Дві половинки зводить до купи зараз хіба що Іран. Всі нормальні люди давно і безнадійно використовують імплозійну схему. Совєти, наприклад, інші схеми і не пробували. Вона полягає ось у чому: на кульку з плутонію спрямовується "вибух всередину": ударна хвиля такого вибуху має форму сфери, яка рухається в напрямку свого центру. Досягається це шляхом побудови вибухових лінз, а також надзвичайно точного синхронного підриву детонаторів. Мені навіть пригадується - хоча тут я уже не певен - що там йдеться навіть не про мікросекунди, а про наносекунди.
Така точність потрібна тому, що при імплозії будь-які неідеальності початкової сфери ударної хвилі дуже швидко зростають, і недостатньо сферична імплозія геть зіпсується ще до того, як встигне стиснути плутоній до криточної маси.
Тобто якщо підірвати такий боєприпас зовнішнім вибухом, то вийде звичайна "брудна бомба" - вибух з викидом великої кількості радіоактивного плутонію, та й годі
Крім того, від одного знайомого ракетчика я чув (це вже я переходжу від загальновідомих фактів до чуток), що боєголовки були спроектовані так, що їх навіть розібрати неможливо без незворотного ушкодження, якщо не мати креслень. Якщо це правда, то це пояснює відмову Кравчука від ядерного статусу: скористатись радянськими боєприпасами ми не могли технічно (без спецоперації по викраденню документів з Москви). І це означає, що Совєти дуже серйозно відносились до того, щоб ядерна зброя ні в якому разі не могла вибухнути без прямого наказу Москви. Я не сумніваюсь, що навіть якби було можливо зробити ядерний боєприпас, що міг би вибухнути від зовнішнього впливу, цього би уникали за будь-яку ціну.
Підписатися на RSS![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
branchandroot
...
Дата: Вівторок, 6 Серпень 2019 22:45 (UTC)Така точність потрібна тому, що при імплозії будь-які неідеальності початкової сфери ударної хвилі дуже швидко зростають, і недостатньо сферична імплозія геть зіпсується ще до того, як встигне стиснути плутоній до криточної маси.
Тобто якщо підірвати такий боєприпас зовнішнім вибухом, то вийде звичайна "брудна бомба" - вибух з викидом великої кількості радіоактивного плутонію, та й годі
Крім того, від одного знайомого ракетчика я чув (це вже я переходжу від загальновідомих фактів до чуток), що боєголовки були спроектовані так, що їх навіть розібрати неможливо без незворотного ушкодження, якщо не мати креслень. Якщо це правда, то це пояснює відмову Кравчука від ядерного статусу: скористатись радянськими боєприпасами ми не могли технічно (без спецоперації по викраденню документів з Москви). І це означає, що Совєти дуже серйозно відносились до того, щоб ядерна зброя ні в якому разі не могла вибухнути без прямого наказу Москви. Я не сумніваюсь, що навіть якби було можливо зробити ядерний боєприпас, що міг би вибухнути від зовнішнього впливу, цього би уникали за будь-яку ціну.