Блогосфера про війну

[bytebuster]

 Konstantin Kukushkin: Пентагон третий день упоминает Калининград вместе с Крымом. Вата истерит и начинает что-то подозревать

 Денис П'ятигорець:
… Альо, привіт. Ти Давід? Мене Денис звати. Я з Києва. Ти там гроші збираєш на снарягу для 79-ки? Ми готові долучитися, кажи куди платити.
… Дава, привіт. Там все люкс. Буду у вас в Миколаєві, нарешті побачу твоїх пацанів в живу.
… І ти прикинь, ці креслення на решітки, які захищають від РПГ наші БТР та БМП зробив інженер з окупованого Слов’янська. Ми зараз тобі перекинемо.
… Привіт, ти Денис? Я з Жовтих Вод. Мені сказали, що ти ті рещітки робиш. Сказали, що в тебе є креслення. Скинь на мило, пліззз.
… Братан, здарова. Їдемо з Ковеля. Дали твій телефону. Сказали, що ти в Києві можеш зустріти та допомогти з бєнзом. Братан, караваном пхнем на Єлєновку. Будемо о 4-й ранку. Ок?
… Альо, Денис. Я Муха. Колін дург. Там Коля казав, ти шукаєш шоломи кєвларові. В мене є 16 штук. Можу віддати. Кажи адресу Нової пошти.
… Лєн, кажуть в тебе Целокс є? Зараз збираю караван для 55-ки. Вони зараз постійно працюють. І по ним обратки сиплють. Їм той Целокс і в цвєт і в масть.
… Чувак, ми їдемо з Маріка. Там спєцура була, дала твій номер. В них тєплік твій наїбнувся. Просили, щоб ми тобі віддали і ти відремонтував. Так ти не парься, ми їм новий тєплік віддали, а цей твій самі відремонтуємо і передамо горнокопитним.
Ми давали одне одному тисячі доларів, які з таким трудом збирали. Ми не знали одне одного в обличчя. З багатьма ми побачились лише через кілька років. З деякими я особисто й досі не знайомий. Це була атмосфера братерства і тотальної довіри. Нас об’єднала спільна біда та жага допомогти тим, хто нас захищає. Ми робили це тому, що неможливо було не робити.
З днем волонтера, котани!!!! Обіймаю та люблю всіх вас!!!!
Все буде Україна!!!!

 Karl Volokh: Давайте говорить откровенно: с Будапештским меморандумом мы (президенты Кравчук и Кучма) буквально уподобились индейцам, продавшим белому человеку Манхэттен за горсть бус стоимостью в 24 доллара. И - да, можно, по давнему украинскому обычаю, начинать винить коварных партнёров, обманувших нас, наивных и легковерных.
Но это путь в никуда. Не нас обманули, а мы позволили себя провести, решив гигантский мировой "консёрн" за свой счёт и отдав гигантский арсенал ядерного оружия в обмен на никчемнейшую бесполезную бумажку. И это не единственный такой масштабный факап за годы независимости.

 Виктор Пузанов: Гриня, пять лет:

- Папа, а что будет, если росия нас победит?
- Она не победит. Но если да, то плохо будет.
- Почему плохо?
- Потому что те, кто сюда придет, будут не очень хорошими людьми.
- А откуда ты знаешь?
- Потому что они уже побеждали нас. Сто лет назад.
- И что было?
- Они приходили к нам в дома, и забирали всю еду, всю, что была. И очень много людей умерли от голода. Миллионы людей.
- А как они смогли забирать еду?
- Убивали тех, кто сопротивлялся. Потому что у них были винтовки, а у нас не было.
- Как не было? Как они вообще пробрались через нашу армию?
- У нас тогда не было армии.
- Почему?
- Потому что тогда мы перессорились друг с другом.
- Почему?
- Идиоты были.
- А сейчас?
- А сейчас Армия у нас ЕСТЬ. И надежда потому есть.
- А руские всё такие же?
- Даже хуже.

Пошёл думать.
Думай, Гриня, думай.

---

 Щоразу, коли ви поширюєте цей текст, у світі десь народжується маленький Мевлют Алтинташ.

Comments

...

[rudolf_bochkin]

-Чому? Чому ми досі без ядерної зброї?
-Просто її ніхто волонтерам не замовляв.