...Вона блює і співає (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
bytebuster) wrote2018-04-04 05:26 pm
bytebuster) wrote2018-04-04 05:26 pm
Entry tags:
Блогосфера про війну
Александр Кириленко: Аааааа! Стівен Кінг, Мо Янь, Джон Ґрін, Орвелл, Сью Таунсенд, Транстрьомер бля, Зузак, Ґейман!!!! Оновлена навчальна програма по зарубіжній літературі для 10-11 класів (окрім російської). Дійсна з 1 вересня 2018-го року. Роботи перекладачам і видавцям — непочатий край!).10 клас
— Данте Аліґ’єрі (1265 – 1321). «Божественна комедія» (Пекло, І, V) Видавництво "Астролябія"
— Вільям Шекспір (1564 – 1616). «Гамлет» Видавництво Знання
— Ернст Теодор Амадей Гофман (1776 — 1822). «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» Видавництво Фолiо
— Волт Вітмен (1819 – 1892). «Листя трави» (1-2 уривки за вибором учителя).
— Стендаль (Марі Анрі Бейль, 1783 – 1842). «Червоне і чорне», Фоліо, Знання
— Густав Флобер (1821 – 1880). «Пані Боварі», Фоліо, Знання
— Оскар Вайльд (1854 – 1900). «Портрет Доріана Грея», Абаба, Фоліо, Знання
— Шарль Бодлер (1821 – 1867). «Квіти зла» («Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія»).
— Поль Верлен (1844 – 1896). «Поетичне мистецтво», «Осіння пісня».
— Артюр Рембо (1854-1891). «Голосівки», «Моя циганерія».
— Моріс Метерлінк (1862 – 1942). «Синій птах».
— Ромен Гарі (1914 – 1980). «Повітряні змії».
— Паоло Коельйо (нар. 1947). «Алхімік», КСД
— Тумас Йоста Транстремер (1931 – 2015). АААААААА!
— Мо Янь (Гуань Моє, нар. 1955). «Геній».
— Сью Таунсенд (1946 – 2014). Цикл творів про Адріана Моула (1 за вибором учителя)
— Ніл Річард МакКіннон Ґейман (нар. 1960). «Чому наше майбутнє залежить від читання» або «Кораліна» Видавнича група KM-Букс
— Йоанна Яґелло (нар. 1974). «Кава з кардамоном» Видавництво Урбіно
11 клас
— Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749 – 1832). «Фауст» (І частина), останній монолог Фауста (ІІ частина), Фоліо, Видавництво Жупанського
— Франц Кафка (1883 – 1924). «Перевтілення». Так, саме ПЕРЕВТІЛЕННЯ O.K. Publishing Anna Savchenko!
— Ґійом Аполлінер (Вільгельм Альберт Володимир Олександр Аполлінарій Костровицький, 1880 – 1918). «Зарізана голубка й водограй», «Міст Мірабо».
— Райнер Марія Рільке (1875 – 1926). «Згаси мій зір…», «Орфей, Еврідіка, Гермес», збірка «Сонети до Орфея» (огляд).
— Федеріко Ґарсіа Лорка (1898 – 1936). «Про царівну Місяцівну», «Гітара».
— Джордж Оруелл (Ерік Артур Блер, 1903 – 1950). «Скотоферма» або «1984» (1 твір за вибором учителя), Жупанського
— Бертольт Брехт (1898 – 1956). «Матінка Кураж та її діти».
— Генріх Белль (1917 – 1985). «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…».
— Пауль Целан (1920 – 1970). «Фуга смерті» Видавництво 21?
— Ернест Міллер Гемінґвей (1899 – 1961). «Старий і море» Видавництво Старого Лева
— Ґабріель Ґарсіа Маркес (1927 – 2014). «Стариган із крилами».
— Ясунарі Кавабата (1899 – 1972) . «Тисяча журавлів», Фоліо
— Милорад Павич (1929 – 2009). «Скляний равлик».
— Хуліо Кортасар (1914 – 1984). «Менади».
— Таїр Халілов (нар. 1940 р.). «До останнього подиху».
— Даніель Пеннак (нар. 1944). «Усе для людожерів». (!)
