Блогосфера про війну

[bytebuster]

 Джон Сміт: Украина достигла 82% уровня 2013 года - данные НБУ.
За зека-шапкокрада и веру в миф про братские народы пришлось заплатить 5 годами жизни страны.
В это время другие страны развивались и уходили от нас ещё дальше.
Но дай бог, чтобы это был последний раз, когда нам пришлось заплатить за свои ошибки.
Потеря своей страны в 20 годах, Голодомор, Вторая мировая, совок, развал совка, 90-е, правление регионалов и наконец война и экономическая блокада со стороны России. Вот причина почему мы отстали от мира на сто лет. За эти сто лет мы жили от потрясения к потрясению. Остальной же мир в это время упорно трудился на свое благосостояние, не переживая потрясения, которые отбрасывали его назад.

Теперь мы вырвались. И теперь настало наше время трудиться на свое благосостояние. Проводить реформы, бороться с коррупцией, добиваться быстрого роста экономики. Но главное, это сохранять свой выбор сделанный на Майдане. Иначе это будет снова болтанка туда-сюда. И потом снова придется преодолевать последствия.
Только так. Если кто вам скажет, что можно волшебной палочкой в новый курс, смело шлите нахер.

 Кирилл Данильченко: Ну, чего, зашло 500 млн. помощи от ЕС, выделили по программе stand-by 1.4 млрд от МВФ и Всемирный Банк выделил 750 млн. кредитных гарантий, под которые можно привлечь до миллиарда долларов. Макрофинансовая помощь 1,25 % годовых - ставка такая, под которую дают членам ЕС, той же Греции. Каждый пакет по совокупности требований давался, что тоже намекает. В очередной раз писатели про доллар по 30 до зимы отведали говна на лопате. И Запад похоже определился, нравятся ему или нет реформы в Украине. И с кем они планируют работать.

 Карл Волох: Давайте осознаем, что произошло вчера. Итак, утверждённый объём помощи от международных кредиторов позволяет стране спокойно пройти сложнейший период 2019, связанный с гигантскими выплатами по долгам правительств Тимошенко-Азарова. При этом, заметьте, к концу 2019 госдолг Украины не вырастет, как пытаются внушить лукавые демагоги, а сократится. Все это стало возможным только благодаря достигнутой правительствами Яценюка-Гройсмана макроэкономической стабилизации (да-да, в первую очередь, за счёт приведения к рыночному уровню цен на энергоносители).
Самое издевательское в этих условиях, что вся страна буквально завешена билбордами мерзавцев, обещающих снизить эти цены, то есть, разрушить ту самую макроэкономическую стабилизацию, и ввергнуть страну в новый кризис - на этот раз, без спасательного круга в виде МВФ и Мирового банка.

 Віталій Портников про ганебний кінець білоруської державності:
Політичний сюжет із реанімацією російсько-білоруської інтеграції, новими спробами обміняти економічну допомогу Білорусі на повернення до моделі Союзної держави, яка практично ніколи реально не існувала, обурена реакція Олександра Лукашенка –​ все це повертає нас у 90-ті роки, коли після безуспішних спроб продемонструвати відродження проекту нової Союзної держави на базі СНД Кремль перейшов до ідеї «різношвидкісної інтеграції» з Білоруссю.
Політичний і електоральний потенціал анексії Криму вичерпаний – а приєднати ще щось Кремль не може й не хоче. Тим часом весь сенс діалогу, який російська влада веде з суспільством навіть не з часу вторгнення до Криму, а з часу розпаду СРСР – це «яку країну втратили», «найбільша геополітична катастрофа ХХ століття» і «скоро все повернеться».
Так ось, повертати вже нічого – крім Білорусі.
Досвідчений автократ Лукашенко не міг не розуміти того, що коли «ефект Криму» вичерпається, російські збирачі чужих земель згадають про його країну. І ось, схоже, цей момент настав.

 Олег Пономар: Зворотній відлік Трампа: Чорний лебідь економіки
Коли Дональд Трамп прийшов у Білий Дім у січні 2017 року, що він зробив найперше? Він не вигадував велосипеда — він повторив те, що зробив Рейґан, аби отримати зростання економіки ("рейґаноміку") — він зменшив податки на великий і дуже великий бізнес. Трамп знав, що це найпростіший спосіб.
Але. Циклічність ринкової економіки ніхто не скасовував. Бульбашку можна швидко надути, ба так само швидко й голосно вона лусне. Після будь якого швидкого перегрівання обов'язково прийде охолодження. Але Трампові це не важливо. Йому було важливо, аби листопадові вибори до Конґресу пройшли на зростальному тренді. Не програти вибори — і можна більш менш спокійно дожити до 2020 року. Але.
Трамп гучно програв вибори. Наскільки ж слабким був його запас, якщо навіть це не спрацювало. А наскільки боліснішою була би його поразка, якби не було цього буму в економіці.
Після поразки на листопадових виборах очікувано й прогнозовано прилетів чорний лебідь економіки.
Від сьогодні Федеральна Резервна Система підняла відсоткову планку — до 2,5% річних. Бо треба рятувати перегріту економіку. Ось що сказав Алан Ґрінспен, попередній голова ФРС, вчора: найтриваліший з 1960-х років період зростання фондового ринку США завершився, а можливий відскок акцій треба розглядати як останню можливість врятуватись втечею.
Реакція останніх днів, коли фінансові майданчики втратили $4,400,000,000,000 капіталізації і вперше після 2008 року ризикують завершити рік у мінусі за всіма індексами, показує, що "бичий" ринок завершився, сказав Ґрінспен.
Ось так. Чудес не буває. Економіка — це точна наука. Це не московські гроші відмивати.
І ще. Багато американців ігнорували #Рашаґейт бо холодильник був повним, і щодва тижні справно приходила зарплата. Але щойно почнеться спад (а він вже почався), то ці американці почнуть рвати Трампа з потроєною енергією.
Не випадково вчора опублікували соцопитування, де видно, що 71% всіх американців, незалежно від партійних вподобань, вже вважають, що чинному президентові можна висунути звинувачення (хоча конституція прямо про це не каже).
Чудес не буває.

---

 Щоразу, коли ви поширюєте цей текст, у світі десь народжується маленький Мевлют Алтинташ.

Comments

...

[rudolf_bochkin]

Чудеса - бувають!
Це коли ти ішачиш, гаруєш, викладаєшся на всі 100, але все просувається мляво і повільно. Ти вчишся, переймаєш досвід, протягуючи його крізь себе, радишся, шукаєш, експериментуєш десь знаходячи, а десь набиваючи ґулі... І ось випадково!!! помічаєш те, що штовхає всю справу в іншому чи дещо іншому руслі. Тоді ти вже ледве встигаєш за стрімким прогресом справи.
А де чудо?
А чудо ото як ти взагалі міг борсатися спочатку без оцього, "випадково" поміченого, а насправді того, що і мало відкритися після детального і всебічного вивчення та набуття практики.

...

[bytebuster]

Так може, то не диво, а спрацювала інтуїція, підсвідомість? А свідомо не здогадувався.

...

[rudolf_bochkin]

Чудо НЕ в здогадці. Бо то НЕ здогадка - то закономірний фінал цілеспрямованого пізнання предмета.

А чудо - в тому як ми, люди, працюємо і добиваємось результатів БЕЗ тих знань.

але ТРЕБА ПРАЦЮВАТИ, а не чекати манни від трампів, жуль чи "само налагодиться через -дцять років".