Субота, 31 Березень 2018
Америка бабі Галі не сподобалася з перших хвилин
Субота, 31 Березень 2018 11:46Перепост допису
ibigdan: Америка бабі Галі не сподобалася з перших хвилин
Василь Кучернюк: З моменту коли митники конфіскували з її валізи чималий шмат сала. Звичайно ж донька її попереджала і наказувала в жодному разі нічого не везти з їжі, але звідки ж бабі було знати що її дбайливо замотаний в целофанові пакети, заклеєний скотчем і знову замотаний в товсту льняну скатертину скарб знайде здоровенний пес, який кинувся на бабину картату валізу так наче все своє собаче життя марив тим бабиним салом. Лише сльози і вмовляння врятували бабу Галю від безглуздо великого штрафу. Виснажена довгим перельотом баба Галя не помітила як десь загубила лівий босоніжок.
Отаку перелякану, заплакану і в одному мешті її й зустріли донька, зять і онуки. Пізніше онуки дражнитимуть її: Баба Галя привезла сала, а як від пса тікала загубила сандаля. З зятем Василем в Галини також не склалося з самого початку, з моменту коли сівши в авто і зачинивши двері вона почула від нього: та шо ви так бахкаєте, ви вже не в своєму селі і це вам не жигулі. Зять взагалі був хлопець наче і непоганий - працьовитий і сім'янин порядний. Працював водієм далекобійником але чомусь сказав Галині що працює трокістом. Чому трокістом а не водієм Галина так і не второпала але вирішила що мабуть щоб виглядати солідніше в очах оточуючих.
Приготувавши вечерю Галина казала дочці: йди клич свого танкіста їсти. Василь якийсь час нервувався але згодом змирився що теща кличе його танкістом. При будь якій нагоді він дорікав тещі: "Ви гадаєте що тут так легко? Ви знаєте скільки я плачу за моргідж, іншуренс, есесмент? Я валю стрейтами від делівері до делівері, ще й за тікети лоєрам плачу щоб рекорд не зафакапати". Інтуїтивно Галина усвідомлювала що зять говорить українською але нічого не розуміла, тому не могла запропонувати жодного аргументу на свою користь.
( Read more... )
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)

Отаку перелякану, заплакану і в одному мешті її й зустріли донька, зять і онуки. Пізніше онуки дражнитимуть її: Баба Галя привезла сала, а як від пса тікала загубила сандаля. З зятем Василем в Галини також не склалося з самого початку, з моменту коли сівши в авто і зачинивши двері вона почула від нього: та шо ви так бахкаєте, ви вже не в своєму селі і це вам не жигулі. Зять взагалі був хлопець наче і непоганий - працьовитий і сім'янин порядний. Працював водієм далекобійником але чомусь сказав Галині що працює трокістом. Чому трокістом а не водієм Галина так і не второпала але вирішила що мабуть щоб виглядати солідніше в очах оточуючих.
Приготувавши вечерю Галина казала дочці: йди клич свого танкіста їсти. Василь якийсь час нервувався але згодом змирився що теща кличе його танкістом. При будь якій нагоді він дорікав тещі: "Ви гадаєте що тут так легко? Ви знаєте скільки я плачу за моргідж, іншуренс, есесмент? Я валю стрейтами від делівері до делівері, ще й за тікети лоєрам плачу щоб рекорд не зафакапати". Інтуїтивно Галина усвідомлювала що зять говорить українською але нічого не розуміла, тому не могла запропонувати жодного аргументу на свою користь.
( Read more... )