Блогосфера про війну

[bytebuster]

 Віталій Портников: знищать Європу - знищать і Україну
Ідеолог передвиборної кампанії Дональда Трампа і його колишній радник Стів Беннон заявив в інтерв'ю The Daily Beast про наміри створити у Брюсселі фонд для підтримки правого популістського націоналізму. Саме прихильники цієї ідеології будуть найближчими роками, на думку Беннона, керувати Європою.
Серед політиків, на підтримку яких має намір розраховувати Беннон - і яким він, судячи з його намірів - збирається допомагати, американський стратег назвав колишнього лідера британських євроскептиків Найджела Фараджа, вождя французьких правих Марін Ле Пен і прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
Не дуже важко помітити, що цей список практично повністю збігається зі списком симпатій президента Росії Володимира Путіна. І це, звичайно ж, ніякий не збіг. Беннон і Путін - це практично одне і те ж. Це програма руйнування Європейського Союзу, знищення процесу європейської інтеграції, повернення війн і трагедій на наш континент.
Вони розраховують, що після загибелі Європейського Союзу і перетворення Європи на конгломерат ворогуючих між собою держав Білий Дім і Кремль зможуть розділити континент на сфери впливу і усунути сильного конкурента з міжнародної арени.
Україні в цій ситуації залишається тільки розраховувати на перемогу європейців над своїми недоброзичливцями. Ми скільки завгодно можемо вірити в казки про те, що все зможемо самі, а США нам допоможуть. Але в світі, в якому не буде Євросоюзу, Україна знову стане просто околицею Росії - навіть якщо і збереже формальну незалежність і американське посольство.

 Петр Сергеевич: Да, я знаю за совок.
Однако я так же четко знаю за одно незыблемое правило. Назовем его "98.5 на 1.5". В самой обобщенной редакции оно звучит следующим образом: если в предвыборный год в Богом забытой стране, населенной беспомощными инфантилами, где институт выборов всякий раз превращается в марафон гречки и покрашенных лавочек, второе лицо во власти забьет на 98.5% телезрителей — перестанет ездить на комбайне, жрать говно и повышать пенсии, — а станет заигрывать с хипстерами, интеллектуалами и всем средним классом в количестве 218964 человека, то от фамилии следующего премьер-министра 1.5% борцов с совком громко вскрикнут.
Ну аксиома же.
Травишь правительство воюющей страны, да еще и в предвыборный год, бугогируешь всякий раз, когда министр вместо обсуждать блокчейн и новые работы Ноэ с Гиллиамом лезет в коровник и на трактор — получаешь на место ненавистного Яценюка/Гройсмана/Коболева/Нефедова/Иисуса Назарянина — кого? правильно! — Вилкула, Власенко и Азарова.
Я это говорю как человек, в сознательном возрасте переживший транзит от "справедливо критикуемого пасечника" к крепким хозяйственникам. Поверьте (кто забыл) — при подобных раскладах не помогает соблюдение самурайского принципа "потом не жаловаться".

 Алекс Хавр: Траншеи британской зрадоперемоги  // Весела стаття про те, хто є ху у британській пресі.
Но вот грянул Брекзит… нет, не так. Но вот на горизонте замаячил референдум по Брекзит. Газеты должны были занять позицию – конечно, наиболее приличные из них могли позволить себе публиковать мнения обеих сторон, но учитывая, насколько горячим и важным был вопрос «оставаться» или «выходить», нейтралитет был практически недостижим – из крупных газет, только “I” заявила о нейтральной позиции.
Остальные поделились, причем в разных траншеях образовывались совершенно фантастические комбинации, особенно учитывая идеологию и форму владения газетами.
Например, в окопе ярых сторонников Брекзит, ожидаемо, оказались вдумчивый Сандей Таймс и крикливый Сан – потому как Руперт Мердок хотел Брекзит. В этом же окопе, плечом к плечу, сидели чопорный консервативный Телеграф – извечный борец за могущество Британии и против коммунистической угрозы, и коммунистическая Морнинг Стар. Таблоиды Дейли Експресс и Дейли Мейл были в этой же группе.
В окопе «остаться» наиболее громко, выражено и чётко, звучали голоса Файненшл Таймс и Гардиан. Дуэт газет для толстосумов и пролетариев звучал хотя и непривычно, но довольно гармонично – потому как капиталист и рабочий, возможно, и имеют принципиальные разногласия – как делить заработанное, но эти противоречия слегка отступают на второй план при риске, что политиканы просто не дадут заработать. К дуэту присоединил свой неслабый голос... па-бам! – Таймс Руперта Мердока – потому как конечно Руперт Мердок может и хочет Брекзит, но страховку никто не отменял настоящий финансист всегда хеджирует фонды редакционная политика газеты – независима.
Похожий казус произошел с Сандей Мейл – в отличии от своей ежедневной сестры, воскресное издание было за «остаться». Обе газеты Миррор – тоже за остаться, как и Белфаст Телеграф.

---

 Щоразу, коли ви поширюєте цей текст, у світі десь народжується маленький Мевлют Алтинташ.

Comments

...

[rudolf_bochkin]

Щодо першого допису. Нема "і" - є Хуйло і охуліарди коштів, вичавлених з лохруссскіх чуділіщ. Все інше - Шредери (просто шикарнюче прізвище!!!)
там же - щодо амєріканампоможет: "Виявляється", що і МИ потрібні Америці та Європі, аби очистити їх від балянуса шрьодерів.
Щодо другого допису: так, нажаль, треба - на власному ранчо корчувати особисто засохле дерво, самотужки слідкувати за пральною машиною, лізти в комбайн, літати на військовому літаку - раз ЦЕ впливає на лохторат.

...

[bytebuster]

По першому — так таки нас вони, схоже, і номінують на цю роль. Приблизно як курдів на роль ліквідаторів рашиста Ассада. Бо власними руками робити і власних солдатів наражати на загибель не хоче ніхто.

Про друге. Так допис про це і є, що лохторат потребує саме цього. Можна не робити — так зробить Ьулі, Мєртвєчукі та інші Скотиняки.

...

[rudolf_bochkin]

Гарна добірочка. Дякую.

...

[bytebuster]

І вам дякую, що цікавитеся.