Вірш про війну

[bytebuster]

нічого, мать, шо син ваш ватнік
пішов на фронт вбивать кахлiв
це долг внутрі у нього ратний
йому це здєлать повелів

він в школі вчився на дванадцять
а єслі раньше - то на п'ять
но з києва грозили наці
і він рішив повоювать

для смєлості хильнувши водки
і взявши в руки автомат
він визначив для себе чотко
фашистов нада убівать

нє-нє, він був хароший мальчік
з женой возможно і з дітьми
та не хотів пустить він в рашу
орду корічнєвой чуми

донбасс нє покоріцца хунтє
цей лозунг був для нього свят
за намі трєтій рім і путін
газпром, роснєфть, патріархат

царь страстотєрпєц ніколаша
матрьошка, сталін, мавзолєй
впєрьод, побєда будєт наша
дадім фашистам піздюлєй

но тут простий пацан з азова
поцілив кулею в вісок
і ваш синок упав раптово
мордякой прямо у пісок

так невідомо чого раді
погіб геройськи на війні
чуть не забув совєт від наді:
ти мать, карочє,
ізвіні

(Mykola Voskalo)