Вірш про війну

[bytebuster]

За пазухою сіре кошеня
Зігріло вкотре серце після бою;
Не маючи ні роду, ні звання
Воно було солдатом і героєм.

За латами дешевої броні,
Опалені розпушувало вуса.
З тривогою дивилось на вогні
Пекельного на Сході землетрусу.

Таке патріотичне і смішне
З душі збивало скрутності оскому,
Здавалося теплішим за шинель,
Коли мурчало пісню колискову.

Торкалося рожевим язиком
До ран, що запалилися від гною,
І пахло дивовижно молоком,
Домівкою, дитинством та війною.

І байдуже, де Захід, чи де Схід;
Воно загралось гільзами з патронів:
Маленьке і беззахисне, як світ,
Дитя війни сучасних батальйонів.

Та мужніми робилися серця,
Бо знали: в найсуворіші години,
За пазухою кожного бійця
Є часточка своєї України

(джерело)

Comments

...

[skaldstudio]

Надзвичайно зворушливо, дякую!