Спробував аналізувати новий формат новин "Прийняв за бобра" за останній тиждень. Прийшов до таких висновків: • поточний перелік новин найбільш показовий: зарізав, молотком, голими руками, кулаком, друга, супругу, сусіда. Суцільна кримінальщина на рівні буту. Жахливо, але мій мозок сприймає це так: "В будь-якій країні на 140 млн (чи скільки там ракоцапів) кожен день відбувається чимало вбивств, і таких дурних теж"; • у всіх цих подіях задіяно по 2-3 людини, тому і сприймаютсья вони відповідно як "не моя справа", чи "не показник для суспільства"; • в минулих випусках окрім таких показово-нецікавих новин бували і такі, що більш зачепили: - "Более 30 человек погибли в стоматологических клиниках РФ за год", - "Тысячи жителей подмосковного Королёва замерзают без отопления", - "В Ленобласти около тысячи человек 2-й день сидят без отопления", - "На Ставрополье военный осужден за посты в соцсетях", - "При строительстве моста в Крым возникли неожиданные сложности - никто не хочет строить железную дорогу на подходах к мосту. На конкурс не было подано ни одной заявки". Вони не такі, щоб прям цікаві, але загальні, системні. Це маркери, по яких принаймні мені здалось, що можна оцінювати ситуацію в кацапстані, щоб мати можливість спершу собі відповісти на питання "Яка різниця, що у нас, що у них, майже одне й те саме". А це питання я неодноразово чув від людей, які, м'яко кажучи, просто не цікавляться цією різницею, тому й ходять омануті в своїх переконаннях. • Вбивства людей вцілому не приносять ніяких позитивних емоцій здоровим людям. Виключення можуть становити смерті людей, які безпосередньо загрожують тобі чи твоїм близьким, як наприклад здоровими є позитивні емоції після страти в Нюрнберзькому процесі, чи коли Гітлер застрелився, чи коли Гіві по офісу літав як підірваний, чи коли Хуйло будуть топити в калюжі. А усі приведені вище новини - звичайна чернуха про людей, яких ми не знаємо і не пов'язуємо із собою. Захисна реакція мозку - не сприймати цю інформацію. З цього випливає, що ми маємо або радіти смерті кожного росіянина, не дивлячись на те, ким він є, або жаліти їх. Я не хочу їх жаліти, у нас своїх смертей вистачає, а ненавидіти усіх і кожного - вибачте, точно не наша мета.
...
Дата: Четвер, 23 Лютий 2017 07:27 (UTC)• поточний перелік новин найбільш показовий: зарізав, молотком, голими руками, кулаком, друга, супругу, сусіда. Суцільна кримінальщина на рівні буту. Жахливо, але мій мозок сприймає це так: "В будь-якій країні на 140 млн (чи скільки там ракоцапів) кожен день відбувається чимало вбивств, і таких дурних теж";
• у всіх цих подіях задіяно по 2-3 людини, тому і сприймаютсья вони відповідно як "не моя справа", чи "не показник для суспільства";
• в минулих випусках окрім таких показово-нецікавих новин бували і такі, що більш зачепили:
- "Более 30 человек погибли в стоматологических клиниках РФ за год",
- "Тысячи жителей подмосковного Королёва замерзают без отопления",
- "В Ленобласти около тысячи человек 2-й день сидят без отопления",
- "На Ставрополье военный осужден за посты в соцсетях",
- "При строительстве моста в Крым возникли неожиданные сложности - никто не хочет строить железную дорогу на подходах к мосту. На конкурс не было подано ни одной заявки".
Вони не такі, щоб прям цікаві, але загальні, системні. Це маркери, по яких принаймні мені здалось, що можна оцінювати ситуацію в кацапстані, щоб мати можливість спершу собі відповісти на питання "Яка різниця, що у нас, що у них, майже одне й те саме". А це питання я неодноразово чув від людей, які, м'яко кажучи, просто не цікавляться цією різницею, тому й ходять омануті в своїх переконаннях.
• Вбивства людей вцілому не приносять ніяких позитивних емоцій здоровим людям. Виключення можуть становити смерті людей, які безпосередньо загрожують тобі чи твоїм близьким, як наприклад здоровими є позитивні емоції після страти в Нюрнберзькому процесі, чи коли Гітлер застрелився, чи коли Гіві по офісу літав як підірваний, чи коли Хуйло будуть топити в калюжі. А усі приведені вище новини - звичайна чернуха про людей, яких ми не знаємо і не пов'язуємо із собою. Захисна реакція мозку - не сприймати цю інформацію.
З цього випливає, що ми маємо або радіти смерті кожного росіянина, не дивлячись на те, ким він є, або жаліти їх.
Я не хочу їх жаліти, у нас своїх смертей вистачає, а ненавидіти усіх і кожного - вибачте, точно не наша мета.
Чи я не правий і щось упускаю?