Блогосфера про війну

[bytebuster]

 Аллан Левітов: Когда пришла пора смываться
Мустафа Найем заявил, что ноги его больше не будет на Мураевском телеканале NewsOne - из-за их высказывания об Олеге Сенцове
- 4 года Мураев (и его канал NewsOne) прикрываясь "свободой слова" вели антиукраинскую пропаганду - и гадили в головы гражданам Украины (сея ложь и "зраду", ага).
- 4 года Мураев отрицал оккупацию Крыма.
- 4 года Мураев ругал небесную сотню, и говорил что "Мариуполь от ополченцев отбивали войска НАТО" [sic!!!] (это реальные его слова)
Но все это было Ок и нисколько не раздражало Мустафу.
Но вот то, что Мураев позволил себе сказать об Олеге Сенцове...
Да, кстати, так вот совпало, что прокуратура открыла на Мураева дело по статье госизмена. И - просто совпало - что не успел третий раз прокричать петух, как Мустафа демонстративно от него открестился )
Я не располагаю данными. У меня не бывает инсайдов (и не надо). Только вот - чувство прикупа - я думаю, дело здесь вовсе не в Сенцове. А в Вышинском. Вернее, в том, что сказал Вышинский и кого сдал Вышинский.
И Мустафа это понял - и понял, что Мураева теперь будут сливать. И потому отошел предусмотрительно в сторонку.
"Вовремя предать - это не предать. Это предвидеть" (с)

 І ще про «воврємя прєдать — ето прєдвідєть»:
Савченко з тюрми наговорила відвертостей про Тимошенко.

"О Тимошенко как президенте. Это самое хладнокровное, безжалостное, лукавое существо, которое мне приходилось видеть в жизни.
Я видела Юлию Владимировну на всех площадях и революциях. Я никогда не была знакома с ней лично, даже тогда, когда видела ее, стоя в первых рядах на акциях "Украина без Кучмы", когда мне было еще 19 лет, или когда держала оцепление на Майдане в 2014 году, когда она была на сцене в инвалидной коляске.
Я никогда не чувствовала желания или тяги с ней заговорить или познакомиться, потому что никогда не видела в ее глазах огня жизни и искренней, правдивой борьбы, только холодный циничный расчет.
Попала я в политику по ее сценарию, или по сценарию, который написала и придумала ее команда. А команда у нее действительно есть. Это один из немногих примеров в современной украинской политике, сделанный по классическому типу, где партия лидерского типа имеет разветвленную структуру по типу Коммунистической партии в СССР. Вот только, правда, команда у нее под стать лидеру, но на публике все они умело это скрывают и рисуют образ белых, пушистых и непорочных! А еще это команда преимущественно старых и хитрых лис, которые в политике уже не раз обжигались и теперь всегда действуют очень осторожно, чтобы не навредить своей репутации и рейтингам.
Такая прогнившая бюрократией и коррупцией команда Тимошенко снизу вверх. На всех эшелонах региональных уровней каждый жалуется потихоньку на лидера и верхушку партии, тихо совершает свою коррупцию на местах, а при встречах с лидером выдает лицемерную улыбку и наигранную радость, и имитирует преданность "богине" партии. Я все это видела и слышала лично, пока была в партии "Батьківщина".

 Віталій Гайдукевич влучно і лаконічно пише про термінологію:
Пропаганда — це добре. Відсутність кваліфікованих людей, які б пояснили людям сенс цього терміну – біда. Для тих, кого шугає штампований образ, «пропаганда» - propago — «поширюю». Форма комунікації, спрямована на поширення в суспільстві — світогляду, теорії, твердження, фактів, аргументів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільну думку на користь певної спільної справи чи громадської позиції.

Для пострадянського, постімперського суспільства пропаганда свого, це захисний механізм. Інструментарій розвінчання міфів.
Пропаганда – молоток. Можна проломити голову, а можна прибити цвяшка і повісити на стіну картинку. Інструментами треба вміти користуватися правильно і на користь.

В новинах не може бути фрази «ворожі снайпери/сили/ДРГ досягли успіху». Успіх ворога — це наш програш. Це чиєсь втрачене життя серед НАШИХ вояків. «Досягли успіху», це може бути ТІЛЬКИ про ЗСУ.
«Втрати ворога» - не може бути. Втрати — це у нас, бо кожен наш загиблий - непоправна втрата. Ворог знищується і ніяк інакше. Отже «Українські сили втратили пораненими… загиблими… за даними розвідки ЗНИЩЕНО ХХХ ворогів».

Не існує ЛНР/ДНР. Навіть «так би мовити ЛНР/ДНР». Кожна згада цих літер, є їх інформаційною легалізацією. Є тільки ОРДЛО, окуповані райони Донецької і Луганської областей, російсько-окупаційні війська, російсько-терористичні банд-формування, російські найманці.

Немає «конфлікту на Сході України». Є російсько-українська війна.

Нам потрібен не мир. Нам потрібна перемога. Мир без перемоги — це наша капітуляція.

ЗСУ – наша армія. Наші. В цій війні є ми і «наші», а є вони і «ворог».

Ті, хто співпрацюють із окупантами в ОРДЛО і Криму – колаборанти.
Якщо колаборанти не мають на руках крові, вони все одно сприяли окупанту. З власної волі чи із примусу, це має показати слідство.
Поки це не буде показано, усі мешканці звільнених територій мають бути понижені в громадянських правах – позбавлені виборчого права. Усі, окрім руху опору.

Іспит на громадянство має бути. В ньому обов'язково - знання мови і історії України.

---

 Щоразу, коли ви поширюєте цей текст, у світі десь народжується маленький Мевлют Алтинташ.