Про Зраду™.
Понеділок, 27 Лютий 2017 20:06![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
bytebusterОкей, зараз буде пост-відповідь на одне запитання. Задавала його в лічку хороша людина.
В чому суть: людина голосувала за Порошенка, а війна триває, а вугілля ахметовське і життя дістало. Відповідаю як пересічна людина пересічній людині.
Яку б ми людину не вибрали зараз Президентом - війна буде тривати. Росія воює з нами не через Порошенка, Яроша чи ще когось. Росія воює з нами, бо сам наш вибір в сторону євроінтеграції ставить існування раші під питання. Для них питання стоїть так "або Україна з ними в імперії, або імперія розвалюється на дрібні наділи з удільними князьками". Ні, ми можемо зараз погодитись на ставленика рф, війна закінчиться, але Україна перестане існувати. ЦЕ ФАКТ. Тому хватить бавитись у дитячі рефлексії і казочки про фею-хресну, зібрались, витерли соплі, зціпили зуби і пішли.
Далі. Ніякий Президент, самий чесний та ідеальний, не відмінить того факту, що 300 років ми були кріпаками в імперії, 70 - полоненими в союзі і 25 - ідіотами в снд. Не вийде за 3 роки збудувати те, на що в інших країн пішли десятиліття прогресу і століття культурного розвитку. Ні в кого не вийде. І ми всі мусимо прийняти той факт, що ще десятиліття будемо розплачуватися за поворот на 180 градусів і будемо себе ламати і перебудовувати.
Закінчення війни. У нас є кілька варіантів.
Дурний: шашки наголо і весело на танках в сліпу атаку, так як показували в совкових фільмах і американських бойовичках. Результат - СОТНІ ТИСЯЧ жертв і поразка. Бо чомусь люди думають, що варта кацапів відігнати за наші кордони, як вони плюнуть, скажуть "ну раз так, ми пашлі дамой", розвернуться і підуть. Це буде кривава бойня і оте, що ви зараз називаєте "важко" - вам покажеться раєм.
Розумний: Продовжувати цю гібридну війну: і тут є жертви, і це важко, але нація вистоїть. Ізраїль в такому режимі існує всю свою новітню історію.
Ідеальний: ми вибрали когось хто завтра зробить нам перемогу. Аналогії шукати у дитячих мультиках та комп. іграх. Ми живем у брудному, жорстокому, неідеальному світі. Прийміть і перестаньте чекати див, не доведеться розчаровуватись.
Тепер про "ТЯЖКО". Три роки тому ми опинилися в країні без копійки грошей, з боргами, з розваленими економічними зв"язками, з розкраденою чиновниками і НАМИ армією, з військовими, які поняття не мають хто вони і нащо вони, з ворогом на своїй території, з населенням, яке звикло працювати як в совку, а вимагати як в Європі і відповідати за вчинки як в Африці. Коли просто розвалився совок і втратились економічні ланцюжки - ми кілька років сиділи без світла, місяцями без зарплати і часто без їжі. Я не знаю, як ви могли це забути. Мої обидвоє батьків працювали, а ЇСТИ в домі часто просто не було, бо НЕ ПЛАТИЛИ. Розумієте, ЇСТИ НЕ БУЛО.
Тепер 90 процентів моїх знайомих не платять за комуналку, мають у квартирах 25 градусів тепла у морози і ниють про важке життя, бо не вистачає на нову мобілку і можна з-за кордону привозити в рік лише одне авто з низьким розмитненням. Мені здається, декому не важко жити, дехто просто охуїв. Розкажіть в багатій Європі, як можна не платити за опалення, не економити газ та світло і нити про тарифи.
Ще далі. Втома від війни. У більшості з вас втома не від війни (ви не воюєте, ваші рідні не воюють, у вашому місті не воюють). У вас втома від негативних новин. Що ж, пора визнати, що інфовійна - це не ваше і максимально виключити себе з цього потоку. Тут виживають або найсильніші або вмотивовані. Відрізайте себе від ФБ, телевізора, таких розмов, прямо кажіть людям "я не хочу з вами це обговорювати, не жалійтесь мені". Образите когось, зате побережете себе.
Ще далі. Вугілля. Ви не експерт, я не експерт, вони усі не експерти. Тому заткались і перестали переживати, рано чи пізно заказчики цього концерту випливуть.
