіться навколо, порівняйте - і харош скиглити.
2. Так, аеропорт здали, мабуть ще декілька блокпостів або вже втрачено, або буде втрачено за день-два. Так, це називається ворожий наступ на наші позиції. Але: аеропорт з військової точки зору не було сенсу утримувати ще з осені, його випадково утримали з ініціативи самих "кіборгів" під час серпневого відступу, і далі тримали лише як політичний символ. Цей "символ" обійшовся воргові у кількасот двохсотих, тепер коли наші втрати стали задорогими - хай потішаться руїнами, нам важливіші життя бійців.Відступ на війні аж ніяк не означає програш війни, навпаки - дуже часто в історії тактичні відступи передували стратегічним перемогам. Порівняйте нинішній наступ армії РФ з серпневим, порахуйте скільки часу та сил їм тепер коштує кожний новий наш блок пост, зробіть з цієї рахуби висновки - і харош скиглити.
3. Врахуйте, скільки з того потоку інфи становить реальна, а скільки - завідомо вкинута деза від Кремля, врахуйте, наскільки сильно і оборона на фронті, і позиція України на переговорах залежить не від реальної оперативної обстановки, а він наших настроїв. Коли ми настроєні перемагати - виходить Майдан, коли у тилу верещать про "всьопропаловсєхслили" - самі уявіть як воно при аткому істеричному тилу будувати плани оборони або триматись на перемовинах. Зрозумійте, кому вигідна наша істерика - і харош скиглити.
4. Подивіться на ціну на нафту та курс рубля, і зрозумійте - у Росії геть не лишилось запасу часу. Вона завалиться впродовж поточного року, а не до нас їм може стати вже навесні. Саме тому цей наступ, саме тому відчайдушний кремлівський блєф, під яким не такі вже і реальні підстави - щоб ми встигли "посипатись" ще раніше за них. Наша справа - зціпивши зуби протриматись цей рік, а далі спостерігати колапс РФ, та думати не так про Донбас і Крим, як про те чи треба нам брати ще й Кубань. У Кремлі це розуміють, пора зрозуміти це і нам - і харош скиглити.
5. Наша відповідь на російський наступ має бути чіткою та зрозумілою:
- масовий запис у добровольці та формування нових батальйонів;
- формування територіальної самооборони у містах та областях де їх ще нема, і посилення вже існуючих (і не чекаємо державу - робимо самі!);
- нова хвиля волонтерського руху та закупівель всього потрібного хлопцям на фронті;
- підготовка цивільної оборони на випадок бомбардувань (бомбосховища та медична служба);
- по ходу припинити поширення всякого лайна про "відмову від мобілізації" та іншого кремлівського інформ продукту, зрозуміти що це також частина війни, отже всі хто таке поширює - воюють на стороні ворога, чинимо з ними відповідно, в тому числі фізично;
І наерешті згадаємо, що сьогодні День Соборності України. Коли у 1919 підписували символічний акт злуки українських земель, реально українська влада контролювала меншу територію, аніж сьогодні контролюють російські війска в Україні smile emoticon а уявити собі українську націю настільки єдиною тоді не змогли б навіть теоретики smile emoticon Зі святом, і до бою, братове та сестри - укропи!
Это не сложно - прогнозировать. В начале Вы год ездите по передовой, общаетесь с военными всех мастей, командирами. Потом читаете посты волонтеров. Изучаете сообщения мировых сми включая противника. Слушаете заявления аналитиков. Читаете военную литературу. Сопоставляете исторические предпосылки. Засыпаете, просыпаетесь и прогноз готов.
Я не думаю, что кто-то там пойдет на Киев прямо сейчас. Противнику нужны опорные стратегические пункты и новые доводы в переговорах. Думаю, решающим моментом будет возможный отвод нашей техники в связи с соглашением Нормандской четвертки. Уверен, что президент все это понимает, поэтому или:
1. Отвода не будет.
2. Отвод будет для еще большего увязания РФ на Донбассе, новый виток санкций, поставки нам оружия, что сегодня требовал Бжезинский, а его пару дней назад сделали советником по этой войне официально.
Я склоняюсь ко второму варианту. Почему? Сил у РФ на данный момент нет для полномасштабного наступления. Нам нужен этот новый виток санкций, время для мобилизации, подготовки армии, получения летального оружия, которым еще и нужно научится пользоваться и кредит от МВФ, который уже сказали, что дадут. Потом можно ВП вводить.
Уверен, что президент совместно со всем аналитическим институтом НАТО (не зря же они вчера к нам делегацию присылали) рассмотрели и другие варианты, включая первый. Поэтому мы услышали заявление Порошенка о готовности ввести военное положение в случае нарушения договоренностей.
Что делать нам. Мужчины должны зайти в военкомат и узнать, стоят ли они на учете, не забыли ли их. Ежедневно заглядывать в почтовый ящик - вдруг пришла повестка. Если пришла, то немедленно собирайтесь и в учебку. Поверьте, лучше воевать в составе слаженного подразделения. Больше шансов выжить. Мне лично не улыбается погибнуть в троллейбусе. Пока еще нет войны с авиацией и ракетами дальнего действия, ты можешь спокойно потренироваться, решив проблемы с документами на работе, в банке. Зарплата сохранится, кредит заморозят - это по закону. Но лучше это все делать до ВП. Поверь.
Женщины. Смиритесь. Просто примите факт и начинайте с ним жить. Нас могут забрать, да мы и сами должны пойти. Это долг мужчины - защищать семью. И запомните. В войну гибнет намного больше мирных жителей, чем военных. Это факт. Отправляя мужа или сына в армию, Вы как не парадоксально даете ему шанс на выживание.
Так что, милые женщины, ищите любой волонтерский центр и узнайте чем ВЫ можете помочь. Поддерживая армию, Вы поддерживаете мужа, сына, отца.
Можно долго спорить, будет или не будет полномасштабное наступление на Киев. Я скажу так: война идет полным ходом. Санкции не снимут. Экономика РФ в пике. Что делать Путину? Отвести войска и ждать пока его страну окончательно задушат экономически, за чем последуют социальные взрывы, майданы, бунты элит, дворцовые заговоры и неизбежное фиаско? Может все таки легче списать все на войну, мобилизировать население против единого врага? Да, черт возьми, есть же еще ядерное оружие, думает Путин. Делаем выводы.
Підписатися на RSS