Блогосфера про війну (1/2)

[bytebuster]

 Pavlo Nuss: Официальная "Декларация Помпео" о непризнании Соединенными Штатами незаконной аннексии Россией украинской АР Крым и отмена ранее поспешно анонсированной осенней встречи Трампа с Путиным на территории США - звенья одной цепи:
- США подтвердили свою приверженность Украине и нашей территориальной целостности, преданность взятым на себя обязательствам.
- Американскому истеблишменту удалось убедить Трампа в нецелесообразности любых переговоров с Путиным "в мягком формате".
- Украинская высокая дипломатия во главе с Президентом Порошенко очередной раз продемонстрировала доминирование над потугами внешней политики Путина.
Браво!

 // Кукушкін — майстер епітафії! :)
 Konstantin Kukushkin: Напишу сейчас, а то потом скажут опять что глумлюсь над умершим. Не умер же еще? Живи, Йося, я уже пишу.
Иосиф Давыдович был певцом и человеком, продавшим свой рот Кремлю целиком и полностью.
Вы думали, что песни поет Кобзон, а песни пел Кремль его ртом, задачей тела Кобзона было только колебаться согласно генеральной линии партии.
Здровые люди на концерты Кобзона добровольно не ходили, а у больных обычно нет денег. Поэтому жил Иосиф Давыдович и не тужил как бы сейчас сказали "на средства налогоплательщиков", а по простому - доил госбюджеты, в чем главное его творчество.
Ведь чтобы стать великим артистом нужно либо а) быть пионером и популяризировать музыкальное направление, либо б) делать шоу. Хороший пример - The Beatles, которые просто пели ровно и в пиджаках, но пели новый стиль, громко и на весь мир, а все остальные остались в их тени, ажно пока не появился Элвис, который всех переиграл за счёт шоу.
Йося же не пел ничего нового, а мужика, который в аккуратном пиджаке красиво поёт, можно найти в любом караоке, если постараться прийти пораньше, пока он не набухался и свой пиджак не загадил.
Кобзон был не артистом, он был рупором Кремля, излагающим в песне то, что излагали по первому каналу унылым текстом, для тех, кого зомбоновости по каким-либо причинам не брали или брали не полностью. Поэтому неудивительна сегодняшняя радость тех, кто от этого самого Кремля пострадал.
До скорой встречи с Гиви и Моторолой, Иосиф Давыдович. Счастья вам.

 Олег Пономар: Манафорт є потрібним Мюллерові, аби дістатися до голови Спрута в Америці — до Дональда Трампа.
Є чутки, що Манафорт схиляється до співпраці.
Та тут постає питання фізичної безпеки. Справа в тому, що Манафортові 69 років. Якщо він піде на угоду, то все одно доведеться відсидіти мінімум років п'ять. Потім він мав би піти під програму захисту свідків (як Семмі Ґравано після показів на Джона Ґотті). Якщо сам Манафорт захоче, то доведеться змінити і ім'я і зовнішність. Але — вік та безпека... Дуже ймовірно, що московсько-трампівський спрут дістане його у в'язниці чи потім на волі.
Якщо ж Манафорт не піде на угоду, то тут все просто — до кінця життя у в'язниці, і точно — живий. Що він вибере?

 Sasha Baklan: Дякую Супрун
Вчора відбулася подія, яка пройшла майже не поміченою. А це, на мою думку, одне з найвидатніших досягнень нашого МОЗу та причетних. Йдеться про зниження ціни на препарати для лікування гепатиту С для України. Курс лікування коштуватиме 89 доларів!!! Для пересічних громадян це ніби не сильно важливо, а, ну да, добре, але нічого супер особливого (от хресний хід в Києві, то да).
Так, поки сам чи твої близькі не стикнуться з цим захворюванням, то не сильно і переймається.
Мало, хто знає, що це, в принципі, смертельне захворювання.
Так помирають не сьогодні, не завтра і навіть не післязавтра. Але, якщо не лікувати, то це - цироз печінки, і поступово смерть.
Раніше, повноцінне лікування могли отримати не всі, навіть не більшість. Коштів на всіх не вистачало, а за свої гроші не кожен міг купити препарат.
А знаєте скільки хворих на гепатит С в Україні? Сотні тисяч, а по деяким даним - біля мільйону.

---

 Щоразу, коли ви поширюєте цей текст, у світі десь народжується маленький Мевлют Алтинташ.