І ще трошки про відповідальність. Мене дуже вразила історія Доніка про те, як на передовій стояв тижнями несправний кулемет, справа була в одній деталі, яку можна було замовити, а всім було НАЧХАТИ. Начхати на своє життя !!! Тому що вони теж чекали, що Порошенко прийде і зробить, бо ж вони вибрали. Так не піде. Кожен робить маленьке, але своє. Хай маціпусіньке, але відповідально, а не на від'єбись. І все получиться. Як у мурашок.
(Ірина Ніка)
В чому суть: людина голосувала за Порошенка, а війна триває, а вугілля ахметовське і життя дістало. Відповідаю як пересічна людина пересічній людині.
Яку б ми людину не вибрали зараз Президентом - війна буде тривати. Росія воює з нами не через Порошенка, Яроша чи ще когось. Росія воює з нами, бо сам наш вибір в сторону євроінтеграції ставить існування раші під питання. Для них питання стоїть так "або Україна з ними в імперії, або імперія розвалюється на дрібні наділи з удільними князьками". Ні, ми можемо зараз погодитись на ставленика рф, війна закінчиться, але Україна перестане існувати. ЦЕ ФАКТ. Тому хватить бавитись у дитячі рефлексії і казочки про фею-хресну, зібрались, витерли соплі, зціпили зуби і пішли.Далі. Ніякий Президент, самий чесний та ідеальний, не відмінить того факту, що 300 років ми були кріпаками в імперії, 70 - полоненими в союзі і 25 - ідіотами в снд. Не вийде за 3 роки збудувати те, на що в інших країн пішли десятиліття прогресу і століття культурного розвитку. Ні в кого не вийде. І ми всі мусимо прийняти той факт, що ще десятиліття будемо розплачуватися за поворот на 180 градусів і будемо себе ламати і перебудовувати.
Закінчення війни. У нас є кілька варіантів.
Дурний: шашки наголо і весело на танках в сліпу атаку, так як показували в совкових фільмах і американських бойовичках. Результат - СОТНІ ТИСЯЧ жертв і поразка. Бо чомусь люди думають, що варта кацапів відігнати за наші кордони, як вони плюнуть, скажуть "ну раз так, ми пашлі дамой", розвернуться і підуть. Це буде кривава бойня і оте, що ви зараз називаєте "важко" - вам покажеться раєм.
Розумний: Продовжувати цю гібридну війну: і тут є жертви, і це важко, але нація вистоїть. Ізраїль в такому режимі існує всю свою новітню історію.
Ідеальний: ми вибрали когось хто завтра зробить нам перемогу. Аналогії шукати у дитячих мультиках та комп. іграх. Ми живем у брудному, жорстокому, неідеальному світі. Прийміть і перестаньте чекати див, не доведеться розчаровуватись.
Тепер про "ТЯЖКО". Три роки тому ми опинилися в країні без копійки грошей, з боргами, з розваленими економічними зв"язками, з розкраденою чиновниками і НАМИ армією, з військовими, які поняття не мають хто вони і нащо вони, з ворогом на своїй території, з населенням, яке звикло працювати як в совку, а вимагати як в Європі і відповідати за вчинки як в Африці. Коли просто розвалився совок і втратились економічні ланцюжки - ми кілька років сиділи без світла, місяцями без зарплати і часто без їжі. Я не знаю, як ви могли це забути. Мої обидвоє батьків працювали, а ЇСТИ в домі часто просто не було, бо НЕ ПЛАТИЛИ. Розумієте, ЇСТИ НЕ БУЛО.
Тепер 90 процентів моїх знайомих не платять за комуналку, мають у квартирах 25 градусів тепла у морози і ниють про важке життя, бо не вистачає на нову мобілку і можна з-за кордону привозити в рік лише одне авто з низьким розмитненням. Мені здається, декому не важко жити, дехто просто охуїв. Розкажіть в багатій Європі, як можна не платити за опалення, не економити газ та світло і нити про тарифи.
Ще далі. Втома від війни. У більшості з вас втома не від війни (ви не воюєте, ваші рідні не воюють, у вашому місті не воюють). У вас втома від негативних новин. Що ж, пора визнати, що інфовійна - це не ваше і максимально виключити себе з цього потоку. Тут виживають або найсильніші або вмотивовані. Відрізайте себе від ФБ, телевізора, таких розмов, прямо кажіть людям "я не хочу з вами це обговорювати, не жалійтесь мені". Образите когось, зате побережете себе.
Ще далі. Вугілля. Ви не експерт, я не експерт, вони усі не експерти. Тому заткались і перестали переживати, рано чи пізно заказчики цього концерту випливуть.
