Лінуксоїдне
Понеділок, 3 Жовтень 2016 19:06![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
bytebusterОфигів від того, що
І я не розумію, чому «trust». Якщо припустити, що зловмисний сервер захоче поваляти вам
Вже майже змирився з тим, що одна половина софта працює через KDE/Plasma, а інша (включаючи Firefox і Skype) — через Gnome/GTK. І налаштування у них — окремі.
Причому, одна половина софта хаває custom styles (навіть від свого framework), а інша — не хаває.
Але ніяк не можу звикнути, що кожний кладе конфіги куди не попадя. Одні прямо в
Причому нормою вважається, коли половина опцій знаходиться, скажімо, в
Документації на софт — нема як класу. Не уявляю, як тут можна жити без StackExchange.
Наприклад, я розумію круту задумку Akonadi. Це індексатор такий, індексує все в системі — від тупо файлів (цим займається компонента Baloo) і історії Web browser до пошти всякої чи повідомлень у ICQ.
Але підіть і спробуйте знайти синтаксис команд для пошуку від цього Baloo.
Особливо смішно таке. От є у файлів «рейтинг». Сам надаєш рейтинг файлам і потім можеш робити пошук.
Здавалося-б, круто. Пишеш:
Але от піди і пошукай
ідеш в Ґуґл, бачиш, що автором цього Балу є такий собі Раджив Кумар. І в інтернетах до нього 100500 запитань, а де, власне кажучи, якийсь command-line interface, бліать? От гдє от ето вот всьо?
А Кумар і відповіда чєловєчьїм голосом: «а нема», каже нам Раджив.
Я вже мовчу за діагностичні тулзи, які могли б відповісти на запитання «чому Балу не індексує цей файл?» і щоб віповіло: «а ось тому, що правило №25 каже, що ignore файлів *.foobar». Але ні, такого нема принципово.
От як блін з таким жити?!
wget за замовчуванням не вміє надавати імена файлам. І що йому треба казати wget --trust-server-names І я не розумію, чому «trust». Якщо припустити, що зловмисний сервер захоче поваляти вам
/bin/bash, то напишіть (і зробіть default behavior), щоб в імені файлів інвалідувалося все, що стосується переходу до інших каталогів. А те, як є — це джопа.Вже майже змирився з тим, що одна половина софта працює через KDE/Plasma, а інша (включаючи Firefox і Skype) — через Gnome/GTK. І налаштування у них — окремі.
Причому, одна половина софта хаває custom styles (навіть від свого framework), а інша — не хаває.
Але ніяк не можу звикнути, що кожний кладе конфіги куди не попадя. Одні прямо в
~/.foobar, інші в /etc/жопа/, ще хтось в /usr/share/жопа/config.Причому нормою вважається, коли половина опцій знаходиться, скажімо, в
/usr/share/kde4/config, а друга половина — в ~/.kde/share/kde4/жопа. І нічого, піпл хаваєт.Документації на софт — нема як класу. Не уявляю, як тут можна жити без StackExchange.
Наприклад, я розумію круту задумку Akonadi. Це індексатор такий, індексує все в системі — від тупо файлів (цим займається компонента Baloo) і історії Web browser до пошти всякої чи повідомлень у ICQ.
Але підіть і спробуйте знайти синтаксис команд для пошуку від цього Baloo.
Особливо смішно таке. От є у файлів «рейтинг». Сам надаєш рейтинг файлам і потім можеш робити пошук.
Здавалося-б, круто. Пишеш:
baloosearch <folder> "rating:10" — і маєш список файлів. Миттєво, бо все в СУБД.Але от піди і пошукай
"rating:>=5", і будеш сильно здивований.ідеш в Ґуґл, бачиш, що автором цього Балу є такий собі Раджив Кумар. І в інтернетах до нього 100500 запитань, а де, власне кажучи, якийсь command-line interface, бліать? От гдє от ето вот всьо?
А Кумар і відповіда чєловєчьїм голосом: «а нема», каже нам Раджив.
Я вже мовчу за діагностичні тулзи, які могли б відповісти на запитання «чому Балу не індексує цей файл?» і щоб віповіло: «а ось тому, що правило №25 каже, що ignore файлів *.foobar». Але ні, такого нема принципово.
От як блін з таким жити?!
Підписатися на RSS