— Стівен Едвін Кінґ (нар. 1947). «Мораль».
— Джон Майкл Ґрін (нар. 1977). «Провина зірок», КМ
— Маркус Френк Зузак (нар. 1975). «Крадійка книжок», КСД
Це настільки круто, що просто ох..ти!
Пруф від Міністерства освіти і науки України (шукайте "Чинні з 1 вересня 2018 р.)
А ось іще зацніть грусть-пічяль.Коротко кажучи, був собі такий письменник Джкеймс Джойс (James Joyce), відомий своїм останнім твором Finnegans Wake.
Твір славетний величезною кількістю неологізмів, які автор вигадував, ґрунтуючись на своїй (неабиякій!) ерудиції.
Також автор був явно фанат цієї справи, і майже 50,000 слів використані у творі лише один раз.
Виглядає це приблизно так:
So?Особисто я не фанат такого жанру, щоб спотикатися на кожному слові, але знімаю шляпу перед майстерністю автора.
Who do you no tonigh, lazy and gentleman?
The echo is where in the back of the wodes; callhim forth!
(Shaun Mac Irewick, briefdragger, for the concern of Messrs Jhon Jhamieson and Song, rated one hundrick and thin per storehundred on this nightly quisquiquock of the twelve apostrophes, set by Jockit Mic Ereweak. He misunderstruck and aim for am ollo of number three of them and left his free natural ripostes to four of them in their own fine artful disorder.)
Зауважте, наскільки органічно усі ці слова вписуються в ритміку англійської мови.
«Коня кують, а жаба й собі ногу підставляє».
Тобто, потім прийшли руssкіє зі своїм штучно створеним канцеляритом.
І вони на повному серйозі вирішують перекласти цього монстра на отой суржик. Виходить — сюрпрайз! — жалюгідно. Ось цитата прямо з бложику московського рашиста Мітріча, який їх піарить:
Рыцарь печального образа жизни д'амурных виолистов морским волоком из-за своей недальноводности ища не вновеприбыл вспятившись с Северной Арморуки на эту сторону многогоднего перешейка Малой Европы, чтобы своеводничать свою переизолированную войну; ни отвесные скулы лесопроходчиков у реки Окуни ещё не заносились перед горлопанами Лаврентского Графства, регулярно дублирующими народоопись; ни всплывающий в пламени голос ещё не воздуходул «меня ж, меня ж» ради вводивводного «ты петрокаменеси»; не успел ещё, но лишь после вероловли, и гадзлёныш впрах раззадачить глухооконного исаака; не успел ещё, хотя за радость считаются воронессы, и двуцарь гнездосвиватель кровообидеть соузнаваемых эстёр. Нюни крапинки из отцова заветного солода Жем или Шом не сварили при подковчатом свете, а рудоберег имперадужки ещё только мерещился кругоподробно на лицевод.Це капець, товаріщі. «Воздуходул» — мене вбило остаточно і безповоротно.
Тобто, є слово, яке в нормальних мовах звучить як «повітря».
На моцкві воно воздух < духъ.
А «воздуходул» — це двічі похідне від «дух». І московня цього навіть не усвідомлює.
Причому не тупа вічно-пʼяна гопота, а висококваліфіковані лінгвісти!
Зробимо висновок, діти. Любіть свою мову. Вона гарна. А у московитів — неоковирний канцелярит, який годиться лише для того, щоб «сіїм ніжайшє прашу всємєрно поспєшєствовать».
Тьхублять.
Щоразу, коли ви поширюєте цей текст, у світі десь народжується маленький Мевлют Алтинташ.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Наприклад, тайський переклад «100 років самотності» Маркеса หนึ่งร้อยปีแห่งความโดดเดี่ยว вважається одним із найкращих перекладів цього твору.
На мою думку, читати без перекладу треба не для самого твору, а щоб приєднуватися до культури, до якої належить автор твору.
no subject
Но взять Хемингуэя и Джейн Остен. По-русски первого переводят как лихого разгильдяя, а вторую - как занудную болтушку. Но их английский совершенен.
А, кстати, и Гюго тоже. Без французского он как-то тупо очень смотрится.