Блогосфера про війну (спецвипуск)
Понеділок, 5 Листопад 2018 19:26Кінець жовтня, Болгарія, Розложська долина, місто Разлог, якийсь генделик.
Генделик (не пам’ятаю назву) у місті Разлог, районному центрі, Разложска долина, передгір’я гірських масивів Пірін та Ріла.
Фінансовий директор отримує якісь довідки в банку та в податковій, а я, щоб не муляти очі чиновникам, і не заважати, сиджу за столиком під парасолькою і п’ю пиво. Осінь, але на вулиці 25 градусів, краса.
В мене дзвонить телефон. Син зателефонував. Я відповідаю і розмовляю з сином кілька хвилин українською мовою.
Збоку стоїть столик, сидять два чинних, охайних, добре одягнених діда-пенсіонера, п’ють каву і воду, поважно розмовляють.
Діти та старі дуже допитливі. Після моєї розмови люб’язно запитують мене, якою чудною мовою я говорив. Мова схожа і на російську, і на болгарську, але незрозуміла. Питають болгарською мовою, потім повторюють питання російською.
Відповідаю їм болгарською, що я говорив по телефону українською мовою.
Діди підбадьорилися, і починається розмова болгарською.
— Так ти з України? (Це нормально для болгар. До будь-якого молодшого вони спокійно звертаються на «ти»).
— Так. Я живу в Україні і я громадянин України.
— У вас там громадянська війна?
— Немає в Україні громадянської війни. Ми воюємо з Росією. Вже понад 4 роки.
Цокають язиками, скрушно хитають головами і продовжують:
— Це дуже погано. Братні народи. Так не можна. Це все політики погані. Народи не винні. Треба миритися.
— Хто вам розповів цю дурість про братні народи? — Питаю я.
Діди бентежаться. Мабуть моя заява зовсім не вписується в їхню картину світу.
— Ну як же так, століття разом, спільна історія, перемогли разом у війні …
Я готовий до цих аргументів, роблю ковток пива, тримаю паузу, і заявляю:
— Не пощастило нам, українцям, з братами. Росіяни виявилися нам зовсім не брати. А ось вам, болгарам, дуже пощастило з братами і ви живете з ними в мирі та злагоді.
Обидва діда дивляться на мене здивовано:
— Які брати? Немає у болгар братів. Ми окремий народ, маємо свою мову, свою віру, свою країну.
Я роблю круглі очі і питаю:
— Як немає? А Туреччина? Весь світ знає, що болгари і турки є братські народи.
Діди вибухають обуренням:
— Які нам турки брати! Ми були у турків в рабстві 500 років! Це вороги! Як ти можеш говорити таке! Ти іноземець, ти зовсім нічого не знаєш про нашу історію!
Я не здаюся:
— Ну про яке рабство ви кажете? Ви, болгари, жили разом з турками в одній імперії, дружною сім’єю народів. А зараз Болгарія окрема країна, але в Болгарії є цілі райони, де говорять тільки турецькою мовою. У болгарському парламенті засідає турецька партія — «Рух за права і свободи». У болгарській мові величезна кількість слів з турецької мови. Чим не братні народи?
Діди виявилися розумними. Дивляться зацікавлено, один з них каже:
— Цікаву аналогію ти загорнув, хлопець. Ніколи не думав, що з боку виглядає що Болгарія і Туреччина брати.
— О — кажу — це ще не все, що я маю сказати про братні стосунки болгар та турків. А уявіть собі, що Туреччина заявить про утиск турськомовного населення в Болгарії, анексує Кирджалійську область та введе війська в Разградску область. І ще Туреччина на весь світ буде розповідати про те, що в Болгарії хунта і фашизм. Що Ви на це скажете? Факти в наявності — у всіх державних установах Болгарії етнічних турків змушують говорити болгарською мовою !!! Просто жахливий геноцид!
Діди знову махають гривами, цокають язиками і просять:
— Розкажи про Україну і про війну.
Далі була годинна лекція про СРСР, голодомор, війну, депортацію кримських татар, майдан і війну 2014 — ? України з Росією.
Після моєї дуже стислої лекції ми разом скромно відсвяткували народження двох болгарських бандерівців.
Слава Україні!
Автор — пан Сергій
Підписатися на RSS
...
Дата: Середа, 7 Листопад 2018 00:33 (UTC)1. наші союзники — країни Цивілізації
2. там громадяни мають реальний вплив на політику країни
3. але пересічні громадяни не знають наших проблем, і тому не впливають так, як нам треба.