Блогосфера про війну (1/2)

[bytebuster]

 Ігор Лосєв: «Спільне» як засіб привласнення
Одним із найяскравіших прикладів щодо того, чим насправді є російська ідеологічна категорія «спільне», є відносно недавня історія розподілу Чорноморського флоту. Після краху СРСР, не бажаючи передати Україні весь ЧФ, що базувався на її території (що було б цілком законно), Росія наполягла на тому, щоб колишній радянський Чорноморський флот вважався «спільним флотом Росії і України».
В такому формальному статусі він проіснував до 1997 року. Цікаво, що цей «російсько-український» флот виконував усі накази Москви і не виконав жодного наказу Києва. Цим «спільним» флотом командували тільки російські адмірали і ніколи українські. Особливий склад цього «українсько-російського» флоту виховували в антиукраїнському дусі виключно на зразках російсько-імперського патріотизму.

А потім його вже і формально почали називати тільки й виключно російським. Цикл привласнення закінчився.
А скільки носилися як дурень з писаною торбою зі «спільним» проектом українсько-російського літака АН-70? Тільки поступово з російських ЗМІ зникли всі згадки про українське походження цього повітряного судна і воно рекламувалося як повністю російське…

Таких випадків сотні. Історія вчить, що все «спільне» російсько-українське із залізною невідворотністю неминуче стає виключно російським.

«Спільне» для РФ – це спосіб підкорення, контролю і перетворення будь-яких національних сутностей на питому російську реальність за принципом: було ваше, стало наше. А часто навіть не згадують, чиє воно було. В російській свідомості «спільне» означає «російське». І нічого більше.
P.S. Нинішнє піратство російського флоту в басейні Азовського моря Москва виправдовує тим, що це «спільне внутрішнє море Росії і України»…

 Олександр Сурков: ​Лукашенко фсе?
Вы слышали сообщения про "тайные болезни" относительно лидеров США, Британии, Франции и на худой конец Германии? Нет, потому что прячут свои недуги исключительно диктаторы. Почему, надеюсь, понятно. Человек который узурпировал власть не может себе позволить болеть...
Типичный пример - происходящее с Лукашенко. Был бы он нормальный демократический през и схватил инсульт - поехал бы в больницу оставив на хозяйстве давно подготовленного толкового зама. А если фейк - так выйди в прямой эфир и сообщи гражданам мол жив-здоров, не дождетесь, и все дела...
Ан нет. Бацька нации после резонансной публикации двое суток отмалчивается. Только сегодня его пресс-служба выступила с весьма занятным опровержением.

 Свирид Опанасович: Вчора резонансною подією пройшло повідомлення про напад конголезьких бойовиків на базу миротворців ООН у Демократичній Республіці Конго. Бойовиків, однак підвела їхня розвідка і в результаті вони совершили крупну воєнно-стратегічну ошибку. Бо їм треба було зарані поцікавитися, шо то за миротворці сидять на тій базі. Але вони цього по лєгкомислію не зробили. Між тим у таборі, в складі міжнародного миротворчого контингенту, знаходилося півтори сотні крепких українських хлопців. З досвідом бойових дій проти російських терористів на Донбасі.
Ну й результат для конголезьких бойовиків виявився ожидаємо плачевним – ответка прилетіла дуже швидко і прилетіла у вигляді українських бойових гелікоптерів. Які з повітря провели зачистку баз бойовиків та прикрили дії регулярних частин армії ДРК. Ще й висадили в тилу необачних терористів десант танзанійського спецназу. А танзанійський спецназ, як ізвесно, страшен в гнєве.
Реакція на цю подію в Україні, єстєственно галаслива, многі возмущаються і дорікають нашим хлопцям, шо вони там ото в Конго роблять, коли в нас самих у Донбасі бардак, війна і терористи. Така постановка вопроса в корні неправильна і ставити так питання можуть лише люди, котрі не понімають суті собитій та їх далекойдучих наслідків.
Подстрекаємий миролюбною українською воєнщиною міжнародний контингент у Конго дав показатєльний мастєр-клас як діють миротворці в разі, якщо до бойовиків та бандитів не доходять добрі, лагідні слова генсека ООН пана Антоніу Гуттереша.
Як відомо, Москва страшно впирається, щоб у миротворчій місії ООН на Донбасі не було нікого з НАТО. Харашо. З цим, після ожесточонного спору в РБ ООН з Васьою Небензєю, можна буде тактично й погодитися. Та провести натомість компромісне рішення про направлення на Донбас миротворчих контингентів із нейтральних країн. З якими наші миротворці у Конго та інших країнах щовечора проводять політінформації, акцентуючи увагу своїх іноземних бойових побратимів на тій обставині, шо Путін - хуйло. Бойові побратими не возражають і з нетерпінням чекають на відповідне рішення ООН. Подейкують, що особливе нетерпіння проявляє танзанійський спецназ.

---

 Щоразу, коли ви поширюєте цей текст, у світі десь народжується маленький Мевлют Алтинташ.