І ще трошки про відповідальність. Мене дуже вразила історія Доніка про те, як на передовій стояв тижнями несправний кулемет, справа була в одній деталі, яку можна було замовити, а всім було НАЧХАТИ. Начхати на своє життя !!! Тому що вони теж чекали, що Порошенко прийде і зробить, бо ж вони вибрали. Так не піде. Кожен робить маленьке, але своє. Хай маціпусіньке, але відповідально, а не на від'єбись. І все получиться. Як у мурашок.
(Ірина Ніка)
Підписатися на RSS
...
Дата: Понеділок, 27 Лютий 2017 23:08 (UTC)...ви не воюєте, ваші рідні не воюють, у вашому місті не воюють...
От що мене серйозно напружує, це факт, що в країні є макроскопічна частка народу, яка з війною взаємодіє лише через ЗМІ. Спочатку я банально в це не вірив, але отримавши підтвердження в кількох жжрозмовах, в розгубленості. Виходитъ якась дуже вже асиметрія. В мене серед рідних і дуже близьких друзів воювало і воює немало народу. Це при тому, що власне військових серед них було рівно нуль. У всіх моїх знайомих з наших (западенських) країв те ж саме. А от серед моїх знайомих з Києва і більшіших міст Сходу / Центру / Півдня таких людей, з мінімальним особистим контактом з війною, знайти неважко. Чому? Ця асиметрія -- ось така флуктуація, чи вона репрезентативна?
Ще один асиметричний момент, можливо, таки ефект вибірки, але, може, і не лише: Це різниця не лише в кількості тих, хто служить/служив, а і в соціальних нішах. Серед моїх рідних і близьких на війну попали інженери, викладачі, ветеринар, директор школи... В той самий час серед знайомих з вищою освітою і відповідним оточенням з вищезгаданих урбанонезападенських локацій атошників з тих самих соціальних страт помітно менше.
Дуже хочеться вірити, що це все в мене паранойя і придумки на пустому місці. Бо якщо ні, то якось вже геть печально.
...
Дата: Понеділок, 27 Лютий 2017 23:52 (UTC)Так, сам спостерігав. Суспільство таки розділене на тих, хто спілкується з військовими, і тих, хто ні.
Я сам — із тих, хто ні. Але знаю, що більшість — таки да.
Але от автор так пише, і я цілком вірю, що стосовно автора це так і є.
І, до речі, це заслуга тих, хто саме воює/воював. Це вони своєю самовідданістю убезпечили ситуацію, що у багатьох із нас — «таки ні».
...
Дата: Вівторок, 28 Лютий 2017 22:11 (UTC)Це теж, але я не про те, а ось про що: от виростає такий собі один в Україні. Має ближчу і дальшу родину, однокласників, сусідів, колєґів по секції легкої атлетики, хору хлопчиків чи радіогуртку. Однокурсників, односільчан, однодумців по партійних і мистецьких гуртках. З кимось працював, з кимось пиячив, з кимось в походи ходив, з кимось спав, з кимось ворогував через стінку. Кимось керував, хтось -- керував тобою. За пару десятків років людина, якщо вона не кінчений соціопат, обростає знайомими людьми. Це від кількох до кількох десятків, залежить, переважно, від кількості родичів, близьких людей("близьких" -- не обов'язково "дорогих серцю", хоча бажано :)). А ще, від декількох десятків до пари сотень дальших людей, теперішніх і колишніх знайомих. Хоч я в Україні вже скоро 25 років як не живу, тобто, не працював там, лише вчився, навіть при цьому у мене два-три десятки близьких і добре за сотню дальших знайомих там є. І от, коли почалася війна, троє-четверо з мого ближчого кругу і ще вдвічі більше з дальшого кругу (цe лише серед тих, про кого я знаю!) були закликані до війська і відвоювали або далі воюють. Хоча на момент початку війни військових серед ближчого і дальшого кругу не було взагалі.
А тепер контрастна ситуація: людина також виросла в Україні, прожила там довше за мене, працювала (додається ціла велика категорія знайомих)... і не знає нікого, хто би воював в АТО... І таких людей більше одного/двох. Особисто про таких людей (котрі не мають знайомих в АТО) це все нічого поганого не каже, але погано каже про всю ситуацію в середньому. Бо якщо відмести геть малоімовірні флюктуації, пояснення одне: спеціально чи ні, але народ в АТО кличуть воювати дуже нерівномірно і асиметрично. Що погано само по собі, але особливо погано, якщо ця асиметрія ще і географічна.
...
Дата: Середа, 1 Березень 2017 00:31 (UTC)